Фото: ДПСУ
— Чи не запізно для цієї ініціативи?
— Це не просто не пізно, це рано. Нюрнберзький трибунал було створено через три роки після завершення Другої світової війни. Цей трибунал починає отримувати якесь бачення, якесь розуміння, якийсь вигляд вже зараз, коли війна все ще триває. Я думаю, що це дуже-дуже швидко насправді.
— Звірства російських солдатів повинні були активізувати правову і юридичну міжнародну спільноту ще у 2022 році…
— Я сам був у Бучі, допомагав фіксувати злочини російських солдат. Але те, що відбувалося в Бучі, Ірпені, Херсоні — це не є щось нове. Насправді абсолютно таке саме, навіть, можливо, в не менших масштабах відбувалося в Грозному, в Аргуні й інших містах Чечні. Але рішення Європейського суду щодо цих подій запізнювалися на 10 років. Ми зараз говоримо про практично миттєвий розгляд справ, якщо вдасться створити протягом одного-двох років цей трибунал. Зараз це не виглядає неможливим — тому я вважаю, що це дуже швидко.
— На сайті "Слово і Діло" аналізуються варіанти створення трибуналу для Путіна: спецтрибунал за рішенням Радбезу ООН, змішаний суд з міжнародними суддями на основі права і юрисдикції України і трибунал на базі міжнародного договору. До якого варіанту ми наближаємося реально?
— Наразі це десь якийсь гібрид між другим і третім варіантом. Тобто якийсь міжнародний договір, але при цьому заснований на одній чи скоріш за все двох національних юрисдикціях. Ідеальний варіант, абсолютно правильний, який мав би бути — це міжнародний трибунал. Це перший варіант. Це такий, яким був Токійський, Нюрнберзький чи Югославський трибунал, чи таким, яким є Міжнародний суд ООН.
Чому він був би ідеальним? Тому що в нього немає обмежень щодо імунітету, він може розглядати дії будь-яких осіб, незалежно від міжнародного імунітету. Ми знаємо, що Югославський трибунал розглядав дії Мілошевича. Його було позбавлено імунітету саме в зв'язку з тим, що це був міжнародний трибунал. На жаль наразі це малоймовірно, бо всі міжнародні трибунали, які наразі існують і створювалися після Другої світової війни, після Нюрнберзького і Токійського трибуналів, були створені рішенням Радбезу ООН, що, як ми з вами розуміємо, практично неможливо в даних умовах, зважаючи на те, що в Росії і у Китаю є право вето. Тому такий варіант був би правильним, але він є неможливий.
— Таким чином ми виключаємо ООН одразу з нашого ланцюжка…
— Не те що повністю… Той варіант, який зараз обговорюється, скоріш за все отримає підтримку від Генеральної асамблеї ООН — це один з варіантів розвитку цієї ситуації. Тобто ООН там буде, але там не буде повноцінного ООНівського трибуналу, яким був, наприклад, Югославський.
Щодо змішаного суду з міжнародними суддями — це те, що пропонували американці десь рік тому. Україна тоді наполягала, що це має бути саме міжнародний трибунал. І правильно наполягала з точки зору загального розуміння ситуації, але політично неможливої ситуації. Те, що нам пропонували союзники — це саме змішаний трибунал — створити якийсь український суд, у якому будуть засідати іноземні судді серед іншого і судити воєнних злочинців. Цей варіант пропонували США та Велика Британія. Втім, це неможливо саме тому, що це вимагатиме змін до Конституції в Україні, бо в нас прямо заборонені будь-які спеціальні суди, в нас неможлива участь якихось іноземних суддів в таких справах, тобто іноземний суддя не може виносити рішення ім'ям України і це абсолютно правильно і законно. І навіть якщо б Україна захотіла змінити Конституцію, вона зараз технічно не може це зробити, бо в нас воєнний стан і на цей час зміни в Конституції неможливі. Це просто неможливий напрямок, але і тут можуть бути ідеї. Прикладом успішного не змішаного, але трибуналу з іноземним елементом може бути суд, який відбувся в Нідерландах щодо винних у збитті МН17. Той трибунал був створений за результатами міжнародного договору між Україною, Нідерландами, Малайзією і Австралію і він отримав деякі спеціальні повноваження, яких немає у звичайних голландських суддів. І, наприклад, зміни до процедури, зокрема можливість вести процес англійською мовою, плюс там була окрема прокуратура, була окрема спеціально створена група слідчих і таке інше. Тобто це був досить своєрідний експеримент, але він був успішним: рішення ухвалено. І більш-менш в цьому напрямку, наскільки я розумію, і рухається ситуація. Це рішення Комітету міністрів Ради Європи про можливість створення такого трибуналу щодо України, щодо злочинів воєнних і гуманітарних, які були вчинені зараз в Україні, на підставі міжнародного договору між Україною і Радою Європи. Можливо хтось інший ще також буде брати участь, скоріш за все. Нідерланди теж розглядаються місцем для такого трибуналу. Зараз Комітет міністрів Ради Європи ухвалив попереднє рішення, яким дозволив генеральному секретарю Ради Європи провести попередні переговори в рамках спеціальної групи обговорення трибуналу щодо України. В рамках цих переговорів, серед іншого, йому було дозволено підготувати проєкти договору між Україною і Радою Європою і статут такого трибуналу.
— Трибунал для злочинців Російської Федерації не буде схожим на попередні, сказав Укрінформу голова парламентського комітету з питань правової політики, член робочої групи, яка опрацьовує питання створення спецстрибуналу Денис Маслов, фракція політичної партії "Слуга народу", і додав, що він не може бути компіляцією Нюрнберзького та Токійського трибуналів. "Україна не може чекати на закінчення війни та повалення путінського режиму для притягнення злочинців до відповідальності. Ідея нашого трибуналу полягає в тому, щоб він був створений ще під час агресії Російської Федерації." Ваша точка зору?
— Абсолютно правильно, тут я абсолютно згоден. Абсолютно незрозуміло, вибачте, коли ця війна закінчиться і це не означає, що ми маємо сидіти і чекати, коли вона закінчиться. Цей трибунал має бути створений зараз, абсолютно правильний шлях зараз це робити за допомогою Ради Європи, але яка не буде органом, який буде щось створювати. А надаватиме технічну, технологічну допомогу, розроблятиме правила обрання суддів. Вона готова це робити. І це найшвидший шлях. І якщо ще один з'явиться квазі міжнародний суд в Гаазі — це, напевно, було б правильно.
— На якій стадії цей процес?
— Є підготовча робота, є спеціальна група, яка обговорює ці питання і якщо в тексті рішення Комітету міністрів Ради Європи є посилання на проєкт договору і проєкт статуту, то це означає, що ці проєкти бодай в якомусь вигляді вже існують. Скоріш за все вони десь вже обговорюються. Тому досить велика робота вже проведена і це не те, що було, наприклад, влітку 2021, 2022 чи 2023-го року.
— Які найбільші перешкоди?
— Головна перешкода — це те, що війна не закінчилась і навряд чи багато осіб дійсно фізично постануть перед цим трибуналом, тих, кого ми зараз можемо захопити. І навряд чи це буде Путін безпосередньо. Бодай до поразки РФ.
