Замість 5-ти великих електростанцій ― сотні малих ― Герус про зміни в енергосистемі України

Замість 5-ти великих електростанцій  ― сотні малих ― Герус про зміни в енергосистемі України

Російська Федерація продовжує атакувати енергетичні обʼєкти України, зокрема користуючись й тим, що вони є цивільними обʼєктами, про розташування яких відомо з відкритих джерел. Тож одним з основних завдань, які стоять перед нашою державою, є формування нового елементу енергетичної системи ― великої кількості розподіленої малої генерації. "Коли в нас є 5-10 крупних електростанцій, то вони є цілями і їх можна вражати. Коли в нас будуть сотні дрібних електростанцій, то дрібні обʼєкти обстрілювати ракетами буде практично нереально або дуже дорого", зазначив в ефірі Українського Радіо голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, член фракції партії "Слуга народу" Андрій Герус. Він додав, що зараз також ведеться робота із встановлення великої кількості сонячних та газових електростанцій, адже декілька ТЕЦ отримали серйозні пошкодження, на усунення яких подекуди може піти й до року часу.


 

0:00 0:00
10
1x

Бурштинська ТЕЦ, яка зазнала пошкоджень внаслідок російського обстрілу 22 березня 2024 року. Фото: Укрінформ

"Багато генеруючих потужностей не працює"

Поговорімо про атаки на обʼєкти інфраструктури та руйнування, завдані Україні РФ. Що далі?

Досить серйозні пошкодження були завдані останніми днями і сьогодні вночі, коли і ракети, і шахеди влучали в наші теплоелектростанції, і гідроелектростанції. Дуже багато генеруючих потужностей не працює. На це все накладається й те, що на мережеві підстанції Укренерго також були прильоти. Відповідно, є проблема.

На сьогодні в нас залишаються генеруючі потужності, які працюють і виробляють електроенергію. Окрім того, фактично на повну потужність використовується можливість імпорту електроенергії, яку ми беремо із сусідніх країн ЄС. Тому в більшості областей електроенергією забезпечені всі споживачі, але є декілька областей, де є певні проблеми з мережами, і там є графіки відключень. Перш за все, це Одеська та Харківська області. Також є певні проблеми в Дніпропетровській, Запорізькій та трохи в Кіровоградській області.

5 великих електростанцій? Ні! Сотні малих? Так!

Раніше писали про те, що ще радянська географія розміщення всіх обʼєктів енергетичної інфраструктури допомогла росіянам, тому що адреси енергообʼєктів є у відкритому доступі. Згодні?

Енергетичні обʼєкти є відкритими, вони не засекречені і їх практично неможливо заховати, адже видно, куди йдуть лінії електропередач, високовольтні лінії, до яких підстанцій вони ведуть і де розташовані які електростанції. Така ситуація у всіх країнах світу. 

Російські війська діють терористичними методами і обстрілюють енергетичну інфраструктуру і таким чином вражають навіть ті обʼєкти, які є абсолютно цивільними. Тим не менше, й минулого року, й зараз триває робота над тим, щоб трохи змінити архітектуру енергетичної мережі, щоб в нас додалося більше дрібної, розподіленої децентралізованої генерації, яка буде наближена до кінцевого споживача. Простими словами: коли в нас є 5-10 крупних електростанцій, то вони є цілями і їх можна вражати. Коли в нас будуть сотні дрібних електростанцій ― невеликих, які будуть знаходитися біля споживачів, зон, де є серйозне споживання електроенергії, то дрібні обʼєкти обстрілювати ракетами буде практично нереально або дуже дорого. Тому суть в тому, щоб вибудувати новий елемент нашої енергосистеми, ― велику кількість розподіленої малої генерації, яка буде розташована по всій країні. 

Зараз над цим йде робота, встановлюється багато сонячних електростанцій. Звісно, вони самі не можуть вирішити всю проблему, бо працюють лише тоді, коли є сонце. Окрім того, йде робота над встановленням великої кількості газових електростанцій, в більшості в містах. Нова конфігурація буде сприяти й гнучкості енергосистеми і надійності енергосистеми для забезпечення електроенергією кінцевих споживачів. 

Причин для паніки зараз немає

Одна з головних цілей при знищенні інфраструктури ― це посіяти панічні настрої серед населення. Які реальні сподівання української енергосистеми? Які ще резервні можливості є для того, щоб українська енергосистема переживала атаки?

Посіяти паніку не так просто після складної зими, яку ми пережили, і після комплексу робіт, який був проведений. Звісно, що можуть бути певні труднощі, але у весняний період часу навіть якщо будуть годині-дві обмеження подачі електроенергії, це може бути не критично. В квітні це переживати легше, ніж в грудні чи січні. Поки що немає ситуації, яка б спричинила паніку, і йде робота над тим, щоб такої ситуації не допустити. 

Щодо подальших кроків, то, звісно, велике значення має протиповітряна оборона, тому що можна ремонтувати щось, замінювати обладнання, але якщо прилітають ракети чи шахеди, то цей процес треба повторювати. Тому ППО, особливо такі комплекси, як Patriot, можуть захищати всі наші обʼєкти ― і військові, і цивільні ― від різних атак, зокрема й від балістичних ракет. Також ми маємо постійно працювати над тим, щоб в нас були трансформатори, обладнання і щоб ми могли оперативно проводити ремонтні і відновлювальні роботи на тих обʼєктах, які пошкоджені. Енергетики постійно шукають альтернативні схеми живлення, які можна використати протягом певного періоду часу і в споживачів було світло, а за цей період часу відремонтувати ті обʼєкти, які вже постраждали. 

Скільки часу буде потрібно для того, щоб відновити пошкоджені обʼєкти, зокрема Бурштинську та Ладижинську ТЕЦ?

Все залежить від того, які це були блоки і як вони були пошкоджені. Станом на сьогодні більше блоків пошкоджено, оскільки зазнали пошкоджень не тільки ТЕЦ, але й теплові електростанції в Дніпропетровській області. Вони мають різні пошкодження: деякі можна оперативно виправити, а на деякі потрібно буде більше року та спеціальне обладнання. Тож деякі електростанції у важкій ситуації.

Й наостанок питання щодо зростання цін на житлово-комунальні послуги. Чи варто на нього очікувати?

У ці дні в контексті тих аварій, атак та пошкоджень, які виникали на електростанціях, питання тарифів не обговорювалося. Тут жодної нової інформації немає. 

Андрій Герус. Фото: president.gov.ua