Справедливий баланс для громадян і стислий термін розгляду — депутатки щодо мобілізаційного закону

Справедливий баланс для громадян і стислий термін розгляду — депутатки щодо мобілізаційного закону

До законопроєкту про мобілізацію внесено 4195 правок. Робота над правками почнеться вже в березні. Головне завдання — знайти справедливий баланс для всіх громадян. Це констатувала в ефірі Українського Радіо голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, голови партії "Слуга народу" Олена Шуляк. Вона наголосила, що під час розгляду основним орієнтиром буде позиція Генерального штабу і Міністерства оборони, тому що вони є основними замовниками цього законопроєкту. За словами Шуляк, серед внесених правок є пропозиції щодо бронювання та можливості залучати умовно засуджених осіб до оборони нашої держави, а також звільнити від призову саперів і демінерів. 

Водночас членкиня фракції партії "Європейська солідарність", членкиня Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз зауважує, що розклад законопроєкту може відбутися в доволі стислі терміни, цьому сприяє кілька факторів. По-перше, тотожність багатьох правок і їх розподіл на 16 напрямків. По-друге, можливе ухвалення статті регламенту Верховної Ради, що дозволить депутату кожної фракції поставити лише до п'яти правок, які були не враховані комітетом. По-третє, політична воля монобольшості, адже левова частина поправок була подана саме її представниками.

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото: Суспільне Луцьк

4195 правок до закону про мобілізацію

Законопроєкт про мобілізацію має рекордну кількість поправок. Чого стосуються ці поправки і чи можна прогнозувати строки його розгляду?

Олена Шуляк: За моїми даними, 4195 правок подано народними депутатами від всіх парламентських груп, фракцій. І комітет почне свою роботу над правками вже в березні. Кожна правка буде розглядатись, по ній буде ухвалюватись відповідне рішення, і сказати зараз точно, скільки часу на це піде, мабуть, ніхто не може, навіть і члени оборонного комітету. Найголовніше, щоб правки були розглянуті і щоб був знайдений справедливий баланс. Тому що ми бачили, як складно обговорювався і ухвалювався перший варіант законопроєкту про мобілізацію. І у суспільства був величезний запит саме на питання справедливості.
І ми бачили, скільки було обурення щодо, наприклад, норми, що не можна було мобілізувати представників правоохоронних органів. І вже в другому варіанті законопроєкту, який подав уряд, така несправедлива норма збалансована. Звичайно, народні депутати подавали правки по своїй тематиці. Я знаю, що багато було правок і стосовно аспірантів — те, що подавали члени освітнього комітету. Члени профільного комітету подавали дуже багато правок, які стосувалися забезпечення мобілізаційних дій органами місцевого самоврядування, тому що комітет співпрацює і з асоціаціями, і з органами місцевого самоврядування. Тож найголовніше, щоб був знайдений справедливий баланс і кожна правка була розглянута.

Звичайно, на таких засіданнях ми всі як депутати прислухаємося до тих речей, які говорять Міністерство оборони та Генеральний штаб, і навіть коли були обговорення першого мобілізаційного проєкту, на засідання оборонного комітету приходили представники Міноборони, Генерального штабу, були відкриті засідання, були закриті засідання. Тому що ми розуміємо, що питання номер один зараз для нас всіх — це питання оборони нашої держави, але все ж таки в такому важливому аспекті потрібно знаходити правильний, справедливий для громадян баланс.

Як відбуватиметься розгляд правок? 

Ірина Фріз: Комітетом було ухвалено алгоритм розгляду правок. Було сформовано 16 напрямків, по яких кабінет ухвалював рішення, підтримував чи не підтримував, чи відкладав на обговорення вже в процесі аналізу. Це означає, що протягом трьох днів комітет пройшовся по цих напрямках і визначився щодо своєї позиції. Зараз по цих напрямках готується таблиця, і з наступного тижня, я сподіваюсь, що ми перейдемо вже до обговорення. Я сподіваюсь, що термін розгляду і підготовки законопроєкту до другого читання з цією величезною кількістю правок не буде затягнуто в часі.  

Дуже багато правок є тотожними, тому їх не буде 4195. Чи можна уникнути розгляду такої кількості правок під час обговорення законопроекту в залі? Так, можна, якщо буде підтримана стаття регламенту Верховної Ради, яка дає відхилення від звичайного розгляду, а саме — ухвалюється і розглядається законопроєкт в другому читанні з можливістю кожної фракції, кожної депутатської групи поставити лише до п'яти правок, які були не враховані комітетом. У такому випадку термін розгляду законопроєкту в другому читанні буде достатньо стислим. Якщо цього не відбудеться, то хочу наголосити, що від якості того, наскільки фахово буде підготовлений документ до читання, наскільки чітко будуть зняті достатньо конфліктні норми, які пропонує нам уряд, буде таким і розгляд у Верховній Раді, безпосередньо в залі. Крім того, левова частина правок була подана представниками монобільшості. Тому від їхньої політичної волі залежить — затягувати цей процес чи ні. 


Ірина Фріз. Фото з Фейсбук-сторінки 

Основним орієнтиром буде позиція Генштабу і Міноборони

Які саме правки надсилали депутати? Це адекватні правки, чи це здебільшого спам?

Олена Шуляк: Я думаю, що це адекватні правки, вони можуть бути різними. Мені здається, кожний народний депутат подавав правку до цього законопроєкту, тому що до нас йдуть постійні звернення і від громадян, і від представників бізнесу. І не важливо, чи ти працюєш в профільному, чи не в профільному комітеті, ти не міг не реагувати на такий величезний запит, який ми отримували. Я думаю, що оборонний комітет буде інформувати про всі засідання, які будуть відбуватися, які результати таких засідань, які правки враховуються, а які — ні. Для нас основним орієнтиром буде позиція Генерального штабу і позиція Міністерства оборони, тому що вони є основними замовниками цього законопроєкту, і ми розуміємо його важливість.


Олена Шуляк. Фото: Суспільне мовлення 

Справедливий баланс для всіх громадян 

Пані Олено, якою мірою цей законопроєкт загалом потрібен нашому суспільству? Можливо, варто було б зосередитися на інших формах залучення військових до лав Збройних сил України, наприклад, розвивати рекрутинг?

Олена Шуляк: Я думаю, що рекрутинг і так буде розвиватися, і про це також є позиція Міністерства оборони. Якщо ви поспілкуєтесь з тими, хто працює зараз на передовій, з нашими військовими, вони вважають, що такий законопроєкт дуже потрібний, питання мобілізації зараз на часі. І взагалі там питання оборони держави сьогодні є номер один для всіх, тому законопроєкт важливий. Там найголовніше, який баланс, які норми виписані в цьому законопроєкті, тому що бізнес звертається з питаннями, які стосуються справедливого бронювання і можливості, не дай Боже, зупинити функціонування особливо таких важливих підприємств, які є критично важливими для нашої економіки і для забезпечення функціонування певних галузей. Органи місцевого самоврядування також повинні бути максимально долучені до мобілізації, але їм потрібно чітко розуміти, як, де, коли та які організаційні заходи вони виконують і безпосередньо з якою відповідальністю.

Я, до речі, подавала також певну кількість правок, які стосуються і бронювання та можливості залучати умовно засуджених осіб до оборони нашої держави. І, звичайно, подавала правку, яка стосувалася того, щоб звільнити від призову саперів і демінерів, які зараз можуть навчатися або працювати над питаннями гуманітарного розмінування, тому що і ці люди є на сьогодні надзвичайно важливими, тому що ми бачимо кількість земель, які сьогодні перебувають під замінуванням. І я думаю, що в кожного народного депутата є свій перелік правок, який він буде приходити захищати і шукати, повторюсь, справедливий баланс для всіх сторін.

Останні новини
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Клименко: "Бюджет більше тиловий, ніж військовий"
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Радіодиктант, "Колос" та "Від суботи до суботи": культові програми Українського Радіо
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Кочетков: "Кедр" за 50 млн $ завдає менше руйнувань, ніж "Калібри", "Кинджали" чи "Циркони"
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Замість Китаю - ЄС. Хто стає головним споживачем української агропродукції?
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Достукатися до байдужих: Інна Іщенко та Moisei випустили трек "Колискова"
Новини по темі
"Ми повинні зробити все, щоб наступного року війна закінчилась". Ексклюзивне інтерв'ю президента Зеленського
"Це популізм". Назаренко про пропозицію розформувати ТЦК і відправити воєнкомів на фронт
На Донеччині за 2 місяці зупинили роботу 6 судів, – голова ВС про роботу в умовах війни
Діалог між цивільними і військовими: Гурт Фіолет презентував сингл "Обіцяю"
Це стосується однієї категорії осіб. Юристка щодо заборони мобілізації чоловіків до 25 років