Ілюстративне фото: АрміяInform
"Мобілізація має прив'язку до статусу особи, а не її віку"
Верховна Рада заборонила мобілізувати чоловіків до 25 років. Що це означає на практиці? Адже знаємо, що попри заяви, що чоловіки до 25 років можуть піти служити тільки добровільно, у нас все-таки фіксували випадки, коли мобілізували й до 25 років. Чому так відбувалося?
Тут варто пояснити дуже важливу річ. Мобілізація має прив'язку до статусу особи, а не її віку. Вік – це один із критеріїв, але він не завжди головний. Тобто, по суті, мобілізації підлягають ті особи, які мають статус військовозобов'язаного. Якщо особа призовник, то її мобілізувати не можуть. Зі свого боку, статус "військовозобов'язаний" можна набути або в силу віку по досягненню 25 років, але законодавство містить низку випадків, коли особа незалежно від віку, тобто навіть молодша 25-ти, набуває цього статусу і відповідно підлягає мобілізації. Цей перелік наведений в законі України "Про військовий обов'язок і військову службу". Це, зокрема, звільнені з військової служби в запас, або ті, хто пройшли базову загальновійськову підготовку тощо. До змін від 18 травня цього року одним із таким пунктів були названі ті, хто за рішенням ВЛК (Військово лікарської комісії) були визнані за станом здоров'я непридатними до служби в мирний час і обмежено придатними у воєнний час. Тобто ті, що мали такий висновок, навіть, якщо б їм було 18 років, набували статус військовозобов'язаного і їх правомірно могли мобілізувати. Тобто, по суті порушення закону в цьому випадку немає. Але виходила така ситуація, що для строкової служби, яка раніше була півтора року, за станом здоров'ю вони не підходили, а для участі в бойових діях зараз підходять. Це звичайно викликало обурення, тому і постало питання в ухваленні такого законопроєкту.
"Вік – не завжди головний критерій"
Чому тоді так особливо наголошувалося в цих обговореннях саме на цій віковій категорії – 18-25 років? Це щось особливо дражливе для суспільства?
На вік звичайно звертають увагу, тому що все-таки є різниця, коли ще вчорашній дитині виповнилось лише 18 років, а її вже забирають в зону бойових дій, наприклад. І є різниця, коли людині вже 25-ть – це все-таки старша не лише віком, а й морально більше підготовлена людина. Тому увага суспільства приверталась саме до цього. Але насправді, тонкощі законодавства дещо інші. Багато хто зі звичайних людей теж звертає увагу саме на вік, коли звертаються до нас за консультаціями. Ми щоразу пояснюємо те, що я розповіла, що на жаль, вік – це не завжди головний критерій.
Чи часто до вас, як юристки, звертаються з таким питанням, що, мовляв, мені ще немає 25-ти, а я вже у війську?
Так, на гарячій лінії "Юридичної сотні" та й за письмовими консультаціями до нас звертаються з такими питаннями також. Не можу сказати, що ці скарги масові, проте доволі часті. Найчастіше – це батьки тих осіб, яким щойно виповнилось 18 років, і відповідно постало питання, що їх можуть мобілізувати і наскільки це правомірно.
"Прив'язка до віку є, але це стосується лише однієї категорії громадян"
Чи вирішує ухвалений законопроєкт цю проблему?
Загалом так. Він вирішує проблему саме тих, які мають висновок ВЛК. ЗМІ та деякі депутати наголошують на тому, що ухвалений законопроєкт стосується саме 25-ти років, але насправді це не зовсім так. Цей законопроєкт стосується лише тієї категорії осіб, які до 4 травня цього року отримали висновок ВЛК, в якому було вказано формулювання – "непридатний в мирний час", "обмежено придатний у воєнний час". Тобто саме щодо таких осіб стосується цей законопроєкт. Їх, в силу вказівки цих ухвалених змін, буде заборонено мобілізувати, поки їм не виповниться 25 років. Тобто прив'язка до віку є, але це стосується лише однієї цієї категорії громадян, а не абсолютно всіх осіб до 25 років.
"Норму про звільнення зі служби громадян до 25 років прибрали"
Чи є можливість звільнення з військової служби в запас до 25 років, відповідно до цього ухваленого закону? І наскільки це складна процедура загалом?
Хочу зауважити, що законопроєкт раніше дійсно містив норму щодо звільнення зі служби цієї категорії, але перед голосуванням в другому читанні ця норма була прибрана із законопроєкту. Повідомляється, що ніби вони планують зробити окремий законопроєкт щодо звільнення такої категорії громадян, але побачимо на практиці. Тобто, по суті, зараз ухвалений законопроєкт стосується лише мобілізації цих громадян, про звільнення вони норму прибрали.
Ольга Марко. Фото: facebook/o.v.marko
Військовозобов'язаний в запасі
Коли звільняють військових зі служби, вони переходять в запас. Що означає цей статус і чи можуть в майбутньому таких осіб все ж таки залучати до військової служби?
По суті, виконання військового обов'язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов'язаною особою порядку і правил військового обліку, проходження зборів для збереження, вдосконалення знань, навичок, умінь, які будуть необхідні для виконання обов'язків служби в особливий період. Тобто ці військовозобов'язані, які є зараз і не призвані на службу, так і виконують свій обов'язок в запасі, коли оновлюють дані, оформлюють відстрочку. Тобто ці громадяни підлягають мобілізації, крім випадків, коли вони мають право на відстрочку.
Чи можуть такі люди, якщо знайдуть для себе нормальні умови в певних бригадах, скористатися, скажімо, послугами рекрутингу і піти на службу повторно вже за власним бажанням?
Так, за власним бажанням в нас допускається служба. Скористатися можна і Центрами рекрутингу, якщо особа бажає вибрати конкретний підрозділ чи рід військ. Цією процедурою без проблем вони можуть скористатися.
Поки президент ще не підписав закон, який алгоритм дій для тих, хто зараз ще не досяг 25 років?
До підписання і набуття чинності цих змін, вони по факту не діють. Тому для цих осіб поки що нічого не змінюється, і на жаль, поки ця вся процедура з набуттям чинності не пройде, немає норми, яка б призупинила, наприклад, мобілізацію таких осіб. Тому поки не набудуть чинності зміни, такі військовозобов'язані можуть бути мобілізованими. Звичайно, ТЦК знають про ці всі зміни, що вони вже підтримані Верховною Радою, і можливо вони це якось на практиці негласно врахують. Але в межах закону такого нічого не передбачено.
"Було б добре, щоб і з боку держави була роз'яснювальна робота"
Передбачаєте ви, що до вас, до юристів, буде багато звернень саме після того, як цей закон набуде чинності? І чи є люди, які можуть цю роз'яснювальну роботу серед населення здійснювати?
Насправді складність може виникнути ще в тому, що Кабмін ще має привести свої нормативні акти у відповідність до цих змін. Зокрема, порядок мобілізації №560. Щоб на практиці можна було в ТЦК офіційно оформити, що така людина не буде призиватися. Поки це все зроблять, буде ще не до кінця зрозуміло, який документ мають дати цій людині. І взагалі, як вона може офіційно підтвердити, крім норми закону, що її не можуть мобілізувати. А щодо роз'яснень. Це здійснюємо ми у наших постах, проводимо вебінари. Тому за необхідності люди можуть звернутися до нас. Звичайно, було б добре, щоб і з боку держави була проведена якась роз'яснювальна робота. Оскільки в нормі закону, крім деяких умов про висновки ВЛК, вік, також є ще прив'язка до 4 травня цього року. Точніше вказівка про набуття чинності закону 4 травня. На це теж треба зважати. Адже, наприклад, висновок ВЛК може бути датований пізніше, і може виникнути проблема в таких осіб щодо отримання відстрочки від мобілізації.
"Передбачити можуть все, що завгодно"
Інтернет-видання "Економічна правда" повідомляє, що уряд до 15 листопада призупинив дію деяких положень, за якими визначають критично важливі підприємства після того, як президент Володимир Зеленський нібито обурився бронюванням від мобілізації 1,5 мільйона людей. Що це означатиме на практиці? Бронь даватимуть меншій кількості людей?
Насправді, зараз важко сказати, оскільки невідомо, що мається на увазі під цим призупиненням і яких саме положень чи осіб це стосуватиметься. Можемо поки що лише припускати. Можливо вони передбачать період, процедуру перевірки тих бронювань, які вже надані, на предмет їхньої дійсної необхідності чи об'єктивності оцінки. Можливо, в результаті цього, частину бронювань скасують або не продовжать. Тому поки немає офіційних документів, щодо цього можемо лише гадати, як це можна трактувати і чи дійсно це все буде зроблено. Бо передбачити можуть насправді, що завгодно, і вкласти в це розуміння, що завгодно.
Чи може це, наприклад, позначитися на тих, в кого вже є бронювання? Його можуть в якийсь момент не продовжити?
Усе можливо. Якщо, наприклад, призупинять надання і продовження бронювань, а в людини воно закінчиться, то в неї пропаде право на відстрочку і її можуть мобілізувати. Або може скластись ситуація, що все-таки передбачить якийсь перехідний період, поки буде ця перевірка проводитися. І все-таки тимчасово цих заброньованих осіб, навіть в кого закінчиться бронь, не будуть мобілізовувати. Можливо, якийсь бустер такий передбачить, можливо, ні.
"Обороноздатність має бути пріоритетом №1"
Чи є в юристів якісь важелі, аби знайти такий баланс, щоб можна було і армію поповнювати, і не залишати нашу економіку без людського ресурсу?
Це має бути проведена значна робота з боку держави щодо оцінки. Звичайно, першочергово ми маємо дбати про нашу обороноздатність. Бо якщо ми не вистоїмо фактичний фронт, то економічна зона вже й не матиме сенсу насправді. Тому має бути проведена об'єктивна оцінка того, на яких підприємствах чи посадах дійсно мають перебувати ті чи інші люди, за відсутності яких це не працюватиме, а це важливо. Тобто за таких критеріїв провести у відповідність той перелік, що саме такі особи можуть бути заброньовані, а не абсолютно всі, аби лише те бронювання просто було. Це має бути чітка оцінка і щоб це дійсно були ті особи, яких потребують. Бо насправді і до нас звертаються з цим. Наприклад, був період, коли фермерів забирали масово, не було кому збирати врожай. Водночас інші особи, професії яких не такі важливі, мали бронювання. Має бути все-таки пріоритетність тих, хто дійсно критично важливий зараз, тому що обороноздатність теж дуже важлива. Зараз це має бути пріоритетом №1.
