Ілюстративне фото ФБ-сторінка "Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine"
Ворог прагне вийти на кордони Донецької та Луганської областей
— Що зараз відбувається на фронті? Наскільки складна ситуація і на яких ділянках?
Ситуація виглядає найбільш складною саме на східних ділянках фронту, де інтенсивність бойових операцій є значно вищою. Там противник має чисельну перевагу, намагається прорвати нашу оборону і виконати ті завдання, які він перед собою ставив ще в 2022 році, а саме — вийти на кордони Донецької та Луганської областей. І в зв'язку з цим, виконуючи цю операцію, ми зараз спостерігаємо дуже-дуже відносне затишшя, якщо це можна називати затишшям в районі Куп’янська. Хоча там бої продовжуються, і там противник так само намагається просунутися. Натомість противник зараз активно намагається просунутися на Авдіївському напрямку, атакуючи нашу лінію в районі Степового, Ласточкиного, Сєвєрного і маючи певні просування на тому напрямку. І так само ми спостерігаємо активність на південь і на північ від Мар'їнки, де противник намагається такими атаками просунутися в районі Георгіївки. Це трошки на північний захід від Мар'їнки. І в районі населеного пункту Побєда, де наші війська намагаються контратакувати противника. Тобто ситуація залишається надзвичайно складною саме на східному напрямку і порівняно з ним відносно більш спокійною на південному напрямку.
Тому бої продовжуються і, на жаль, ми маємо констатувати, що така інтенсивність буде тривати щонайменше місяць до зміни погоди, до розмерзання ґрунту і весняного бездоріжжя. Ну і деякі коментатори пов'язують це з президентськими виборами в Російській Федерації. Але це фактор, який не обов'язково брати до уваги, тому що противник зараз має можливості для того, щоб тиснути на нас саме з такою інтенсивністю, як це відбувається.
Фронт в Україні не посиплеться
— Німецька газета Bild пише, що "Україна в найтяжчій військовій кризі з часів боїв за Київ", а за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни (Іnstitute for the Study of War, ISW — американський аналітичний центр, заснований 2007 року – ред.) уже в березні може нібито виникнути для України дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони.
(США продовжують постачати Україні озброєння для ППО. Про це заявив 9 лютого 2024 року на брифінгу представник Пентагону Патрік Райдер. Його слова наводить інтернет-видання "Фокус": "Є певні можливості, які були укладені за контрактом з USAI, які включають деякі системи протиповітряної оборони. Ми також продовжимо тісно співпрацювати з союзниками та партнерами для визначення потреб України, а потім працювати з ними, щоб допомогти полегшити цей процес". На уточнювальне запитання, чи надходять американські ракети ППО в Україну, Райдер відповів: "так, а також інші можливості", про які оголосили у рамках програми USAI – ред.)
Ситуація виглядає наступним чином. Чи збільшила Росія кількість сил та засобів, які діють проти нас? Так, фактично удвічі, навіть більше. Я маю на увазі те угруповання, яке вторгалося в Україну 24 лютого і те, що ми маємо сьогодні. Чи посилилися ми? Так, абсолютно посилилися, ми маємо значно більші Збройні Сили і наявні сили та засоби для ведення війни, зокрема західну техніку. До речі, не дуже часто чули, що десь використовувалися танки "Абрамс". Не забувайте, що найменше вони можуть бути використані як вогнева точка. Тобто, не треба драматизувати ситуацію аж настільки, що "все трагічно, фронт завтра посиплеться". Фронт не посиплеться.
Але ми розуміємо, що існують певні об'єктивні й суб'єктивні складнощі щодо забезпечення нас озброєнням та бойовою технікою. І ці складнощі є як внутрішні, так і зовнішні. Так, з одного боку, ми говоримо про те, що сьогоднішня ситуація є дуже важкою, місцями доходить до критичної, але це не означає, що все безнадійно. Ми продовжуємо нашу боротьбу і ми маємо повну підтримку наших союзників. Об’єктивно склалося так, що внаслідок інтенсивних бойових дій ми фактично вичерпали наші складські можливості боєприпасів і можливості західних країн — це очевидно. Тому що до цієї війни ніхто не готувався. І щоб розгорнути виробництво, потрібно дуже багато часу. До речі, Росія так само стикається з секторальними проблемами, але на відміну від західних країн, вона не має таких можливостей, щоб наростити в рази випуск військових товарів і фактично досягає зараз стелі своїх можливостей.
.jpg)
Сергій Грабський. Фото: "Міст Онлайн"
Удари по об’єктах критичної інфраструктури РФ можуть стати переломним моментом у війні
— Що може переломити ситуацію на фронті?
Дійсно, Росія є дуже великою і кількість вона дуже багата. Але є поняття ресурсу і є поняття потенціалу. Ти можеш мати тисячу тонн залізної руди, але не мати можливості з цієї руди зробити навіть одного цвяха. Ми розглядаємо можливості завдання ударів по об'єктах на території Росії, тому що танки, якщо їх навіть буде сотня або дві, якщо вони не заправлені, вони нікуди не поїдуть. Якщо дороги зруйновані і знищені важливі інфраструктурні об'єкти, то, відповідно, ніхто не доставить боєприпаси, і артилерія, попри її кількість, просто стане безпорадною. А в більш широкій перспективі ми говоримо про завдання ударів нашими або наданими нам засобами по об'єктах на території Російської Федерації, які унеможливлюють випуск військової продукції. Знищення об'єктів критичної енергетичної інфраструктури на території Російської Федерації просто зупиняє військове виробництво. І приблизно таку ж тактику використовували англо-американські війська під час Другої світової війни, здійснюючи атаки на німецькі інфраструктурні об'єкти, на німецькі підприємства, що, зокрема, виробляли зброю. Таким чином, така асиметрична відповідь на дії противника може стати переломним моментом.
Атака на "Новатек" в Усть-Лузі (минулого місяця відбулася нічна атака дронів на морський термінал у російському Усть-Лузі Ленінградської області. На нафтовому терміналі "Усть-Луга Ойл" переробляють паливо, яке, зокрема, постачається і для військ РФ – ред.) показала, що Росія неспроможна і не буде спроможна прикрити всі важливі об'єкти. Наші регулярні атаки, удари по об'єктах критичної інфраструктури, зокрема, паливно-енергетичного комплексу, призвели до того, що тільки за січень експорт російського бензину знизився на 37%, а дизпалива — на 23%. А це валюта, це гроші, які Росія заробляє для того, щоб вести цю криваву війну. І саме знищення такого експортного потенціалу дозволяє нам говорити про те, що Росія буде втрачати можливості введення такої війни в той спосіб, в який вона веде її зараз. Тобто не мобілізуючи, а рекрутуючи додаткових людей. Вона має зараз можливість платити гроші, які цим людям навіть і не снилися. За деякими даними, річний дохід в окремих районах Західного Сибіру складає 100 тисяч рублів в рік. А Кремль пропонує їм 200 тисяч в місяць. За ті гроші вони можуть знайти людей, які будуть йти.
І ще одне, що стосується російських військових підприємств, треба розуміти, що в Росії всього 5% кваліфікованих робітників, які можуть виконувати серйозні, високотехнологічні задачі. Це так само лімітує можливості розвитку російської військової промисловості і обмежує можливості з випуску такої продукції. І саме тому Росія вже зараз ходить з протянутою рукою, випрошуючи ракети і снаряди в Північної Кореї та в Ірану.
