Забронювати працівника: місія здійсненна? Пояснює експертка з трудового права

Забронювати працівника: місія здійсненна? Пояснює експертка з трудового права

У Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості оновили критерії для визначення підприємств такими, що мають важливе значення для національної економіки. Відповідність цим критеріям стає підставою для подальшого бронювання військовозобов’язаних працівників на період мобілізації та воєнного стану. Йдеться про два варіанти бронювання ― від 50%  військовозобов’язаних працівників та до 50% включно. Як відбувається бронювання? Яких працівників легше забронювати? Чому процедура бронювання затягується? З якими проблемами стикається роботодавець у процесі оформлення бронювання? В ефірі Українського Радіо ці питання прокоментувала експертка з трудового права Світлана Кожушко.

0:00 0:00
10
1x

 

 Ілюстративне фото: Getty Images

 

Що саме змінилося у процедурі бронювання працівників, задіяних в оборонно-промисловому комплексі?

Профільне міністерство визначило критерії, які мають свою специфіку. Правове регулювання порядку та механізму бронювання здійснює Кабмін України своєю постановою №76 від 27.01.23 року. Зараз чітко визначено відсоток ― до 50% та понад 50% від загальної кількості працівників, які є призовниками, військовозобов’язаними та резервістами. Розподіл відбувається за галузями. Від 50% ― це так звані критично важливі підприємства. Ці підприємства мають повністю договори, вони пов’язані з обороною держави. До 50% ― це підприємства, пов’язані з космічною галуззю. На офіційному сайті міністерства зазначено детальні критерії.

Якщо термін договору вичерпується, що далі?

Далі треба дивитися. Зазначено чітко, що питання стосовно бронювання мають розглядатися не рідше, аніж раз на рік. Думаю, ці договори треба поновлювати. Адже зацікавлені й держава, і підприємства, і наймані працівники, щоб посилювати потенціал захисту України.

Які приватні та державні підприємства можуть бронювати своїх працівників?

Це підприємства будь-якої форми власності. Тут також є критерії. Визначення підприємства ― критично важливе. Це юридичне поняття, яке вже закріплено. Один із критеріїв такий, що загальна сума платежів повинна перевищувати еквівалент півтора мільйона. Також ці підприємства не можуть мати заборгованості з виплати ЄСВ (єдиний соціальний внесок). Певні міністерства також визначають свої критерії. Припустимо, Міністерство економіки визначило, що підставою для бронювання найманих працівників є рівень середньої заробітної плати, яка повинна бути не меншою за середню зарплату по регіону чи по Україні. Там встановлено спеціальні коефіцієнти. Крім того, спеціальні територіальні органи виконавчої влади, обласні, військові чи військово-цивільні адміністрації також можуть визначати перелік критично важливих підприємств, які виконують мобілізаційне завдання і мають право бронювати працівників. На сьогодні важливими є сільськогосподарські підприємства, птахофабрики, ферми з вирощування худоби. Ці сфери мають функціонувати, щоб люди мали продукти і могли нормально працювати.

Є правова реальність. Зараз певні сільськогосподарські підприємства мають проблеми з тим, що їм із будь-яких підстав не надають бронь для трактористів, комбайнерів та інших працівників, які займаються обробкою землі.

Якщо на підприємстві можна забронювати 30 військовозобов’язаних, а під критерії підпадають 35, хто тоді визначає, кому давати і не давати бронь?

Це важке питання. Думаю, є безпосередньо штатний розпис, і треба враховувати кількість працівників загалом, зокрема осіб, які перебувають у полоні або поранені, вони також є працівниками. Тому при розподілі та визначенні потрібно враховувати цих людей.

В яких випадках можна отримати відмову у бронюванні?

Це стосується підприємств, які зволікали з поданням звітності, тобто порушили порядок ведення військового обліку на підприємстві. Це не поодинокі випадки, треба розглядати їх точково.

Як передбачені корупційні ризики?

Законодавство не можна вважати ідеальним. Закон має певні колізійні моменти, якими користуються певні особи.

Якщо процес бронювання затягується, і в цей час людина отримала виклик до ТЦК?

Це питання до Генштабу. Усі відомості, які збирають регіональні ТЦК, надсилаються до Генштабу. Чому вони працюють у такому темпі ― можливо, не вистачає працівників або досвіду. Відповідно до чинного законодавства, військовозобов’язані повинні пройти процедуру звірки відомостей. Виклик до ТЦК ще не є підставою, що людину прямо звідти можуть забрати на фронт. У законі сказано, що про зміну будь-яких інформаційних моментів у житті людини ТЦК повинна знати. Наприклад, зміна місця проживання. Потім відбувається процедура проходження ВЛК. Роботодавець зобов’язаний повідомити працівника про необхідність з’явитися до ТЦК для звірки даних.

З якими проблемами стикаються роботодавці у процесі оформлення бронювання?

Проблема може бути у некваліфікованих кадрах та незнанні самого порядку подання документів. Потрібно все робити своєчасно. У постанові Кабміну №76 прописані вимоги, а також треба вивчити постанову №1487, щоб знати свої права. Слід враховувати, що відбуваються зміни до законодавства, тому треба ознайомлюватися з документами вже із внесеними змінами.

Ті роботодавці, які зацікавлені, щоб їхні працівники функціонували у межах підприємства, з урахуванням мобілізаційного завдання від держави, мають знати свої межі та своєчасно подавати відомості, відповідно до порядку та механізму. Щоб працівники знали, що вони працюють на підприємстві і надають свою допомогу державі. Тому що тил є важливим елементом забезпечення бійців, які перебувають на передовій.