"Маємо діяти асиметрично". Полковник Грабський про перемогу України у війні

"Маємо діяти асиметрично". Полковник Грабський про перемогу України у війні

Ми воюємо з ворогом, який має хоча і застарілий, але дуже великий потенціал, тому ми не можемо боротися, нарощуючи кількісні показники та повторюючи кроки росіян. Це зауважив в ефірі Українського Радіо полковник запасу, учасник миротворчих місій, військовий експерт Сергій Грабський. "Треба розуміти, що ми можемо досягти перемоги винятково за рахунок нововведень, зміни підходів до питань бойової підготовки, забезпечень, логістики, взаємодії з партнерами для розвитку нашого внутрішнього військового потенціалу",  ― зазначає полковник. І наголошує: ми маємо діяти асиметрично. Грабський сподівається, що детальний план, який новий головком ЗСУ генерал Сирський представить Верховному Головнокомандувачу, відповідатиме саме цим викликам.

0:00 0:00
10
1x

 

Ілюстративне фото: ФБ-сторінка "Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine"

 

 Ми маємо діяти асиметрично

― Що саме із поставлених президентом завдань має допомогти нам виграти?

Нам потрібні глобальні зміни та усвідомлення нової філософії війни. Ми маємо справу з виключно мотивованим противником, який має лише одну мету ― знищити нас. Тому треба мобілізувати всі доступні ресурси, аби переламати цю війну на нашу користь. Саме тому ми говоримо про детальний план, що і коли має бути зроблено. Треба розуміти, що цей план не приведе одномоментно до якогось виграшу. Можливо, це план на дій саме на поточний рік, на найближчі весняні, літні, осінні кампанії. І ці кампанії будуть визначати те, що ми справді можемо сьогодні зробити з наявними ресурсами. Якщо ми говоримо про зміну стратегії, то маємо на увазі глобальну стратегічну оборону, яка жодним чином не передбачає відмову від наступальних операцій. Ми воюємо з ворогом, який має хоча й застарілий, але дуже великий потенціал, тому ми не можемо боротися, нарощуючи кількісні показники та повторюючи кроки росіян. Треба розуміти, що ми можемо досягти перемоги винятково за рахунок нововведень, зміни підходів до питань бойової підготовки, забезпечень, логістики, взаємодії з партнерами для розвитку нашого внутрішнього військового потенціалу. Ми маємо діяти асиметрично. Сподіваюся, що детальний план, який генерал Сирський представить Верховному Головнокомандувачу, відповідатиме саме цим викликам.

― Якщо говорити про кількість втрат у наступі, за класикою воєнної думки, неможливо наступати, якщо немає чисельної переваги. Як цей принцип працює у нас на фронті?

Так, за класичною схемою передбачається, що рівень втрат наступаючих військ може бути більшим від втрат військ, що обороняються. Якщо ж ми говоримо про переосмислення та можливі наступальні дії у майбутньому, то йдеться про створення асиметричних переваг. Наприклад, переваги у повітрі або в застосуванні засобів безпілотних систем ― наземних, повітряних і морських. Ми говоримо про новітні підходи у порушенні системи управління противника, нанесення ударів по об’єктах, які забезпечують логістику. Плюс інформаційно-психологічні операції проти ворога.

― Яка система покарань і винагород зараз в армії? Чим ми мотивуємо наших бійців?

На сьогодні у нас діє класична система покарань та винагород. Це преміальне заохочення, державні або відомчі нагороди, надання відпусток (на жаль, це проблема, бо людей не вистачає). Чи можна щось покращити ― сказати важко. На війні потреби людей зменшуються до мінімальних, тому дуже складно придумати щось нове, окрім того, щоб дати можливість зустрітися з рідними і відпочити. Матеріальне заохочення залишається важливим стимулом у нашій повсякденній діяльності.

Військова підготовка на базі громади ― надзвичайно велика підтримка ЗСУ

― Для втілення принципу "тільки навчений солдат має перебувати на першій лінії" потрібно мати час, базу, вчителя, цілу систему сил і засобів. Вони у нас є?

Якщо подивитися на папері, така система є. Є навчальні центри та підрозділи, які мають забезпечувати підготовку. Але у нас подають класичні знання, які були актуальними років 30-60 тому. На сьогодні треба вдосконалити систему збору, обробки та узагальнення даних, які надходять безпосередньо з передньої лінії. Треба проводити роботу щодо виділення тих людей, які мають хист до викладання. Із 30 людей на цю роль може підійти один або два, незважаючи на те, що він може бути видатним фахівцем у своїй справі. Треба розвивати навчально-методичну базу наших центрів підготовки. І найголовніше ― не слід забувати, що потужності армії не можуть забезпечити доскональну підготовку всіх і всього. У нас є таке поняття, як добровільне формування територіальних громад. Кожна громада може зробити дуже багато, маючи ветеранів. Є багато прикладів, коли місцева громада за власні кошти організовує первинну військову підготовку для всіх, хто бажає і повинен проходити військову службу. Це надзвичайно велика підтримка наших Збройних Сил.

Що очікувати від "Рамштайну" 14 лютого?

― Щодо новітньої зброї. Що ми можемо очікувати від наступного "Рамштайну" 14 лютого?

Можна отримати будь-яку зброю, навіть лазерну гармату. Але чи маємо ми фахівців, які вміють управляти цією зброєю та ремонтувати її? Тому для нас першочергові завдання найближчого "Рамштайну" ― отримання артилерійських боєприпасів, додаткових систем протиповітряної оборони, розширення можливостей навчальних центрів із підготовки наших військовослужбовців та забезпечення засобами зв’язку та радіоелектронної боротьби.

Сергій Грабський. Фото: "Міст Онлайн"

Нам потрібно остаточно перейти до цивілізованої логістики

― Як ми можемо вдосконалити логістику?

Нам потрібно остаточно перейти до цивілізованої логістики. Це стосується не лише ЗСУ. У натівських структурах є таке поняття, як логістика виробництва, транспортна логістика та логістика забезпечення. На ці три складові треба робити акцент, усвідомлюючи таке поняття, як місцева промислова база. Адже возити хліб для бійців за 100-200-500 км недоцільно. Так само логістику треба робити більш мобільною та розгалуженою, щоб забезпечити її стійкість. Тому що противник має свої "очі", і ми не можемо дозволити собі накопичувати в одній локації дуже великі обсяги боєприпасів, маємо їх розподіляти. Для цього треба створити мережу логістичного забезпечення. Ми говоримо про надання можливості командирам на місцях самим вирішувати питання логістики. Вкрай важливим є банно-пральне обслуговування, а також транспортна логістика. Ми не можемо зосередитися лише на автомобілях, важливим є використання залізниць, а також не виключаємо авіаційної логістики з використанням гелікоптерів чи літаків для доставки дефіцитних видів озброєння. Крім того, ми говоримо  про вірогідність використання річкових комунікацій та внутрішніх морських комунікацій. Справа залежить і від взаємодії між місцевими органами влади на військовими адміністраціями.

― Але ж ми давно впроваджуємо стандарти НАТО. Чому ж логістика не працює за цими стандартами?

Треба розуміти, що модель логістики залежить від економічної моделі держави. Наскільки держава може дозволити собі ухвалити рішення і змінити концептуальні підходи для створення логістичної системи. Тут, на жаль, наші внутрішні проблеми, поточна економічна модель держави не давали нам об’єктивної можливості зробити рішучі кроки вперед. Скажу так. Забезпечення військ ― це дуже прибуткова тема. І часто-густо декларації підмінялися реальними діями. Ми заявляли про нашу готовність перейти на нові стандарти логістики, але практично нічого не робили. Тому наша логістика залишилась на досить консервативному рівні. Це спільна проблема, яку необхідно вирішувати.

Автомати Калашникова, перероблені під натівські стандарти патронів

― Виходить, "маленька радянська армія" не може перемогти "велику радянську армію"? Скільки часу нам ще треба, щоб перемогти "велику радянську армію"?

Досить багато часу. Тому що треба змінити ментальність людей, зокрема. Ми говорили про бойову підготовку. Зараз у військо повертаються люди, призвані по мобілізації або добровольці, які мають абсолютно благі наміри, але вони мали досвід проходження служби у радянській або пострадянській українській армії. Ясна річ, вони приносять старі концепції бойової підготовки, скажімо так, військової поведінки. Це жодним чином не можна змінити одномоментно. Така ж ситуація і в галузі логістичного забезпечення та інших сферах. Тут люди залишаються ключовим елементом плюс бажання влади і нас з вами щось робити. Ще важливий момент ― техніка та озброєння, яким ми воюємо. Дуже велика частина озброєнь ― це техніка ще радянських часів, хочемо ми чи не хочемо. Тому нам треба поглиблено вивчати і впроваджувати досвід трансформації цього озброєння під західні зразки. Тобто ― зовсім не біда мати зброю типу танку Т-72, який залишається основним бойовим танком деяких країн НАТО. Стрілецьке озброєння ― так само. Воно перейшло на інші стандарти, зокрема польська армія використовує автомати Калашникова, перероблені під натівські стандарти патронів. В ідеалі має бути повна заміна радянських зразків техніки на більш передові та сучасні.

КОНТЕКСТ

Новий головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський розповів 9 лютого 2024 року про нові завдання, які стоять перед ним на новій посаді. Насамперед це чітке та детальне планування дій усіх органів військового управління, об’єднань, з’єднань і частин з урахуванням потреб фронту у новітній зброї, яка надходить від міжнародних партнерів.
 

Найшвидший і раціональний розподіл та доставка усього необхідного для бойових частин була і залишається основним завданням військової логістики. Знати всі без винятку потреби фронту і володіти ситуацією на кожній його ділянці ― завдання штабів усіх рівнів. Саме кваліфікація особового складу органів військового управління є вирішальною для розробки й успішної реалізації задумів та планів, наголошує Сирський. 

Новий головнокомандувач ЗСУ запевнив: "Життя і здоров’я військовослужбовців завжди були та є головною цінністю Української армії. Відтак, дотримання балансу між виконанням бойових завдань та відновленням частин і підрозділів з інтенсифікацією навчання та підготовки особового складу залишається як ніколи актуальним".

Водночас генерал Сирський переконує, що запровадження нових технічних рішень і масштабування успішного досвіду як, приміром, застосування безпілотних систем, сучасних засобів радіоелектронної боротьби є одним з майбутніх векторів побудови перемоги України у війні.

"Я  призначив генерал-полковника Сирського головнокомандувачем Збройних Сил України", ― заявив у своєму відеозверненні від 8 лютого президент України Володимир Зеленський.

"Відсьогодні до керівництва Збройними Силами України приступає нова управлінська команда. Я хочу, щоб бачення війни було єдиним і в наших воїнів у Роботиному чи Авдіївці, і в Генеральному штабі та на Ставці. Я провів десятки розмов із командирами різного рівня. Зокрема, сьогодні говорив із бригадними генералами Андрієм Гнатовим, Михайлом Драпатим, Ігорем Скибюком та полковниками Павлом Палісою і Вадимом Сухаревським. Усі вони служитимуть під проводом найбільш досвідченого українського командувача. Він має успішний досвід захисту ― провів Київську оборонну операцію. Він має також і успішний досвід наступу ― Харківської визвольної операції. Я призначив генерал-полковника Сирського Головнокомандувачем Збройних Сил України", ― заявив Володимир Зеленський.

8 лютого президент Володимир Зеленський і колишній вже головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний одночасно повідомили про спільну зустріч і заявили, що обговорювали зміни в керівництві ЗСУ. Про це повідомили Залужний і Зеленський у фейсбук.

"Зустрівся з генералом Валерієм Залужним. Подякував за два роки захисту України. Обговорили, якого оновлення потребують Збройні сили України", ― розповів глава держави.