Зустріч в Ужгороді (Україна) глави Офісу президента України Андрія Єрмака та глави МЗС України Дмитра Кулеби з главою МЗС Угорщини Петером Сіярто, 29 січня 2024 року. Фото: Андрій Єрмак/Telegram
"Ми отримали в результаті переговорів певну визначеність"
Під час візиту Сіярто до України не могли оминути увагою тему національних меншин, констатує Сергій Герасимчук. "Ми отримали в результаті переговорів певну визначеність принаймні щодо того, чого хочуть угорці. Тому що заяв із приводу того, чого вони хочуть, насправді було дуже багато. Спершу тригером проблем у відносинах стала сьома стаття закону України "Про освіту" 2017 року й угорці вимагали змін до цього закону. Із часом вимоги Сіярто і прем'єр-міністра Угорщини Орбана трансформувалися і вони почали говорити про повернення до законодавства 2014 року. Іншими словами, вони почали говорити про повернення правок Ківалова-Колесніченка, які були скасовані парламентом України та Конституційним Судом. Зараз ми говоримо про повернення до ситуації 2015 року, принаймні так це озвучив пан Сіярто. Добре, що ми нарешті маємо якусь офіційну позицію, яку засвідчили обидві сторони", – відзначає політолог.
Також він виокремлює другий момент – сторони попросили десять днів на підготовку роботи спеціальної комісії, яка займатиметься врегулюванням питання національних та етнічних меншин, зокрема, угорської меншини. "Тут теж є певна визначеність, тому що українська сторона наполягала на тому, щоб Угорщина дала вичерпний перелік своїх вимог. Нарешті ці вимоги передані й саме вони постануть на порядку денному цієї комісії.
Крім того, мусимо не лишати поза увагою того, що Сіярто, з одного боку, вшанував загиблих на російській війні проти України, а з іншого боку – зробив неоднозначні заяви про те, що тільки мир може припинити ці загибелі. І не уточнив, на чиїх умовах цей мир, а, беручи до уваги теплі відносини Сіярто з Лавровим і Путіним, можна припускати, що йдеться про мир на російських умовах. Хоча це, звісно, можна побачити і як спекуляцію.
Наразі досягнуто того, що Угорщина повторила ті тези, які є абсолютно нормальними і не є новинами: що вона визнає Україну в її територіальних кордонах 1991 року і тут нічого дивного, тому що це позиція усіх країн ЄС", – констатує Сергій Герасимчук.
50 мільярдів євро від ЄС для України – "під тиском Орбан готовий йти на певні поступки"
Щодо 50 мільярдів євро для України, які Угорщина погрожувала блокувати (1 лютого цього року лідери ЄС вирішуватимуть питання 50 мільярдів євро фінансової допомоги Україні на 2024-27 роки – ред.), ситуація не до кінця зрозуміла, тому що, зі слів Сіярто, це питання між Угорщиною та ЄС, зазначає експерт. "Очевидно, вони будуть й далі намагатися торгуватися з ЄС, тож про 50 мільярдів вони будуть вирішувати у Брюсселі, про це заявив Сіярто. Але тут є високі шанси, що це буде вирішено на користь України.
А от із питанням етнічних меншин з нашого боку пролунали заяви про те, що якісь питання ми будемо врегульовувати на рівні підзаконних актів. Тобто основна тема діалогу та дискусії зараз полягатиме в тому, чи має Україна змінювати законодавство на догоду Будапешту, чи натомість Україна може калібрувати законодавство за рахунок підзаконних актів та, з одного боку, забезпечити доступ до освіти угорській меншині угорською мовою, а з іншого боку – аби це не суперечило українському законодавству і було врегульовано на рівні підзаконних актів, а не двосторонніх протоколів між Угорщиною та Україною", – прогнозує політолог подальший діалог між Будапештом і Києвом.
Риторика Угорщини стосовно України радикально не зміниться
Сергій Герасимчук не схильний вважати, що риторику Угорщини стосовно України буде радикально змінено. "Очевидно, що Орбан перебуває під тиском держав-членів ЄС, локотимів ЄС – як Франції, так і Німеччини, а також інших держав. Очевидно, що під цим тиском Орбан готовий йти на певні поступки, особливо в частині, що стосується фінансової підтримки України.
Водночас очевидно, що Орбан готується до європейських виборів, які відбудуться влітку. Орбан зацікавлений в тому, щоб "Фідес" (очолювана Орбаном угорська партія – ред.) отримала якомога більше мандатів у Європейському парламенті, аби потім ці мандати використати, щоб сформувати фракцію євроскептиків з іншими політичними силами у Європарламенті. І, звісно, щоб мобілізувати свій електорат, Орбан і надалі використовуватиме українську "карту". Ви лишень подивіться, яке тло було створено: начебто погрози Сіярто в анонімному листі українською мовою, стаття у проурядовому угорському виданні з критикою української журналістики, мовляв, ця журналістика необ’єктивна і займається самоцензурою. Мовляв, українські журналісти вдаються до самоцензури. Мовляв, "тільки ті, хто обслуговує Сороса та українську владу, мають впевненість у своєму майбутньому". Все це було зроблено превентивно, аби показати, що у разі, якщо будуть якісь критичні коментарі на адресу Угорщини, то це все зрежисовано українською владою.
"Боронь Боже було продемонструвати, що Орбан поступився Україні, а не Брюсселю"
І є багато інших сигналів з боку Угорщини, наприклад, заява угорського праворадикала про претензії на Закарпаття. Все це створювало тло, аби показати, що Угорщина робить велику послугу Україні, що в таких умовах йде на діалог. Очевидно, щоб продати картинку про великодушність Угорщини своєму виборцю. Ми маємо бути свідомі, що Орбан же не може просто на 180 градусів розвернути свою позицію без будь-яких пояснень. Він робить ці пояснення, при цьому каже, що це дуже велика послуга, яку він надає Україні. Саме тому було питання про 50 мільярдів, адресоване Брюсселю. Адже боронь Боже було продемонструвати, що Орбан поступився Україні, а не Брюсселю. А Брюссель завжди демонізований в очах електорату Орбана, тож він може завжди сказати, що його шантажували, викручували руки тощо, аби він ці поступки зробив", – каже Сергій Герасимчук.
КОНТЕКСТ
Понад шість годин тривали 29 січня 2024 року переговори в Ужгороді міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, керівника Офісу президента України Андрія Єрмака із главою МЗС Угорщини Петером Сіярто. За підсумками переговорів на пресконференції Сіярто заявив, що Угорщина просить повернути в Україні права закарпатським угорцям, змінені у 2015 році. У відповідь Кулеба зазначив, що сторони домовилися створити спільну комісію для вирішення питань щодо прав угорської нацменшини. "Ми домовилися, що під егідою двох міністерств закордонних справ ми зберемо спеціальну комісію, у якої є одна дуже проста задача — через 10 днів вона має представити на розгляд урядів обох країн конкретне розуміння, як і що з того переліку запитань, які ми отримали, потребує вирішення або вже врегульовано, щоб ми внесли остаточну ясність", – зауважив Кулеба.
Сіярто запевнив також, що Угорщина поважає суверенітет і територіальну цілісність України, але постачати зброю Будапешт не буде.
Керівник Офісу президента України Андрій Єрмак на зустрічі з Сіярто говорив про майбутню зустріч Володимира Зеленського та прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, але дату можливої двосторонньої зустрічі глав України та Угорщини на пресконференції не озвучили.
