Збита українською ППО під час однієї з атак з боку Росії ракета Х-101. Фото: ФБ-сторінка "Командування Повітряних Сил ЗСУ"
У жодному разі тут не йдеться про репетиції ворогом своїх масованих ударів, зазначив Владислав Селезньов, коментуючи інформацію з відкритих джерел про чергову ракетну і дронову атаку території України з боку Росії. У ніч на 13 січня цього року РФ завдала удару по Україні, застосувавши 40 засобів повітряного нападу – крилаті, аеробалістичні, балістичні, авіаційні, зенітні керовані ракети та ударні БПЛА, з них 8 знищені силами української ППО. Як повідомили Повітряні Сили ЗС України, більшість російських ракет не влучили у задані цілі завдяки роботі українських систем РЕБ. "Понад 20 усіх перелічених засобів, що не потрапили в статистику збитих, не досягли своїх цілей внаслідок активної протидії засобами радіоелектронної боротьби", — інформували Повітряні Сили ЗСУ.
Як зазначає у зв'язку з цим повітряним ударом з боку російських загарбників Владислав Селезньов, триває планомірна бойова робота російської окупаційної армії, намагаючись максимально послабити бойовий потенціал українського війська. "Ракети рушили, фактично, в усі куточки нашої країни, включно із західними регіонами. Очевидно, що вся ця ракетна атака спрямована на наші військові об'єкти. Так сталося, що цієї зими ворог, у першу чергу, спрямовував свої дрони-камікадзе, крилаті й балістичні ракети на об'єкти військової інфраструктури, а також на обороно-промисловий комплекс країни. Бо саме в такий спосіб ворог сподівається послабити український військовий і бойовий потенціал. Очевидно, що РФ, маючи визначену кількість ресурсів, намагається їх використовувати максимально раціонально. Те, що ворога абсолютно не цікавлять так звані супутні втрати – коли ворожі ракети поцілюють по цивільних об'єктах на території України, внаслідок чого зазнають каліцтва та травмування і навіть гинуть мирні мешканці – це очевидно. І не вперше ми із цим стикаємося. В цих умовах кожен має робити свою роботу: цивільний персонал обов'язково перебувати в укриттях тоді, коли лунає сигнал повітряної тривоги; оператори систем ППО чітко знають, що їм треба робити; а нашим дипломатам є над чим працювати щодо збільшення кількості систем ППО, щоби надійніше закривати небо на території України" – зауважує військовий експерт.
Співвідношення захоплених ворогом територій у порівнянні із його втратами – неспівставні
— На яких ділянках фронту ворог зазнає найбільших втрат?
Якщо ми говоримо про нинішній етап російсько-українського протистояння, то я можу виділити щонайменше дві ділянки фронту, де ворог зазнає неймовірних втрат. Передусім йдеться про місто-фортецю Авдіївку – воно із трьох боків оточено ворожими військами, які безперестанно атакують українські захисні позиції. Але так сталося історично в рамках ще антитерористичної операції – там були свого часу зведені ще починаючи від 2014 року потужні інженерні фортифікації, які зараз дозволяють воїнам тримати всю ворожу навалу, раз за разом відбиваючи так звані "м'ясні штурми" ворога. Ворог несе там шалені втрати. Він задіює там величезну кількість артилерії, бронетехніки та авіаційних компонентів. Але ж говорити про те, що він має там серйозні територіальні здобутки – не варто. Тобто, співвідношення захоплених територій ворогом у порівнянні з тими втратами, які він зазнав на цій ділянці фронту, неспівставні. Тим не менше ворог продовжує тиснути вперед. Мені здається, що логіка його дій полягає в тому, щоби до середини березня взяти під контроль той самий населений пункт – Авдіївку, щоби Путін під час своїх виборів (17 березня цього року в Росії мають відбутися так звані "вибори" президента цієї держави – ред.) мав можливість проголосити, що "ось, взяли під контроль населений пункт на території Донеччини".
.jpg)
Владислав Селезньов. Фото: ФБ-сторінка Владислава Селезньова
Кринки: ворожу бронетехніку, арту та іноді авіацію ЗСУ перетворюють на металобрухт
Ще одна ділянка фронту, де ворог зазнає чималих втрат – це лівий берег Дніпра, населений пункти Кринки. Там ворог постійно намагається відтіснити українські підрозділи з лівого на правий берег. Там українські морські піхотинці звитяжно введуть оборонні дії і їх підтримують наші гармаші, які із правого берегу в рамках контрбатарейної боротьби та артилерійських дуелей знищують ворожу бронетехніку, ворожий особовий склад, ворожу артилерію, час від часу російська авіація перетворюється на купу металобрухту. Там ворог зазнає величезних втрат як в особовому складі, так і в техніці. Але немає будь-яких серйозних зрушень на полі бою. І це не через незграбність ворога, а завдяки мужності, звитязі та героїзму українських воїнів, які в надскладних природних географічних умовах продовжують тримати плацдарми на лівому березі.
Бойова робота ЗСУ триває
— Давайте згадаємо про ліквідованих вищих чинів РФ…
Втрата вищих військових посадових осіб – це завжди болісно. Бо військові керівники, які безпосередньо опікуються тими чи іншими ділянками фронту, володіють абсолютним обсягом інформації, яка дозволяє їм ефективно управляти підпорядкованими силами та засобами. І, відповідно, втрата штабу чи однієї посадової особи найвищого рівня призводить до певної дестабілізації ситуації на визначеній ділянці фронту. Звісно, згодом на місце загиблого російського генерала прибуває його наступник, який протягом певного періоду часу входить у курс справ і далі продовжує керувати підпорядкованими силами та засобами. Але все це призводить до зволікання, до сповільнення певних процесів. І знищення російських генералів – це завжди успіх. Так само, як і знищення командних пунктів управління та зв'язку ворога. І час від часу ми чуємо добрі новини від українського Генштабу, який звітує, до прикладу, про знищення пункту управління та зв'язку на території Сакського воєнного аеродрому (територія тимчасово окупованого Криму –ред.), про знищення пункту радіотехнічного розвитку на території Севастополя, внаслідок якого загинув командир військової частини відповідного профілю зі своїми підлеглими офіцерами. Бойова робота триває, триває системне та методичне руйнування бойового потенціалу. Бойова робота всіх складових українських Сил оборони спрямована на те, щоби, в першу чергу, нищити ті військові об'єкти та елементи ворожої армії, які визначають бойову міць російського війська. Це дуже важливо. Війна, на жаль, триває і я думаю, що і далі ворог буде зазнавати втрат саме для того, щоб війна завершилася. І обов'язково завершилася Перемогою України.
Війна поступово трансформується у війну четвертого покоління
— Чому для нас важлива інформація про втрати ворога і як її можна використовувати?
Для того, щоб ми мали змогу планувати свої дії. Бо організація ведення бойових дій починається з того, що ми маємо оцінити власні бойові можливості та перспективи, оцінити бойові можливості ворога, оцінити обстановку на місцевості, погодні умови, чинник ресурсних можливостей як наших сил, так і ворожих сил. Виходячи з цих позицій українські військові керівники ухвалюють рішення, в який спосіб діяти. Інформаційна ситуаційна обізнаність і є визначальним фактором, яка дозволяє планувати військові операції, щоб їх підсумки, їх результат був максимально болючим для ворога і результативним для українського війська. Ми маємо розуміти, що нинішня війна поступово трансформується у війну четвертого покоління, вона стає інформаційно насиченою, технологічною, руйнівною. І за таких умов, зважаючи на те, що ресурсів у ворога набагато більше, ніж у нас, ми маємо в першу чергу покладатися на сталий та безперебійний зв'язок, на стабільну роботу систем радіоелектронної боротьби, на більш масштабне використання дронів різних типів та класифікації, а також на ефективну роботу українських артилеристів. Принагідно нагадаю, що українські гармаші є найкращими на теренах колишнього Радянського Союзу. Нам би ще побільше тих самих новітніх західних артилерійських систем та боєприпасів до них. І в такому випадку ми обов'язково переможемо.
