Черга у напрямку Польщі на пункті пропуску "Рава-Руська-Гребенне". Фото: Суспільне Львів
"Тут має бути компроміс"
— Що стосується ситуації на польсько-українському кордоні. Що ви думаєте про протест польських перевізників, які блокують кордон з Україною і не пропускають українські вантажівки? Українці дуже вдячні полякам і Польщі за допомогу, яку надали з початку повномасштабної війни і продовжують надавати, але незрозумілою є ситуація на кордоні, коли Польща блокує. Хто і коли може вирішити цю проблему? Адже блокується подекуди і гуманітарна допомога.
Це питання до нового уряду. Очевидно, що посол має найменше що тут сказати. Я би залюбки прокоментував, що польський уряд хоче зробити і що це буде рішення, яке знизить рівень напруженості та зробить можливим перетин цих кордонів. Я хотів би зазначити, що це дуже комплексна проблема. Звичайно, це певна група зацікавлених, яка не включає всіх перевізників, але є щонайменше три, якщо не чотири елементи.
Президент Польщі Анджей Дуда передає вірчі грамоти новому послу Польщі в Україні Ярославу Ґузи (праворуч). Фото: Agnieszka Romaszewska / Facebook
Перше — це проблеми, які існують у Брюсселі. Було дуже легко ухвалити рішення Брюсселя про відкриття ринку для транспортних компаній з України. Тому що було добре відомо, що транспортні компанії з Німеччини, Франції, Іспанії не будуть зачеплені. Треба пам'ятати, що в Брюсселі є гра інтересів, є лобісти. Це рішення було дуже простим із точки зору брюссельських бюрократів, із точки зору політичних чинників, але воно було дуже дорогим для, можливо, не найважливішої, але, тим не менш, важливої групи польських роботодавців і працівників транспортної галузі. Але це лише частина проблеми. Такі речі треба було продумувати раніше, щоб не викликати кризу.
Друга річ — це, звичайно, проблеми з українського боку, тому що є цілий перелік проблем, з якими виступають польські транспортники, які знають проблеми кордону з обох боків. На жаль, деякі з цих звинувачень є обґрунтованими. Функціонування пунктів пропуску на українському боці є великою проблемою, і це виклик для української влади — розібратися з цим, усунути приводи чи реальні причини для конфлікту. З польського боку новий уряд, який готується, передбачає поліпшення відносин із Брюсселем, і це буде своєрідним тестом, наскільки він зможе домовитися про рішення, яке буде виходом з цієї ситуації та яке враховуватиме інтереси польських і українських перевізників.
Тут має бути компроміс. В Європейському Союзі завжди існувала культура компромісу, але, на жаль, вона не завжди застосовується. І тут українці повинні звертатися не лише до польської влади, щоб вона ухвалила рішення чи розв’язала цю проблему з польського боку, але й до Брюсселя. Як у випадку із зерном він запровадив дотації на транзит української сільськогосподарської продукції. Звичайно, Європейський Союз має фінансові проблеми, але з точки зору загального бюджету то були б невеликі квоти, лише невеликі суми. Щоб не було вигідно розвантажувати зерно прямо за польським кордоном, що руйнувало зерновий ринок щодо цін і тому подібне. Це зашкодило польським фермерам, у яких не було жодної підтримки.
Криза на кордоні закінчиться — це питання часу
— Погоджуюсь, що потрібно боротися за свої економічні інтереси. Але зараз триває кривава війна, Росія намагається знищити Україну і українців. Днями голова профільного парламентського комітету Данило Гетманцев повідомив, що блокування українсько-польського кордону призвело до зниження експорту з Польщею через кордон на 40%, що, своєю чергою, спричинило втрату держбюджетом України майже 10 млрд грн через недонадходження митних платежів. Це великі гроші для українського бюджету. Це кошти, які потрібні і на оборону. А вони втрачені через блокування кордону.
Ця криза на кордоні закінчиться. Це питання часу. Час вкрай несприятливий для того, щоб ця криза закінчилася швидко, але вона закінчиться.
— Час грає не на користь України, на жаль...
— Так. Але я думаю, що ці цифри перебільшені. Це моя думка. Треба бути дуже обережним, щоб не переоцінювати всі ці втрати. Тому що це питання порушується і з польського боку тими, хто не в захваті від польсько-української співпраці. Тому що, звичайно, є російські агенти впливу, але вони є в кожній країні, а особливо в демократичній, це дуже помітно. Є групи, які критично ставляться до цієї політики. Ми знаємо, як це все працює, особливо в демократичній країні. Запобігти цьому дуже важко. Тому я завжди рекомендую в таких ситуаціях спокій, намагання знайти компроміс. Коли мене запитали про конфліктні питання в парламентському комітеті, я відповів, що найкращим розв’язанням є двосторонні рішення. Що треба просто знайти спільне компромісне рішення. І, звичайно, цей компроміс повинен бути під патронатом Брюсселя. Тому що ці рішення, зрештою, є європейським правом. Але протести, як на польсько-українському кордоні, можуть відбуватися і в Західній Європі. Ми бачили голландські трактори на вулицях. Саме фермери і саме транспортники мають особливі можливості для демонстрації свого протесту. Демократія не передбачає застосування сили для усунення навіть тих, хто порушує закон.
"Одні польські підприємці завдають шкоди іншим польським підприємцям"
— Від ситуації на кордоні потерпає і польська економіка? Можливо, і більше?..
— Можливо, навіть більше. Польща зараз є головним торговельним партнером України. Тому одні польські підприємці завдають шкоди іншим польським підприємцям, але так буває в демократичній державі. Для мене важливо знайти спільний знаменник для цих інтересів. Також можна сказати, що я представляю польські інтереси в Україні і що польська політика щодо України є наслідком цих інтересів. І в той же час це в рамках відносин, які повинні бути дружніми. Тому що це є в спільних інтересах — знаходити компроміси в конфліктних ситуаціях і максимально співпрацювати там, де ці інтереси збігаються.
