Міні-ТЕЦ це плюс з точки зору військової безпеки — Дяченко

Міні-ТЕЦ це плюс з точки зору військової безпеки — Дяченко

Децентралізоване виробництво тепла і електроенергії, з точки зору військової безпеки, підвищить надійність енергосистеми України, констатує голова Бюро комплексного аналізу та прогнозів Сергій Дяченко. В ефірі Українського Радіо експерт позитивно оцінив рішення уряду спростити встановлення міні-ТЕЦ на об'єктах критичної інфраструктури. Як повідомив напередодні прем’єр Денис Шмигаль, уряд спростив процедуру розміщення когенераційних газопоршневих установок для безперебійного електроживлення шкіл, лікарень та об’єктів критичної інфраструктури. Тепер їх можна буде встановити без проходження низки дозвільних процедур. Як вважає Дяченко, це рішення варто було ухвалювати на самому початку війни. Адже великі ТЕЦ – найбільш економний вид енергозабезпечення і теплозабезпечення. Але вони вразливі, в них росіяни цілять весь час. Тому децентралізація стане в нагоді.

 

0:00 0:00
10
1x

Ілюстративне фото Суспільне Житомир

"ТЕЦ – це дуже економна штука"

—  Когенераційні та газопоршневі установки.  Що це таке? 

Їх багато, насправді. Когенерація – це генерація, яка здійснює комбіноване виробництво тепла та електроенергії. Найбільш відома когенерація – теплоелектроцентралі. Вони є скрізь у великих містах. Це дуже економна штука, оскільки на теплових електростанціях ККД не дуже високий, а на теплоелектроцентралях він сягає 95%. Але там основне виробництво – тепло, а електроенергія – вторинне виробництво. Міні-ТЕЦ – це технології виробництва електроенергії, коли надлишкове тепло використовується для опалення. Такі установки бувають дизельні, газопоршневі, газотурбінні. Тобто є невеличка генеруюча установка, в якій скидне тепло не утилізується, а використовується для опалення.

—  Наскільки потужні ці установки?

Від 25 кВт до 10 МВт. Це мінімум у 10 разів більше, ніж ті генератори, які гарчать у нас під вікнами.

— Які об'єкти критичної інфраструктури можуть бути заживлені такими системами і хто може скористатися цим спрощенням?

Невелика установка – це для житлового фонду. Це можна якийсь будинок невеликій заживити, чи групу будинків. А на об'єкти критичної інфраструктури треба установки побільші.

Сергій Дяченко. Фото: Укрінформ

Є ще досить непоганий варіант, який не набув поширення. Можна використовувати для цього установки, які займаються утилізацією сміття. Їх можна використовувати для виробництва тепла і електроенергії, якщо поєднувати з турбіною. Це взагалі ідеально, оскільки там у нас ще непочатий край роботи. І вони дуже економні за рахунок того, що як пальне там використовується сміття. Але це на перспективу. Зараз питання в тому, скільки грошей в це буде вкладено. Бо під це треба й інфраструктуру заточувати: від'єднати від старої системи опалення, під'єднати до нової, налагодити тощо. Тобто, протягом тижнів чи місяця це все вирішено не буде, навіть якщо будуть полегшені процедури.

— Для житлових комплексів, наприклад, це може стати рішенням? 

Треба, щоб було спеціальне приміщення для цього. У мене старий будинок 50-х років, там була своя котельня і там можна поставити нову. В сучасних будинках такі речі не передбачені. Там ще треба подумати, де це все організувати? Але, здебільшого, так, будинок або група будинків можуть ухвалити рішення і поставити таку установку. Також можна під'єднати смарт-систему, яка дозволяє знижувати температуру, коли в помешканні нікого немає. Це дуже цікава річ для таких проєктів. І це дуже непогана річ для промислових споживачів, які можуть робити собі свою локальну систему живлення і опалення цехів на виробництвах.

"Децентралізоване виробництво тепла і електроенергії підвищить надійність нашої енергосистеми" 

— Чи можуть такі системи віддавати енергію, щоб балансувати енергосистему в пікові навантаження?

Перспектива така є. Але в ТЕЦах є одна проблема. У них основне виробництво – це тепло. А споживання тепла і електроенергії в часі інколи не співпадають. Краще під це заточені теплові електростанції. Вони не прив'язані до виробництва тепла, і мають кращі маневрові характеристики. А в ідеалі – це гідрогенерація або теплова парогазова генерація.

Тут важливо зазначити ще про аспект безпеки. Децентралізоване виробництво тепла і електроенергії, з точки зору військової безпеки, підвищить надійність нашої енергосистеми. Тому ухвалене рішення – це дуже добра річ. Адже ви ж не будете цілити по об'єкту 10 МВт або 25 кВт (йдеться про обстріли ракетами та дронами, які чинять по території України російські агресори – ред.) Крім того, якщо будинок сам себе забезпечує, то відпадає потреба в передавальній інфраструктурі. А це теж значно зменшує сенс цілити у трансформатори чи підстанції. Але все треба робити вчасно. Це рішення мусило ухвалюватися два роки тому, на самому початку війни.

— Чи буде така децентралізована система актуальна у післявоєнний період? 

Тут треба буде серйозно рахувати. Треба буде поєднувати надійність, економність і безпеку. З точки зору безпеки та захисту від потенційних обстрілів децентралізація – це плюс. А от із точки зору регулювання енергосистеми – це мінус, воно ускладнюється. Так, великі ТЕЦ – це найбільш економний вид енергозабезпечення і теплозабезпечення, при достатньому обсязі теплового навантаження. Але вони вразливі, в них росіяни цілять весь час, і ми періодично минулого опалювального сезону залишалися без тепла. Тому в даному випадку децентралізація нам стане в нагоді. Єдине що, повторюсь, це треба було робити два роки тому. І ми б вже зараз мали вагому частину в енергосистемі та в теплозабезпеченні децентралізованих міні… та мікросистем. Але, звичайно, починати треба, і потрібно дбати про післявоєнний час.

КОНТЕКСТ

Як повідомив напередодні прем’єр Денис Шмигаль, завдяки співпраці з USAID до кінця 2023 року Україна має отримати 69 когенераційних газопоршневих установок малої та середньої потужності. Вже цієї зими будемо мати позитивний результат від їх експлуатації.