Гробки, Проводи, Діди, Радовниця… — фольклористка про поминальні традиції

Гробки, Проводи, Діди, Радовниця… — фольклористка про поминальні традиції

Будь-яке поминання своїм корінням йде в дохристиянські звичаї, зауважує фольклористка Олена Чебанюк. Вона розповіла в інтерв'ю Радіо Культура про Гробки (Проводи, Діди, Радовниця, Радуниця) – другий тиждень після Великодня, який в українській традиції є поминальним за померлими родичами. Завдяки таким обрядам люди багато століть підкреслюють символічний зв'язок живих і мертвих та соціальні стосунки в їхньому середовищі, зазначає Олена Чебанюк. 

0:00 0:00
10
1x
Програма:

Ілюстративне фото УНІАН

Один із найдавніших обрядів, які існували ще в Давній Греції 

— Ви коли-небудь збирали цукерки на могилах на Гробки?

Я не збирала, тому що в Києві на Байковому кладовищі, яке у нас найближче і там поховані багато родичів, такого не було. Але я це дуже часто спостерігала під час експедицій, причому в різних регіонах України. Все це існує, і ті, хто дотримується цих традицій, не дуже звертають увагу на оці всі незадоволення, що у нас несеться по радіо, телебаченню і в соцмережах.

— Розкажіть, будь ласка, як це виглядає? Я насправді ніколи не бачив вживу цієї традиції поминальних обідів, наприклад, на кладовищі, але бачив старі архівні фотографії. Чи вдавалося вам особисто її колись фіксувати? 

Так, звичайно. Ну, по-перше, ми їздили з експедицією в Чорнобильську зону. Там все розкладалося просто на могилах, накривався стіл, розкладалася їжа, і всі пригощалися. Це один із найдавніших звичаїв і обрядів, які існували ще в Давній Греції в античні часи. Це пов'язано з дуже архаїчними уявленнями та символікою їжі та напоїв. І якщо ви подивитеся на античні надГробки, там усі небіжчики дуже радісно п'ють і їдять. Вони на тому світі тільки цим і займаються. А в нас, до речі, це відображено в піснях, хоча ми вже втратили розуміння того, що це. Ну, наприклад, "Ой, у саду вишневому, там пташки поють. Ой, там наші родителі, ой, там наші приятелі мед, горілку п'ють". Там Іванівна наливає…

— А Петрівна випиває... 

Найголовніше, що цей смисл для тих, хто не займається архаїчною символікою, такий, що це просто в саду зібралася якась весела компанія, не звертаючи на оце "родителі-приятелі". А сад — це Едем, тобто потойбічний сад. Фольклорний текст живе своїм життям, проте це приклад того, що в потойбіччі всі небіжчики їдять, п'ють і веселяться.

— Пані Олено, хотів вас запитати, звідки взагалі взялися ось ці поминальні дні, але ви вже частково відповіли, чому живим важливо їсти поряд з померлими.

Віктор Петров — видатний український фольклорист, етнолог, археолог, письменник, писав про те, що у нас був єдиний культ — це був культ предків. Також є момент, який пов'язаний з часом і простором — в моменти переходу, переломні моменти, а такими моментами є, скажімо, великі свята, сакральний і профанний світи, зближаються. На Великдень це теж відбувається: існує цілий комплекс від "чистого" четверга, де ви в церкві можете побачити цілі натовпи наших мертвих предків, у яких там теж відбувається Великдень, аж до Трійці.

В залежності від регіону, цей період називається по-різному

— А наскільки ця поминальна традиція пов'язана з церквою? Бо мені насправді це видається не дуже церковними звичаями та обрядами, наприклад, їсти на могилках. Це виглядає якось дуже по-язичницьки. 

А поминки, які відбуваються, коли поховали небіжчика, й всі збираються? Якщо сьогодні збираються в ресторані або кафе, це не змінює основний концепт того, що ми мусимо розділити цю трапезу з друзями, померлими і так далі.  Так, звичайно, ми можемо говорити про забобони, ми можемо говорити про язичництво, дохристиянське вірування. Це пов'язано з культами, зокрема і церковними, і все це нашаровується. В залежності від збереженості традиції, концептуальних уявлень у вашій картині світу, ви дотримуєтесь або тих, або інших народних звичаїв і обрядів, бо всі вони народні.

Захар Давиденко та Олена Чебанюк у студії Радіо Культура

Також можна подивитися і на назви: Проводи, Могилки, Гробки, Діди, Радовниця, Радуниця… В залежності від регіону, цей період називається по-різному і це свідчить про те, що якщо обряд занепадає, то він починає варіюватися.

— Якщо дивитися на ці звичаї та обряди, складається враження, що наші пращури не боялися смерті та померлих. Звідки таке, скажімо, спокійне ставлення?

Справа в тому, що життя було набагато коротше і смерть, я б сказала, була щоденним явищем. Смертність також була дуже велика серед діток, тож виробився цілий комплекс оцього ставлення і заборони аж занадто побиватися за тим, хто помер. А з іншого боку, смерть була поруч, бо ховали в садку, а не на кладовищах. Цвинтарі з'являються як явище аж у XVII столітті, а до того це були садки. Наприклад, на Чернігівщині можна пройтися по садках і побачити, як багато там є могилок, особливо ще з часів Другої світової війни і навіть пізніше. Ховали померлих просто на обійсті, а перед тим ховали під порогом. Уявлення про те, що він тут поруч із нами, він нам допомагає, зв'язок між світом живих і світом мертвих якраз цим і продиктовані. 

Ставлення предків

— Але люди спеціально це робили? Вони не хотіли стирати межу між цим світом чи як? Чому так близько треба було це все біля себе тримати?

У наших предків було дійсно трошки інше ставлення і до померлих предків, і до поховань, і до того, щоб їх згадувати. 

— Повернімося до Гробків, навіщо на могилках щось залишають? Вже зрозуміло, що існують ритуальні трапези, але навіщо тоді щось іще залишати?

Ну, по-перше, це обдаровування інших, особливо тих, хто є бідним, хто має інвалідність. Такі люди, як завжди вважалося, належать і світу живих, і світу мертвих. Їх треба підтримувати. Тобто їх з одного боку боялися, бо вони є медіумами між світом живих і світом мертвих, це потойбіччя. Причому потойбіччя — це ж не тільки наші предки, але й демони, бестіарії. На сьогоднішній день це все, звісно, вже традиції.

— А чому Гробки відбуваються саме в ці два тижні після Великодня?

Йдеться про ці два тижні, тому що для православних Великдень є основним святом, а на основне свято "межа" зникає. Крім того, для українців як аграріїв, звичайно, весна – це початок року, переломний момент. Тут це ще теж працює на те, щоб це був культивовний підхід.  Проте ходять і на Спаса, є ті, хто ходять на Трійцю на Гробки, проте це не так масово. А тут це ще підтримується і Православною церквою, де відбувається свячення. Батюшки ходять, святять, відправляють біля могилок служби поминальні, якщо їх замовляють. 

Будь-яке поминання своїм корінням йде в дохристиянські звичаї

— Раніше, якщо мені не зраджує пам'ять, церква була проти таких ось цих ритуальних обідів на могилах, і це називали якимось пережитком Радянського Союзу. А сьогодні ми бачимо, як церква вже тісно співпрацює з людьми і, в принципі, вже навіть і не проти за якісь гроші на храм посвятити або якусь панахиду прочитати на кладовищі. Як так трапилося, що церква так ставиться до очевидно дохристиянських звичаїв? 

Будь-яке поминання своїм корінням йде в дохристиянські звичаї. Усі традиції людьми видумані, а придумують і конструюють їх із того, що є до того. Наприкінці ХХ-початку ХХІ століття люди сідали біля могилок. Розстилали рушники, на які виставляли їжу, а самі сідали прямо на землі. Потім почали робити столи і збиратися біля них. А зараз, особливо на сільських кладовищах, ставляться великі столи і люди вже біля них збираються. Раніше ж було дуже цікаво, коли один рушник довгий доточувався до іншого, і все кладовище було таким суцільним столом. Це підкреслювало зв'язок живих і мертвих та соціальні зв'язки в цьому селі, соціумі, який є.

Останні новини
Бунт у фейковому середовищі: Reiva та Kill! Kill! Kill! спільно видали сингл "Галас"
Бунт у фейковому середовищі: Reiva та Kill! Kill! Kill! спільно видали сингл "Галас"
Містична прогулянка внутрішнім світом: Love Mary представила сингл "Ліс"
Містична прогулянка внутрішнім світом: Love Mary представила сингл "Ліс"
Паліндром: Я — такий трохи брудний голуб, у якого на шиї висить окраєць хліба з виїденим м'якушем
Паліндром: Я — такий трохи брудний голуб, у якого на шиї висить окраєць хліба з виїденим м'якушем
Зближення з новою людиною: ANNEI видала сингл "Роздягни"
Зближення з новою людиною: ANNEI видала сингл "Роздягни"
ЦВК будує новий кіберзахист, відновлюючи роботу Державного реєстру виборців
ЦВК будує новий кіберзахист, відновлюючи роботу Державного реєстру виборців
Новини по темі
ЗСУ не дозволили окупантам скористатися "дверями" можливостей — Тимочко
Ніколи не відчувала упередженого ставлення через стать ― артилеристка Світлана Куриленко
"Вісь зла" має обмежені можливості надання снарядів Росії — Грабський
Завдяки саміту у Швейцарії Україна перехопила ініціативу в питаннях миру ― Олещук
"Україна стоїть! Україна бореться! Україна молиться!", – Блаженніший Святослав про слово надії під час війни