Фото: Укрінформ
Українці витрачають на комунальні послуги близько 23-24% сімейного бюджету
— Який відсоток своїх доходів українці сьогодні витрачають на комунальні послуги?
— У нас є достатньо добре відпрацьована система субсидіювання, яка після скасування ковідних обмежень повернулася на рівень 20% від сукупного сімейного доходу. Тобто, якщо формально у вас видатки на комірне перевищують більше, ніж 20%, ви маєте право на субсидію. Але через те, що у нас під субсидію підпадають тільки соціальні норми житла, а це приблизно 35 квадратних метрів на сім'ю, а люди живуть іноді в трошки більших умовах, то в середньому видатки на комірне в Україні становлять 23-24% сімейного бюджету. Це з урахуванням того, що людина отримує субсидію.
Загалом найбільша видаткова частина сімейного бюджету — це харчування. В європейській сім'ї середні видатки на харчі — 12-18%. В Україні до активної фази бойових дій було 42% видатків на харчі. Відповідно до експертної оцінки, зараз йдеться про 48-49% видатків на харчі.
Кількість людей, що звертаються за субсидіями, зросла на 15%
— Наскільки збільшився відсоток тих, хто не може оплачувати комуналку? Чи збільшуються борги?
— Збільшилася кількість людей, що звертаються за допомогою субсидії. У 2022-му році на 25% зменшилися реальні доходи населення. У 2023-му році вони суттєво не виросли. Відтак падіння реальних доходів призвело до того, що приблизно на 15% збільшилася кількість людей, що звертаються за субсидіями. У бюджеті 2024 року передбачено 50 мільярдів гривень на субсидії. Це практично на 12 мільярдів більше, ніж у 2023. Треба розуміти, що кількість людей, які потребують допомоги при сплаті комірного, реально зросла.
Під час війни держава не каратиме неплатників
— Нездатність населення сплачувати за комунальні послуги і заборгованість тих, хто виїхав за кордон, але також дозволяє собі не сплачувати за ці послуги — чи можна до дисципліни привести обидві категорії населення?
— Я думаю, що навряд чи будуть якісь каральні методи під час війни. Зараз держава точно не буде вдаватися до санкційних речей щодо неплатників. У нас кожен рік достатньо великими темпами зростає заборгованість за житлово-комунальні послуги. І я думаю, що точно це питання настільки є системне і складне, що вирішити його одноразовим заходом достатньо важко. Головне в цій ситуації — створити умови, за яких будуть зростати доходи населення. Люди ж не платять за комірне не тому, що вони принципові або мають власне бачення з приводу законності нарахування цих коштів. Мова йде про фізичну відсутність коштів для сплати. Тобто, коли ми з вами говоримо про подолання питань несплати комірного, насамперед це питання підняття реальних доходів населення. Тобто створення ситуації, коли люди мають гроші. Тому що якщо ви будете зараз створювати негативні умови для людини, яка фізично неспроможна сплатити й має альтернативу — або купити шматок хліб, або заплатити за комірне, то, безперечно, вона буде купляти хліб.
Тарифи на газ та електрику зростуть не раніше квітня
— До чого треба готуватися українцям у 2024 році?
— Ті заяви з приводу підняття цін на електричну енергію для населення на початку 2024 року, я думаю, що це навряд чи на сьогоднішній момент буде зреалізовано. Я думаю, що до кінця опалювального сезону ми точно нічого міняти не будемо. Квітень — це буде той момент, коли реально будуть переглядатися тарифи на і тепло, і газ, і електрику. Насамперед будуть підніматися тарифи на електричну енергію. Фактична ціна на електричну енергію сьогодні вища у 2,5 раза. Тож я думаю, буде декілька етапів підняття.
Що стосується ціни на газ, Україна наразі забезпечує себе газом власного видобутку. Ми добуваємо 20 мільярдів метрів кубічних, а на житлово-комунальні потреби треба 12-13 мільярдів метрів кубічних. Питання з газом буде вирішуватися простіше, ніж з електричною енергією. Тому що наразі у нас є дефіцит електричної енергії, який ми перекриваємо внаслідок єдиної європейської енергосистеми. Я думаю, що до кінця опалювального сезону будь-яких змін в цінах і тарифах на енергоносії для населення ми не побачимо.