Ілюстративне фото з відкритих джерел
Перемовини тривають вже третій тиждень
— Яка ситуація на українсько-польському кордоні станом на зараз (28 листопада)?
Ситуація складна, основні пункти пропуску з Польщею далі заблоковані. Треба враховувати, що перемовини тривають вже третій тиждень. Ми очікуємо на позитивні результати цих перемовин, оскільки зі свого боку уряд України намагається вести їх розумно, виважено та з розумінням до польської сторони.
— Лист від міністра інфраструктури Польщі із закликом виконати вимоги польських протестувальників – це про відсутність інших шляхів розв'язання ситуації чи це проміжне рішення, а потім буде щось інше?
Це питання пропуску порожніх вантажних транспортних засобів з України до Польщі. Я думаю, що тут є поле для розумного компромісу з обох сторін. В тому числі, щоб задовольнити якимось чином протестувальників і вичерпати нарешті цю ситуацію.
— Невже ми настільки вплинули на ситуацію з конкуренцією для поляків?
Треба розуміти об'єктивну сторону ситуації. Після повномасштабного вторгнення вантажопотоки між нашими країнами, дійсно, збільшилися в рази. Зрозуміло, що для України це один із життєвих шляхів, як для нашого експорту, так і для імпорту необхідної нам продукції. Однак, за інформацією від польського бізнес-середовища, вони також мають збитки від ситуації, яка створена на українсько-польському кордоні. І, як ми знаємо, більшість перевізників цього протесту, по суті, не підтримують.
— В чому тоді проблема? Чим ми їм так загрожуємо?
Дуже важко оцінювати з об'єктивної точки зору самі вимоги протестувальників, оскільки ми всі пам'ятаємо питання експорту і транзиту зерна через Республіку Польща. Станом на сьогодні в нас ситуація по зерну така, що імпортувати його в Польщу ми не можемо, тобто, воно йде транзитом. Тому певною мірою викликає здивування підключення до цих протестів аграріїв, оскільки якихось об'єктивних причин ми для цього не бачимо.
Маркіян Дмитрасевич. Фото: minagro.gov.ua
Питання "транспортного безвізу" для України зараз життєво важливе
— Якщо ми пристаємо до пропозицій протестувальників і відновлюємо дозволи, то як може змінитися ситуація?
Питання дозволів не зовсім сфера моєї компетенції, це до Міністерства інфраструктури. Але. Ця проблема досить давня. На початку повномасштабного вторгнення Росії це питання розв'язалося тим, що відповідні угоди були підписані Україною і Європейським Союзом. Тобто не з Польщею, вона не є окремим суб'єктом цих домовленостей. І саме тому всі переговори на найвищому рівні ведуться не лише з польською стороною, а й з Єврокомісією. Треба розуміти, що питання "транспортного безвізу" для України зараз життєво важливе. І тому, наприклад, мене радує, що в листі пана Адамчика (Анджей Адамчик, міністр інфраструктури Польщі – ред.) це питання не згадується.
— Тобто всі сторони розуміють, що ситуація напружилася саме через позицію кількох десятків чи сотень людей, які блокують кордони?
Так виглядає, що це навіть не сотні. Але я не хотів би давати якихось політичних оцінок тим, хто ініціював цю блокаду і хто її зараз активно підтримує. Наше завдання – вирішити проблему. Проблема зараз гостра. У зв'язку із погіршенням погодних умов вона ще більше загострюється. Тому тут нам треба все-таки дати простір для наших переговірників і те, про що президент Зеленський говорив – дати час для вирішення цієї ситуації. Оскільки переговори ведуться щодня. Вони проходять сьогодні й проходитимуть завтра. По суті, щогодини шукаються точки дотику. Щодо вимоги, яка стосується випуску порожніх транспортних засобів, то український уряд вже заявив, що готовий на організацію роботи таким чином, щоб це полегшило життя не тільки польським перевізникам, а й українським. Щоб вони могли з порожніми транспортними засобами покидати територію України і далі обслуговувати свої замовлення.
Залежно від пункту пропуску на кордоні застрягло від 500 до 2000 вантажівок
— А скільки зараз українського транспорту застрягло на кордоні?
В залежності від пункту пропуску називається цифра від 500 до 2000 вантажних автомобілів. Тут треба розуміти ще один момент. Одна з вимог нібито протестувальників стосується роботи електронної черги. Але нагадаю, що ідея розширення роботи Е-черги на всіх пунктах пропуску з'явилася не просто так. У період, коли в нас були проблеми з експортом і транзитом нашої агропродукції, також почали виникати великі черги. І для того, щоб водії вантажівок не стояли в черзі годинами, й була запроваджена електронна черга. Вважаю, що цей механізм досить успішно себе показав.
— Чим він не сподобався полякам?
Чим конкретно він не подобається польським перевізникам, дуже важко сказати. На мій погляд, механізм досить прозорий. А щодо вимог про перегляд транспортного безвізу, то для України це питання є критично важливим. Тому ще раз повторю – це угода між Україною та Євросоюзом. В ЄС – 27 країн-членів. І якщо ми повернемося до ідеї "Шляхи Солідарності", то польські пункти перетину і шлях через Польщу – це також частина "шляхів солідарності". І зі сторони Єврокомісії ми маємо повну підтримку того, щоб не лише продовжувати їх функціонування, а й розширювати. Насправді, з часу повномасштабного вторгнення наші перевізники і виробники постійно шукали альтернативні шляхи для експорту своєї продукції. Зрозуміло, що ці "шляхи солідарності" їм дуже допомогли. Тим не менше, з огляду на нинішню ситуація з польським кордоном, наші перевізники, виробники, експортери гнучкі й шукають інших шляхів для перевезення своєї продукції, зокрема аграрної.
"Експорт і транзит через Румунію відіграє величезну роль"
— Очільник Міжнародної транспортної асоціації України зауважив Українському Радіо, що наші фури поїдуть до словацького, угорського і румунського кордонів, якщо блокування в Польщі триватиме. Наскільки це може компенсувати польський напрям?
Треба зрозуміти логістичні обмеження. По Словаччині вантажопотік був невеликий, порівняно з Польщею. Так само з Угорщиною. Це через географічне розташування і логістичні обмеження. Однак через Словаччину і Угорщину експорт, транзит станом на сьогодні йдуть нормальним чином. Що стосується Румунії, то саме експорт і транзит тут відіграє величезну роль загалом для українського експорту. Дійсно, альтернативні шляхи наші експортери, перевізники завжди знайдуть. Тут питання вартості, оскільки логістична плече збільшується. Відповідно, всі несуть фінансові втрати.
"Переговори в аграрній сфері в контексті нашого вступу до ЄС будуть непростими"
— Де і на яких напрямках можна ще очікувати подібних ситуацій?
Ми чітко розуміємо, що переговори в аграрній сфері в контексті нашого вступу до ЄС будуть непростими. Однак уже в середині грудня ми очікуємо на позитивне рішення Євросоюзу, щоб офіційно розпочати переговори про вступ. І, дійсно, там нам потрібно буде знаходити шляхи дотику як із Євросоюзом в цілому, так і з кожною країною-членом. Оскільки нам потрібна буде згода всіх 27 держав ЄС. Ми продовжуємо вивчати досвід вступу в ЄС тих же Польщі, Румунії. Це завжди були нелегкі переговори. Водночас ми бачимо і сигнал з боку самого Євросоюзу: там розуміють, що їм теж треба буде переформатувати свою політику в цьому напрямку.
— Коли, на вашу думку, вирішиться ситуація на українсько-польському кордоні?
Дамо переговірникам найближчі декілька тижнів для позитивного результату.
