"На 2024 рік нам вже не вистачає майже 200 мільярдів", — Железняк про ризики бюджету-2024

"На 2024 рік нам вже не вистачає майже 200 мільярдів", — Железняк про ризики бюджету-2024

"41 мільярд доларів, які в наступному році ми очікуємо від міжнародних партнерів, це великий ризик, тому що 29 мільярдів з них поки що не підтверджені". На цьому акцентував перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, член депутатської фракції політичної партії "Голос" Ярослав Железняк. В ефірі Українського Радіо депутат зауважив, що ми маємо достатньо амбіційні цілі щодо податкових надходжень. Очікуємо 1,76 трлн гривень. "Але, нагадаю, в цьому році на безпеку і оборону ми витратимо 1,9 трильйона. Відповідно, на 2024 рік нам вже не вистачає майже 200 мільярдів, які будуть покриватися за рахунок внутрішніх запозичень", — сказав нардеп. Єдина добра новина, додав він, — "це не будуть емісійні механізми. Тобто друкувати гривню ми не будемо і це нам не дозволять, тому що тоді ми вилітаємо з програми МВФ".

 

0:00 0:00
10
1x

Фото: Ухвалення бюджету. ВРУ 9 листопада 2023 року. Facebook Верховної Ради

Друкувати гривню ми не будемо

Бюджету-2024. Чим він відрізняється від цьогорічного і які його пріоритети?

Якщо коротко, то не дуже сильно він відрізняється від цьогорічного. Він відрізняється тим, що капітальні видатки (дороги, стадіони, будівництва) зрізано до мінімуму. Гроші ми відправляємо в більшості на військові потреби. Вони поки що закладені на рівні 1,6 трильйона гривень. Це менше на 300 мільярдів, ніж у цьому році. Але я не робив би зраду. Це поки що вимушений крок, бо нам треба бюджет погоджувати, в тому числі з Міжнародним валютним фондом. І, як показує практика, видатки на оборону будуть збільшені.

Дефіцит бюджету 1,57 трлн грн. Це ризикована сума? 

Це занадто ризикована сума. Ми робимо це не від доброго життя. Майже всі наші доходи, і навіть більше, підуть на військові видатки, які ми маємо фінансувати за рахунок власних джерел. Тобто за рахунок податків, митних платежів, приватизації, і трохи за рахунок внутрішніх запозичень. 

Результати голосування за бюджет-2024. Фото:  Facebook  "Верховна Рада України"

Скільки тоді нам доведеться позичати, аби мати баланс кошторису?

Ми плануємо від міжнародних партнерів отримати 41 мільярд доларів. Підкреслюю "плануємо", бо з цим поки є проблеми. А внутрішні запозичення і так були високі, до другого читання ми додатково перекрили втрати від міжнародної підтримки, якщо не помиляюсь, на 81,4 млрд. Але хотів би підкреслили, що бюджет під час війни має більш рамковий характер, ніж бюджет мирного часу. Як показує практика, в цьому році і торік депутати декілька разів голосували за збільшення військових видатків і відповідно покривали це внутрішніми запозиченнями. Єдина добра новина  – це не будуть емісійні механізми. Тобто друкувати гривню ми не будемо і це нам не дозволять, тому що тоді ми вилітаємо з програми МВФ. 

Макроекономічні прогнози: зростання ВВП – 4,6%, інфляція – 9,7%. На чому базувалися ці цифри?

Цей прогноз робить Мінекономіки разом з Нацбанком. Інфляція у нас справді сповільнюється. Там більше буде залежати від курсу долара. Його неможливо передбачити під час війни. Наразі він зазначений – 40,7 гривні за долар. Але, як і в цьому році, він може бути значно меншим. Тому я б обережно сказав, що цей макропрогноз теж має більш рамковий характер.

Щодо плану податкових надходжень на 2024 рік. Який він?

Ми достатньо маємо амбіційні цілі щодо податкових надходжень. Зараз вони становлять 1,76 трлн гривень. Це велика сума. Це більше, ніж наш бюджет мирного часу. Але, нагадаю, в цьому році на безпеку і оборону ми витратимо 1,9 трильйона. Відповідно, на 2024 рік нам вже не вистачає майже 200 мільярдів, які будуть покриватися за рахунок внутрішніх запозичень.

Перевірки мають проводились там, де є ризики

З початком зими частково повернуться документальні податкові перевірки бізнесу. Кого вони стосуватимуться, а кого ні? 

Цей законопроект мав бути прийнятий ще майже рік тому. Він стосується повернення документальних перевірок, які були заморожені на початку повномасштабної війни. Це була вимога МВФ, вона достатньо складно виконувалася Україною. Але без цього закону нам навряд чи можна було очікувати якесь позитивне рішення МВФ. А від цього залежить величезна кількість міжнародних надходжень Україні. 

Щодо конкретно тексту. Ми не повертаємо всі перевірки одночасно. Ми продовжуємо мораторій для ФОПів першої і другої групи, а також підприємств, які розташовані поруч з зоною бойових дій, або на деокупованих нещодавно територіях. Щодо перевірок всіх підприємств, то ми йдемо по ризик-орієнтованій моделі, коли право на перевірку в держави з'являється на найбільш ризикових підприємствах. Умовно, коли є значні відхилення в сплаті податків, або якісь аномалії з заборгованістю перед державою. Тому зараз цей текст допрацьований, ми його ухвалили з багатьма винятками. І в першу чергу перевірки, які вже повернені з 1 серпня, будуть стосуватися найбільш ризикових сфер: це алкогольна, тютюнова галузі, паливо, гральний бізнес, фінансові послуги. 

А взагалі до практики перевірок потрібно повертатися?

Я був автором трьох мораторіїв на перевірки. Бо в концепції, в які вони існували, це був не тільки тягар для бізнесу, а й обтяжливо для держави. Умовно, немає ніякого сенсу перевіряти бабусю на ринку, яка торгує шкарпетками. Навіть, якщо вона, можливо, не є добросовісним платником. Але час, який ми витратимо на це, вартуватиме для нас дорожче, ніж ті потенційні надходження від порушення. Саме тому ми запропонували конкретні критерії, що перевірки мають проводились там, де є ризики.

Як тоді ви плануєте підвищити фіскальну дисципліну? 

Для цього потрібно, щоби всі інституції працювали. У мене є гарний приклад. Це гральний бізнес. Наша тимчасова слідча комісія Парламенту побачила, що там є значне ухилення від сплати податків, на рівні 20 мільярдів. І не змінюючи жодної ставки, не збільшуючи жоден податок, а лише змусивши податкову і всі правоохоронні органи працювати, ця дисципліна була покращена настільки, що за перші 9 місяців цього року ми отримали в 10 разів більше, ніж за весь 2022 рік. Це приклад того, що дуже часто питання не в ставці податків, а в тому, як ухиляються від них і як контролює держава, щоб правила були однакові для всіх.

Ярослав Железняк, Фото: goloszmin.org 

Це "камінь в город" уряду, який затягнув з цим рішенням

ПДФО військових. Чи не стане його переведення на центральний рівень критичною втратою для деяких міст? 

По-перше, військове ПДФО отримували міста або ОТГ, у яких були військові частини. Це далеко не весь перелік міст і ОТГ країни. Багато не отримували цих грошей. Що запропоновано? Військове ПДФО – це гроші, які мають йти на війну і використовуватися:  45% на закупівлю дронів, 45% на техніку, і 10% повертається в військові частини. Але всім ОТГ і містам гарантується, що їхні надходження будуть на рівні мирного часу. Тому ні, я не бачу тут ризиків. Я бачу багато маніпуляцій, частково через те, що люди не розуміють про що йдеться. Я вважаю, що це кінцеве рішення є правильним. Єдина проблема, що воно прийнято з певним запізненням, бо воно починає діяти з 1 жовтня. Але це вже "камінь в город", передусім, уряду, який затягнув з цим рішенням.

Підсумовуючи, які ваші сподівання на 2024 рік щодо бюджету?

Наші сподівання, на жаль, викладені в бюджеті. Це 41 мільярд доларів, які ми очікуємо від міжнародних партнерів. Це великий ризик. Тому що 29 мільярдів з них поки що не підтверджені, в перемовинах. Без цих грошей, відверто кажучи, нам буде всім дуже-дуже важко. Ми розраховуємо отримати гроші від США, які ще не проголосували за цю підтримку. Ми розраховуємо на 18 мільярдів євро від ЄС, який має зараз проблеми з Угорщиною, але начебто їх буде вирішено. Ми розраховуємо на МВФ – 5,4 мільярда доларів, щодо яких теж поки що триває місії. Сподіваюся, що скоро будуть гарні новини. Ми розраховуємо на Канаду, Корею, Японію, Великобританію, Норвегію, які теж мають допомогти покрити наші потреби.