Деніс Браун. Фото: un.org
"Ми надавали допомогу за 6 км від Бахмута"
— Як ви збираєте інформацію? У яких найгарячіших точках України буває ваша команда?
Війна, яку Росія принесла в Україну, це багато втрачених людських життів. Ми надавали допомогу фактично за 6 км від міста Бахмута. Там живуть дуже визначені українці, вони мені сказали: "Наше життя має тут мету, тому ми залишаємося". Але життя дуже тяжке. Коли будуть травмовані війною люди, зокрема діти, постане потреба, щоб вони відновилися, аби життя продовжувалося. Наш план протидії на цей рік — 3,5 млрд доларів США для 14 млн людей. Ми працюємо над планом на наступний рік, маємо вже інформацію. Я очікую, що буде приблизно такий самий обсяг допомоги для зими. Ми створюємо конкретні плани по областях, особливо біля лінії фронту. Там існує декілька громад, потрібно забезпечити людей зимовим одягом, закрити інші нехарчові позиції. План на цей рік було узгоджено на різних рівнях влади в Україні. Ми не можемо покрити потреби всієї країни, але в областях біля лінії фронту люди мають жити у безпечних теплих умовах.
— Що саме передбачає план на 435 млн доларів?
Ми маємо детальний план, і національний уряд також робить внесок до цього плану. Аналізуємо, що робимо реально ми і що робить уряд, та звітуємо про це в режимі онлайн. Тобто є прозорість процесу, і деякі необхідні гроші ми маємо в наявності, а деякі надходять через Гуманітарний фонд для України. Ми також можемо використовувати ці гроші, а якщо коштів не вистачає, то можемо звертатися до країн-учасниць Європейського Союзу. Із 2014 року країни Євросоюзу допомагають представництву ООН фінансувати ці витрати, вони роблять значні внески.
— Представництво ООН в Україні також підраховує кількість жертв цієї війни. Як це відбувається?
У нас є представництво УВКБ ООН (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців — ред.), вони моніторять це питання. Для того щоб перевірити інформацію, останній звіт з цього питання вийшов три тижні тому. Там ішлося про військовополонених, про сексуальні насильства, зокрема сексуальні злочини проти дітей. УВКБ ООН це моніторять, проводять інтерв’ю з тими, хто вижив. А потім ми створюємо звіт та оприлюднюємо його.
"У селищі Гроза на Харківщині я бачила все на власні очі"
— А руйнування на території України ООН теж фіксує? Адже нещодавно представник РФ намагався довести, що російські війська стріляють лише по військових об’єктах і не стріляють по цивільних.
Ми регулярно звітуємо саме про цивільні об’єкти, які були піддані обстрілам чи атакам з боку РФ. Бачила це сама, до речі. Я перебувала у селищі Гроза на Харківщині та бачила все на власні очі: кафе і ринок не є військовими об’єктами! Також я була в Ізмаїлі, неподалік від Одеси — там була розбита портова інфраструктура, це ж цивільний об’єкт. Була у соборі в Одесі, куди прилетіла ракета, але ж це церква, а не військовий об’єкт. Я регулярно виїжджаю у місця, де відбуваються такі інциденти, і публічно про це заявляю. Такі публічні заяви — дуже важливі для України та ООН. В Управлінні Верховного комісара з прав людини вони роблять класифікацію, це проблема, звісно, вашої судової системи і прокурорів, але ми виїжджаємо на ознайомчі місії, щоб визначити правду.
Оленівка
— На жаль, спеціальній моніторинговій місії ООН не вдалося потрапити до Оленівки, де окупанти вбили українських військовополонених. Чому ця місія не отримала дозволу?
Верховний комісар публічно заявив, що тоді ще не була оголошена ознайомча місія, а також взагалі місія в Україні. На ці місії РФ не надала дозволу. Оскільки зараз росіяни контролюють цю територію, вони не надали гарантій безпеки для команди ООН, яка могла туди приїхати. Але у нас є і додаткова інформація, яка була озвучена три тижні тому в нашому звіті. Російська Федерація заявила, що ті військовополонені були вбиті ракетою (HIMARS з боку України — ред.). Але це не точна інформація. Я сказала про це публічно. Ми знаємо, що були не такі обставини і що це зробила РФ. Їй треба поважати міжнародне право і дати нам дозвіл. Поки ми цього не зробимо, маємо лише частину історії того, що відбулося в Оленівці. На сьогодні ще немає справедливості щодо цього випадку.
Колонія в окупованій Оленівці Донецької області після вибуху, 29 липня 2022 року. Фото: АР
— Заява Представництва ООН, що це точно не був удар українських ракет HIMARS по Оленівці, викликала великий ентузіазм в Україні. У нашому інформаційному полі багато критики міжнародних організацій через відсутність однозначної позиції щодо подій в Україні. Тим не менш Представництво ООН в Україні оприлюднило заяву, базуючись на проведених опитуваннях і дослідженнях. Наскільки складно було захистити цю позицію та оприлюднити її, розуміючи, що Росія є постійним членом Радбезу ООН і має право вето?
Наша робота — бути об’єктивними, нейтральними і говорити фактами. Ми захищали факт. Це не моя думка, а думка Управління Верховного комісара з прав людини. Факт, що перевірений експертами, тому ми будемо дотримуватися правди. Але це робить нашу роботу дуже складною.
Збитки внаслідок руйнування Каховської ГЕС – 14 млрд доларів
— ООН підрахувала збитки внаслідок руйнування Каховської ГЕС. Зараз це 14 млрд доларів. Як ви прогнозуєте, чи може змінюватися ця сума?
Звісно, ця сума буде збільшуватися. Тому що ми не маємо доступу до територій після водопілля, де перебувають російські військові. На доступних територіях ми можемо використовувати методологію та оцінити збитки. Тому цифра зросте. Звідки підуть ці гроші, треба ще визначити разом із урядом України, країнами ЄС, іншими інституціями. Але важливо мати конкретну інформацію, як постраждало життя людей, земель, інфраструктура, і тоді почати відновлювати та відбудовувати ці території.
— Росія заперечує свою причетність до цієї катастрофи. Наскільки позиція РФ перешкоджатиме процесу?
Причина — це війна, яку принесла Росія. Усі збитки та понівечені життя людей — це дуже великі втрати. Я за тиждень після підриву вже працювала там. Але зараз ми ще не знаємо до кінця обсягу збитків. Ми не можемо провести там ознайомчу місію, як і в Оленівці, щоб отримати більш чітку інформацію. Але станом на зараз ми знаємо причину підриву Каховської дамби — це війна.
Один із прилеглих до Каховської ГЕС районів через кілька днів після її підриву. Фото: ФБ-сторінка "Хортиця Національний заповідник - Khortytsia National Reserve"
