Ілюстративне зображення із сайту Pixabay
Що таке трансжири та чому вони небезпечні?
— Може скластися враження, що "трансжири" – це дуже погано та небезпечно, але якщо подивитися на ті чи інші продукти, то природно у складі цих продуктів трансжири є. Проте їхній вміст – це декілька відсотків.
Олег Швець: Трансжири бувають природного походження і штучного. Перших мало й вони містяться переважно в молочних продуктах. Немає наукового обґрунтованих доказів, що вони небезпечні для здоров’я. Інша історія – це індустріальні, промислові, штучні трансжири. Вони потрібні для харчової промисловості для того, щоб замінити більш дорогі природні жири – вершкове масло, масло какао. Їх виробляють за допомогою гідрогенізації, тобто додавання до рослинних олій водню, коли рослинний жир набуває властивості тверднути при кімнатній температурі. Трансжиром називають частково гідрогенізований рослинний жир.
Наприкінці 90-х – на початку "нульових" перша публікація великого дослідження була у відомому медичному журналі "The Lancet". В його рамках було підтверджено, що споживання трансжирів призводить до збільшення серцево-судинних захворювань і смертності людини. І Данія, перша країна в Європі, заборонила трансжири.
"Медична наука дуже часто йде хибним шляхом"
— Пане Швець, ви згадали про процес гідрогенізації. Я натрапив на інформацію, що сам процес був запатентований ще в 1902 році німецьким хіміком Вільгельмом Норманом. А вже за декілька років запрацювало велике підприємство, яке почало виробляти звичний багатьом маргарин.
Олег Швець: Медична наука дуже часто йде хибним шляхом. Вважалося, що головна проблема – це насичений жир і ми пам’ятаємо, як говорили, що не можна їсти вершкове масло, жирні молочні продукти, сало та інше. Потім з’ясувалося, що основні проблеми пов’язані не з насиченим жиром, а саме з трансжиром і цукром і це повернуло вектор досліджень в інший бік. Але тут йдеться і про хибу науки, і про роботу великої харчової промисловості. Вона проплачує певні дослідження, що показати те, що є, набагато збільшеним. Якщо, наприклад, виробники солодкої газованої води спонсорують дослідження про брак фізичної активності і зв’язок цього з ожирінням, то вони просто зміщують наш фокус на те, що люди мають надмірну вагу через те, що не рухаються, забуваючи про те, що вони одночасно споживають нездорову їжу і п’ють газовані солодкі напої. Так було й тут: працювали в інших напрямках, думали про вершкове масло, яке в порівнянні з трансжирами нешкідливе. Більше того, останні дослідження показали, що низький рівень споживання насичених жирів – вершкового масла, сала – асоційований теж з високою смертністю від серцево-судинних захворювань.
Чим дешевший продукт, тим більша ймовірність, що в ньому є трансжири
— А в яких виробах, продуктах можуть бути присутні трансжири? Чи може пересвідчитися споживач, прочитавши склад, що вони там є?
Олег Швець: Основна група ризику – це кондитерські вироби: випічка, яка може бути виготовлена із застосуванням маргарину, та різні начинки. Це круасани, сушка, тістечка з кремом, цукерки з начинкою. Також це, звісно, сам маргарин, напівфабрикати, можливо морозиво, деякі молочні десерти, в яких традиційно використовується вершкове масло. Тобто більша частина – це оброблені солодкі продукти, а друга частина – це страви, які виробляються в закладах громадського харчування, які ми звикли називати "фастфудом". Коли, наприклад, картопля смажиться у фритюрі тривалий час, то там теж утворюються трансжири. Друга частина вашого питання найбільш складна. З 1999 року, коли був ухвалений закон про інформування споживачів щодо харчової продукції, нічого не змінилося. Прочитати нічого неможливо. Проте якщо вам це таки здасться, то про наявність трансжирів свідчить назва "частково гідрогенізований рослинний жир". За 15 хвилин в одному із супермаркетів я знайшов три таких продукти.
— Ми можемо припустити, що така ситуація в усіх магазинах?
Олег Швець: Так, вона буде такою або й гіршою, оскільки ми знаємо, що є різний ціновий діапазон продуктів і чим дешевші продукти, тим більшою буде ймовірність наявності трансжирів.
— На що звертати увагу?
Олег Швець: Загальна рекомендація – споживати більше натуральних продуктів, менше – оброблених. Якщо ви будете пекти печиво вдома, то використовуйте вершкове масло.
Якщо ж ви все таки купуєте оброблені продукти – кондитерку, молочні десерти – звертайте увагу на те, що написано на маркуванні. Проте тут ви зустрінетесь з проблемою, про яку я вже сказав: головне призначення маркування харчового продукту – це зробити свідомий вибір, тож ми маємо мати змогу його прочитати.
Держпродспоживслужба: як держава захищає наше здоров’я?
Ігор Басюк: Держпродспоживслужба здійснює свою роботу шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Планові перевірки ще з початку карантину і зараз через війну заборонені, а однією з підстав позапланових може бути звернення особи про порушення, що спричинило шкоду її правам, законним інтересам, життю чи здоров’ю. Коли до нас надходить таке звернення, ми можемо здійснити перевірку і перевірити те, що зашкодило здоров’ю людини. Щодо того, що людині може не подобатися смак, вигляд продукту, якісь інші якості, то це не є підставою для проведення перевірки.
Олег Швець: А я хотів би запитати таку річ: у нас є закон про інформування споживачів щодо харчової продукції і там є вимоги до того, щоб етикетка продукту була читабельною. Очевидь, норма закону не виконується і це стосується безпосередньо і трансжирів: люди не мають можливості прочитати, що входить до складу харчового продукту. Як і куди їм звертатися з цього приводу?
Ігор Басюк: У законі є вимоги, якого розміру повинна бути етикетка, шрифт. Якщо людина сама не може прочитати текст особисто, то може попросити когось або сфотографувати етикетку. Щодо того, що ж саме там написано, несе відповідальність виробник, бо він маркує продукт. На етикетці обов’язково зазначається склад в порядку спадання. Щодо трансжирів, то до цього часу їх було не більше 2%, тому вони повинні бути в кінці, тож людина може починати читати з кінця.
— Пане Басюк, а якщо виникають запитання, то в якій формі та з яких питань варто звертатися до Держпродспоживслужби?
Ігор Басюк: Дуже важливо для нас знати назву суб’єкта господарювання і конкретний продукт, який треба перевірити. Відповідно до законодавства ми можемо перевірити лише ті питання, які зазначені в зверненні. Звернення можна подати як в письмовій формі, так і за телефоном. На наших офіційний сайтах – і Держпродспоживслужби, і кожного територіального органу зазначені – номери телефонів, які працюють цілодобово. Також звернення має містити дані, передбачені законом України про звернення громадян. Йдеться про назва, прізвище, ім’я, по батькові суб’єкта господарювання. Обов’язково треба зазначати адресу, де ви купили продукт, і бажано додавати фотографії та чеки, тому що чек є фіксацією, що саме в цього суб’єкта господарювання був куплений цей продукт.
