Я ставлю під сумнів додаткові надходження у 356 мільярдів гривень — Южаніна про проєкт держбюджету-2024

Я ставлю під сумнів додаткові надходження у 356 мільярдів гривень — Южаніна про проєкт держбюджету-2024

Показники, особливо по дохідній частині, завищені, під сумнівом додаткові надходження, а це приблизно 356 мільярдів гривень. Таку думку щодо проєкту державного бюджету на 2024 рік висловила в ефірі Українського Радіо депутатка фракції партії "Європейська солідарність", членкиня парламентського комітету податкової та митної політики Ніна Южаніна. Вона назвала "дуже небезпечним" те, що "у нас великий дефіцит бюджету, який планується за рахунок зовнішніх запозичень". Аргументує: торік у цей час уже було розуміння, що ми можемо отримати приблизно 42 мільярди доларів запозичень. Зараз у нас майже така ж цифра дефіциту ($42,8 млрд) і поки домовленості є хіба що на десяток мільярдів доларів. Також депутатка вважає, що різке скорочення реальних показників інфляції відбувається лише за рахунок зниження платоспроможності населення. 

0:00 0:00
10
1x

Ніна Южаніна. Фото: ФБ-сторінка Ніни Южаніної

 

"Дуже багато цифр не відповідають реальному стану справ"

— Проєкт держбюджету на 2024 рік. На вашу думку, що в ньому хорошого, а що варто доопрацювати?

Я би не стала давати ніяких назв цьому проєкту закону. Країна, все таки, в стані широкомасштабної війни. І абсолютно очевидно, що вже за цей рік можна проаналізувати і скоригувати всі свої плани на 2024 рік, але в межах тих можливостей, які ми маємо в Україні на сьогодні. Тобто, коли ми дивимося на виконання бюджету цього року, стає очевидно, що дуже багато цифр у нас не відповідають реальному стану справ. Навіть, якщо подивитися бюджет Міністерства оборони, то ми вже зараз маємо більше витрат, ніж заплановано на весь поточний рік. Десь приблизно так і сформований бюджет на 2024 рік. Я думаю, що є показники, особливо по дохідній частині, завищені. Якщо взяти власні надходження, податкові, то вони збільшені на 30%. Я не бачу таких можливостей ні щодо збільшення виробництва, ні щодо надання послуг, тобто, всього ВВП країни, ані щодо спроможності підприємств чи якогось зміцнення їхніх можливостей у подальшому. Тому я дуже ставлю під сумнів додаткові надходження, а це приблизно 356 мільярдів гривень. Так само я не бачу можливості вкластися у видаткову частину, що стосується національної безпеки і оборони. Очевидно, що ці цифри будуть коригуватися. І що дуже небезпечно – у нас великий дефіцит бюджету, який планується покривати за рахунок зовнішніх запозичень. Я думаю, що з запозиченнями треба працювати і ми будемо працювати. Але зараз тенденція така, що вони не обговорюються нашими партнерами. Торік, наприклад, у цей час уже було розуміння, що ми можемо отримати приблизно 42 мільярди доларів запозичень. Зараз у нас майже така ж цифра дефіциту ($42,8 млрд) і поки домовленості є хіба що на десяток мільярдів доларів. Тому такий мій аналіз. Багато питань, невизначеностей, але бюджет має бути сформований. Країна має продовжувати жити і боротися за всі показники, за всі можливості, які в нас є.

"НБУ треба відпускати регуляцію і стримування курсу"

— У проекті бюджету-2024 закладений курс 41,4 за долар. Нині - 36,57.  На вашу думку, чому такий різкий стрибок?

По-перше, я думаю, що Національному банку треба потроху відпускати регуляцію і стримування курсу. Вони вже почали ці кроки робити. Тому що якраз стримування курсу в рамках 36,8 грн/дол призвело до того, що в нас з'явилася тенденція зменшення надходжень експортної виручки. Це зменшує доходи наших експортерів. Такі штучні регулювання завжди викликають негативні процеси і породжують різні схеми. Я думаю, що цей курс є більш реальним. Як він вплине на спроможність громадян і кожної родини – це вже друге питання, яке ми маємо обговорити. 

—  Які очікування стосовно інфляції в проєкті бюджету на 2024 рік?

Ми маємо розуміти, що різке зниження реальних показників інфляції відбувається лише за рахунок зниження платоспроможності населення.  У нас велика частина збіднілого населення і внутрішній попит на товари та послуги різко впав. В цьому і є величезна проблема. Коли ми через Національний банк і різні способи монетарної політики регулюємо інфляційні процеси, то в Україні, в бідній країні, яка потерпає від війни, дуже велику роль зіграла саме відсутність платоспроможності населення. Переважна більшість населення проживає за мінімальні доходи. За показниками, розрахованими ООН, це на межі бідності.

"Це безвідповідальне ставлення до величезного ресурсу"

— Щодо перерозподілу ПДФО військових у місцевих громадах. Урядовий законопроєкт пропонує віддати ці кошти назад державі. На вашу думку, наскільки це доцільно і про які додаткові надходження йдеться?

Що відбувається на сьогодні. Це податок на доходи фізичних осіб, військових, який утримується із забезпечення військових по підрозділах, які закріплені за певними територіальними громадами. І оця співпраця з громадами і місцевими бюджетами за всі ці місяці показала себе, як швидке реагування на запити військових.  Немає нічого аномального в тому, що місцеві бюджети отримали великі суми цього податку. Тут потрібна була б співпраця центральних органів з місцевими для того, щоб спрямувати їхні зусилля на ті програми, які можуть бути реалізовані на місцях. Тут просто потрібна тісна співпраця.  Але чомусь центральна влада вирішила, що легше всього забрати це в загальний фонд держбюджету. Або ще гірше, розподілити 50% на ДСТЗІ (Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України - ред), а ще 50% на Міністерство стратегічних галузей промисловості. Це безвідповідальне ставлення до величезного ресурсу, який насправді складає цей податок. Якщо в цифрах, то в четвертому кварталі в місцеві бюджети може надійти ще 28 мільярдів і десь 92-93 мільярди гривень – в наступному році. Ви уявляєте, яка це сума? Тут потрібна величезна відповідальність за кожну копійку, щоб вона доходила до військових.

"Запуск БЕБ виявився фальш-стартом"

— Стосовно можливого збільшення фінансування Бюро економічної безпеки і Держмитслужби. Ваша думка щодо цих змін у проєкті держбюджету-2024? 

Якщо говорити про БЕБ, то, мені здається, взагалі втрачено розуміння, що це за орган і чим він має займатися. Щодо цифр, то справді йому підняли забезпечення в 3,5 рази – з півмільярда до мільярда сімсот п'ятдесят шість (мільйонів гривень - ред.).  Я не погоджусь із цими цифрами, не бачачи їх обґрунтування. Але хочу сказати: щоб сформувати компетентний, професійний орган, потрібно його змінювати від самого початку – від змін до базового законодавства. Тут вина законодавців, які не сформували правильний, ґрунтовний проєкт закону щодо діяльності цього органу. Тому запуск БЕБ виявився фальш-стартом, його треба перезапускати і тому не можу говорити про його бюджет.

Що стосується митниці. Це ще одне питання, в якому не розуміється переважна більшість людей, які аналізують заробітні плати митників. По-перше, навколо цього органу продовжує відбуватися абсурд. Тому що не стала незалежною наша митниця. Державна митна служба "роздирається", з одного боку, правоохоронними органами, які присутні там і керують багатьма процесами. З іншого боку, ми маємо імплементувати в українське законодавство багато норм, які би нас наближали до Митного кодексу ЄС. Це багато процедур. Я за те, щоб із митниці зробити справжній цивілізований європейський митний орган із достойною зарплатою.