Фото: Суспільне Вінниця. Малий бізнес, кав'ярня
Економії на зарплатах не буде
"Для бізнесу зараз величезне питання — це люди. Найбільший сьогоднішній дефіцит – це працівники, які вміють, знають, можуть і вже повернулися або ж залишалися постійно в Україні. Тому економії на зарплатах станом на сьогодні немає і найближчим часом не буде. Найбільший дефіцит — це люди. Я зараз їжджу по громадах усієї України і бачу, що і тилові області, й деокуповані, й навіть ті громади, що готуються до деокупації, вже планують стратегії та говорять про дефіцит фахівців, які хочуть і можуть працювати зараз в Україні. Отже, економії на зарплатах не буде, це однозначно".
Проєктувальні менеджери — на вагу золота
"Проблема в іншому — багато малих і середніх підприємців ще не вміють, на жаль, працювати з кредитними коштами, не вміють складати ті документи, які потрібні для отримання навіть наявних на сьогодні фінансових резервів. Тому що є кілька програм від держави, є програми наших міжнародних партнерів — вони всі проходять через банки. Ми знаємо, що з банками складно говорити, бо в них великий перелік документів, тож підприємці сьогодні мають проблеми з оформленням документів, щоб отримати якісь додаткові кошти. Тому постає питання проєктувального менеджера — людини, яка оформить усі документи, подасть заявку і спробує отримати ґрант для тієї чи іншої громади або бізнесу. Ці люди зараз на вагу золота для всіх, хто зрозумів, що їм потрібна ця послуга. І для місцевого самоврядування також, вони так само шукають кошти на відбудову, відновлення, створення робочих місць. У нас зараз сформувалась унікальна ситуація, коли місцеве самоврядування бореться за людей і створює робочі місця. Практично всі громади створюють якісь додаткові можливості, щоб саме до них прийшли або повернулися люди. Місцеве самоврядування готове створювати окремі умови для того, щоби бізнес повертався".
Оксана Продан. Фото: ФБ-сторінка
"Україна має чотири типи територій для ведення бізнесу під час війни"
"Після початку повномасштабного вторгнення Україна має чотири типи територій. Перший — тилові території, це 10 областей, які розташовані на заході. Другий — деокуповані території. Третій — це зона активних бойових дій. І четвертий — тимчасово окуповані території. Відповідно до цих типів, ведеться політика муніципалітетів. Ця політика різна, а отже, і з бізнесом по-різному працюють.
1) Тимчасово окуповані території працюють поки що з великим бізнесом, готують свої стратегії відбудови та відновлення після звільнення. Бізнес бере участь у цій роботі.
2) У зоні активних бойових дій працюють здебільшого маленькі бізнеси, тобто рідний мікробізнес, який не поїхав і залишився там. Це насамперед виробництво харчових продуктів, наприклад, громади Чернігівщини, які постійно під обстрілами, створили у себе на місці повністю виробництво — олія, масло, м’ясо тощо. Цим займається муніципалітет, знаходить можливості, як усе це забезпечувати. Крім того, муніципалітети борються за те, щоб у зону бойових дій, наприклад, спрямовували не готовий хліб, а борошно: "ми виробимо у себе".
3) Деокуповані території сьогодні борються за те, щоби бізнес, який свого часу пішов від них через агресію, повернувся назад. Для цього створюють відповідні умови. Саме від бізнесу залежить, скільки буде надходжень до бюджету і наскільки муніципалітети зможуть допомагати своїм мешканцям.
4) Тилові території, звісно, роблять все для того, щоб утримати релокований до них бізнес. Вони мають більше можливостей забезпечити робочі місця людьми, адже багато переміщених осіб залишається у західних областях України і ще не повертаються у свої рідні домівки. До речі, є добрий приклад — часто той бізнес, який з півночі переїхав на захід, зараз залишає свої точки виробництва чи продажу і повертається у рідні місця".
