Фото: energytransition.in.ua
Завдяки чому українські енергетики навчилися реагувати на пошкодження внаслідок російських обстрілів?
Насамперед, це майстерність, вважає Сергій Дяченко. "Передусім зазнала ушкоджень розподільча система, адже били здебільшого по підстанціях. Це найбільш вразливі ділянки, бо підстанцію найлегше зруйнувати. І сумарна шкода буває навіть більша, ніж якщо зруйнувати електростанцію. Отже, лагодили на ходу, часто за тимчасовими схемами, які не зовсім відповідали нормативним актам, але це працювало. Тобто ладнали оперативно, нашвидкуруч, і це допомагало доволі швидко відновлювати енергопостачання. А зараз ведеться робота вже з капітального відновлення. Вже надходить у достатній кількості обладнання, і перші енергетики починають відновлювати нашу енергосистему відповідно до нормативних актів, тобто в капітальному варіанті.
200 млн доларів на відновлення енергетики України планує виділити Світовий банк. А якщо брати до уваги українські теплові та гідростанції, які пошкоджені, то необхідна сума для відновлення сягатиме мільярдів доларів, констатує експерт. Власне, і зараз уже успішно відновлюють енергосистему, і вона вже працює. А для більш-менш стабільної, надійної роботи енергетичної системи України треба витратити кілька мільярдів доларів", — зазначає Сергій Дяченко.
Наслідки одного з ракетних ударів Росії по енергетичній інфраструктурі України, вересень 2022 року. Фото: Головне управління ДСНС у Харківській області
Що більше потрібно Україні від партнерів стосовно енергетики — гроші чи обладнання?
"Якщо не буде грошової допомоги, то ми не обійдемося без суттєвого підвищення цін на електроенергію, — наголосив експерт. — У нас доволі нестійко працюють деякі ринкові механізми, тож різке підвищення цін може не дати ефекту. Адже десь на третину впало ВВП за цей час, і різкий стрибок цін може призвести до підвищення неплатежів. Отже, фінансова допомога нам зараз конче потрібна. Якщо брати розподільчі системи, то класи напруги не відповідають європейським стандартам, тому частину обладнання треба або самим виготовляти тут, або займатися доробкою західного обладнання, наприклад, перемоткою тощо. Дуже суттєва допомога надходить нам від колишніх держав СРСР, приміром, від Азербайджану, де обладнання відповідає нашому". Водночас Сергій Дяченко підкреслив, що на сьогодні Україна самостійно виготовляє значну частину необхідного обладнання.
А щодо нового опалювального сезону?
Попри "старання" агресора вже з середини лютого цього року дефіциту потужностей в енергосистемі практично не виникало, хоча певні локальні проблеми траплялися, каже експерт. На його думку, поновити більш-менш надійну роботу енергосистеми за нормативними схемами ми встигнемо. "Але зробити систему такою, як нам радять енергетики, тобто більш децентралізованою, з переведенням на деякі нові види генерації, ми навряд чи встигнемо. Просто полагодимо теплову генерацію, де можна. І було б дуже непогано, щоб в результаті запланованого контрнаступу ми відновили контроль над Запорізькою АЕС, каскадом дніпровських гідростанцій та водосховищ. А вже капітальні зміни — це на перспективу. Маю на увазі перехід на блочні станції, відновлювальні джерела. До нового опалювального сезону ми цього не встигнемо, хоча така робота вже ведеться", — підсумував Сергій Дяченко.
За даними "Укренерго", на 17 квітня в Україні виробляють електроенергії достатньо для покриття потреб усіх споживачів. Як інформує компанія, енергосистема держави має достатній резерв потужності. Відновлення цієї системи після масованих ударів російських агресорів триває. Ремонтні бригади працюють на всіх об'єктах високовольтної мережі, які зазнали атак.
