При Путіні кордон НАТО з Росією зріс удвічі — Грабський

При Путіні кордон НАТО з Росією зріс удвічі — Грабський

Фінляндія стала сьогодні, 4 квітня офіційно 31-м членом НАТО. "Ласкаво просимо до Альянсу", — заявив Генсек НАТО Єнс Столтенберг у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі під час формальної процедури прийняття Фінляндії до Північноатлантичного блоку. Саме російське вторгнення в Україну минулого року призвело до рішення Фінляндії та Швеції подати заявку на членство в НАТО, зауважив Столтенберг. Усі члени НАТО ратифікували заявку Фінляндії на вступ. А ратифікацію заявки Швеції відклала Туреччина. Як зазначив Українському Радіо військовий експерт Сергій Грабський, продовження розширення НАТО є черговою геополітичною поразкою президента РФ Путіна. У січні минулого року господар Кремля вимагав повернення військової інфраструктури Північноатлантичного блоку в Європі до стану 1997 року. Але відтепер кордон НАТО з Росією зріс удвічі — Фінляндія має 1340 кілометрів спільного кордону з РФ. Також сьогодні вперше за 6 років збирається комісія "Україна-НАТО" на рівні міністрів закордонних справ. Для повторення шляху Фінляндії нам потрібно провести колосальний обсяг роботи, констатував Сергій Грабський.

0:00 0:00
10
1x

 

На фото: Військовослужбовці готуються підняти прапор Фінляндії під час церемонії у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, 4 квітня 2023 р. Фото: Associated Press

 

"Вступ Фінляндії до НАТО — геополітична поразка Путіна"

"Сьогоднішнім приєднанням Фінляндії до НАТО Путін зазнав чергової геополітичної поразки", — зауважив Сергій Грабський. "Адже декларуючи недопущення розширення НАТО, Путін особисто допустив збільшення кордонів між НАТО та Російською Федерацією більш ніж удвічі. Таким чином, ми говоримо про "видатні" досягнення російської зовнішньої політики, і для нас це надзвичайно важливо саме тим, що це показує безальтернативність нашого євроатлантичного розвитку. На сьогодні ми навіть не можемо обирати союзників, а маємо стати членами Альянсу в будь-якому разі — задля забезпечення миру та спокою на нашій землі після перемоги".

Чому була така пауза в засіданнях комісії "Україна-НАТО"?

"Треба розуміти наші реалії та невизначеність ситуації, яка склалася на 2017 рік. Тобто панувала ситуація непевності щодо подальшого розвитку подій. Відсутність прямих контактів свідчила про бажання НАТО знайти якісь політичні шляхи врегулювання "української кризи", хоча для нас це від самого початку була війна за наше існування. Але європейські політики мали трохи інше бачення, тому формат "Україна-НАТО" в активній фазі не підтримувався — щоб не дражнити "російського ведмедя". Сьогодні ми повернулися до наших реалій, накопичився колосальний об’єм питань, які потребують негайного вирішення".

Сергій Грабський. Фото: "Міст Онлайн"

Фінляндія тепер — член НАТО, а Україна?

Сергій Грабський зауважив, що в засіданні комісії візьме участь не міністр оборони, а саме міністр закордонних справ, позаяк у реаліях сучасного НАТО військова компонента складає 2-5% від загальних обсягів завдань Альянсу. Більше уваги звертають на економіку, політику, корупцію, верховенство права, а потім вже йдеться про військові вимоги та взаємини. "І для нас важливо, що ми зараз переходимо до рутинної повсякденної роботи вже на рівні ухвалення політичних рішень щодо подальшої долі взаємовідносин України та НАТО. Нам потрібно провести колосальний обсяг роботи, виконати величезну кількість завдань, для того щоб відповідати певним стандартам НАТО перед тим, як приєднатися до Альянсу. Наші Збройні сили наближаються до стандартів НАТО достатньо швидко, але інші напрямки, політична, економічна системи, судочинство і право потребують ще великого обсягу так званої "домашньої роботи". Саме це є необхідною умовою, аби ми відновили практичні консультації та роботу на рівні комісії "Україна-НАТО". І дуже добре, що саме в такий визнаний день ми відновлюємо цю роботу на рівні міністра закордонних справ", — констатував експерт.

Генсек НАТО Єнс Столтенберг. Фото: U.S. Department of State

Було анонсовано, що Дмитро Кулеба зустрічатиметься у рамках засідання комісії з колегами з Великої Британії, США, Фінляндії, Іспанії, Нової Зеландії та Японії. Що можна обговорювати з Новою Зеландією?

"Паралельно з НАТО існує військово-політичний клуб англомовних країн, куди входять Сполучені Штати, Велика Британія, Канада, Австралія і Нова Зеландія, які погоджують та координують свої дії у світовому масштабі. Адже підтримка Австралії та Нової Зеландії з боку США та Британії у Тихому океані є важливим фактором. Відповідно треба розуміти, що стандарти зброї є уніфікованими для усіх цих країн, і ми фактично цю зброю вже використовуємо. Цілком усвідомлюючи обмеженість сьогоднішніх світових ресурсів зброї для забезпечення потреб Сил оборони України, абсолютно логічним виглядає питання співпраці з Новою Зеландією як потенційною постачальницею певних видів озброєнь та бойової техніки для потреб України. Тому така зустріч є надзвичайно логічною та необхідною. Не можна також ігнорувати факт, що буде проведено зустріч з японськими колегами, адже Японія так само є дуже важливим гравцем на тихоокеанському напрямку. Вона має невирішені питання з Росією та цілком усвідомлює все більшу загрозу з боку РФ і Китаю на далекосхідному напрямку. Тому погодження наших подальших дій плюс використання колосального науково-технічного потенціалу Японії для нас є критично важливим".