Викрадення українців — не випадковість, а інструмент російських окупантів

Викрадення українців — не випадковість, а інструмент російських окупантів

Насильницькі зникнення громадян України — не випадковість, не самодіяльність окремих злочинців, а інструмент держави-агресора Росії. Таким чином аналітик громадської організації КримSOS Євгеній Ярошенко прокоментував в ефірі Українського Радіо дані його організації, що 90% викрадених окупантами осіб утримуються без обвинувачень. Ярошенко виділив умовні п'ять категорій викрадених росіянами громадян України і дав поради родичам зниклих.

0:00 0:00
10
1x

На фото: сімферопольське СІЗО, де утримують викрадених українців 

Насильницькі зникнення — інструмент РФ

Насильниці зникнення стали інструментом Російської Федерації щодо придушення спротиву нелояльного населення, констатує Євгеній Ярошенко. Цей інструмент був випробуваний ще 20 років тому під час подій на Північному Кавказі, коли сотнями зникали люди за участі силових структур Російської Федерації (йдеться зокрема про дві війни у Чечні, розв'язані Росією після розпаду СРСР). Було чимало свідків, але майже всі про це боялися говорити, щоб самим не опинитися в такій ситуації, зазначає правозахисник. З 2014 року ця практика почала використовуватися Росією на окупованих територіях України. Спочатку це було в Криму, потім в більшому масштабі на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, каже Ярошенко. Він наголошує, що після початку великої війни масштаб та географія насильницьких зникнень українських громадян суттєво зросли. Скрізь, де російським військам вдалося на певний час закріпитися, почалися масові викрадення громадян України, розповідає правозахисник.

П’ять категорій викрадених окупантами

За дослідженням КримSOS, здійсненим на території Херсонської області, частина якої досі залишається під тимчасовою окупацією РФ, умовно можна виділити п'ять категорій викрадених окупантами громадян України:

1. Співробітники сектору безпеки і оборони — ветерани АТО, колишні військовослужбовці та поліцейські, тобто люди, які теоретично, маючи досвід перебування в секторі безпеки та оборони, могли чинити активний спротив окупантам.

2. Люди з соціальним капіталом — це міські голови, голови територіальних громад, люди, які мали авторитет на місцях, а також підприємці, вчителі та лікарі.

3. Лідери думок — журналісти, активісти, блогери, волонтери та священнослужителі різних конфесій.

4. Люди, яких викрадали за підозрою у допомозі ЗCУ або в проукраїнських поглядах.

5. Випадкові особи, наприклад, люди які намагалися евакуюватися з окупованих територій, але під час фільтраційних заходів у них в телефоні знайшли якийсь контент.


На фото: Євгеній Ярошенко, КримSOS  

Статус викрадених

Під час війни вояки можуть затримувати військових (комбатантів) противника, обов'язково поширивши на них статус військовополонених із наданням їм усіх належних за цим статусом прав, відповідно до Третьої Женевської конвенції, зазначає Ярошенко. Але, додає він, міжнародне право не дає жодних підстав для затримання на війні цивільних осіб. Їх можна затримати лише, якщо вони незаконно брали безпосередню участь у бойових діях або якщо доведено, що вони вчиняли злочини проти безпеки. Однак російські окупанти затримують громадян України або за надуманими підставами, або взагалі свавільно викрадають їх, констатує правозахисник.

"Повне свавілля "русского мира"

Були випадки, коли після кількох тижнів катувань та інших знущань осіб відпускали, додає Ярошенко. Це міг бути і викуп, і примусовий запис пропагандистського ролика для російських ЗМІ. Але були випадки, коли викрадених знаходили мертвими у водоймах, спорудах Північнокримського каналу чи інших місцях, окупованих Росією. Деяких викрадених після міграції між різними законними і незаконними місцями утримання вивозили в анексований Крим, де вони опинялися у слідчих ізоляторах Сімферополя. Більшість із них перебували там без жодного правового статусу — вони не були військовополоненими й не були обвинувачені у кримінальному правопорушенні. Таких осіб, за даними КримSOS, абсолютна більшість, зазначає Євгеній Ярошенко. Він наголошує, що "у тих, кого викрадають на новоокупованих територіях, практично немає ефективних можливостей захиститися, бо там повне свавілля "русского мира". Щодо тих, кого вивезли в Крим, то ситуація трохи краща, адже там принаймні більший рівень громадської активності й поки що діють різні громадські ініціативи, які опікуються правами людини". За деякими даними відомо, що в п'яти випадках окупанти визнали, що утримують мешканців Херсонської області на підставі того, що вони нібито чинили спротив проведенню так званої "спецоперації" РФ. Але навіть у цих випадках окупанти не повідомили про місцеперебування утримуваних.

Що робити родичам викрадених російськими окупантами громадян України?

Ті, кого викрадали окупанти, можуть претендувати на відшкодування моральної шкоди. Закон України, який набув чинності наприкінці 2022 року "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та членів їхніх сімей" поширюється на всіх людей, які були затримані внаслідок російської агресії та окупації незалежно від того, чи це був політв'язень, чи цивільний заручник. Головне, щоб ця особа не здійснювала антиукраїнську діяльність, пояснює аналітик КримSOS. Є різні види допомог, які виділяються як жертвам, так і їхнім родичам — грошова, медична, реабілітаційна і правова допомога, а також допомога з житлом. "Крім того, родичам потрібно користуватися національними і міжнародними механізмами, щоб принаймні повідомити про те, що їх рідний у полоні або зник. Серед українських механізмів це Національне інформаційне бюро і Уповноважений з питань осіб, зниклих за особливих обставин. Серед міжнародних механізмів радимо звертатися до робочої групи ООН з насильницьких або недобровільних зникнень. Туди можна заповнити спеціальну анкету, і це засіб м’якого тиску на Російську Федерацію, спрямований на те, щоб встановити місцезнаходження викраденої або зниклої особи. Також це Міжнародна комісія зі зниклих безвісти та Міжнародний комітет Червоного Хреста, який створив спеціальне Бюро російсько-українського конфлікту", — резюмує Ярошенко.

Генпрокуратура РФ "визнала" КримSOS

Тим часом Генпрокуратура РФ внесла організацію КримSOS до російського реєстру "небажаних", адже та, за твердженням окупантів, активно бере участь в  "інформаційній кампанії, спрямованій на дискредитацію ЗС РФ" та має за мету деокупацію і реінтеграцію Кримського півострова. Зокрема, як стверджує генпрокуратура країни-терористки, КримSOS  прагне "зруйнувати територіальну цілісність РФ".

Як зазначила у фейсбук постійна представниця Президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева, "дійсно, мета КримSOS завжди була не просто про захист прав людини, а про деокупацію Криму та роботу з наслідками війни. Що ж, таке "офіційне визнання" ефективності діяльності мотивує працювати далі. Вітаю своїх колег з таким "визнанням", разом з якими ми заснували КримSOS та всіх, хто зараз працює у організації й продовжує її діяльність, спрямовану на деокупацію та реінтеграцію нашого Криму, та, можливо, трішки на руйнування росії, — зауважила Таміла Ташева.