Ілюстративне фото: facebook/ukrposhta
Ініціатива щодо підвищення податків обґрунтована
Міністр фінансів України Сергій Марченко закликав нардепів підтримати законопроєкт про підвищення військового збору. "Міжнародний досвід показує, що країни, які своєчасно ухвалюють складні рішення, виграють війни", – зазначив міністр. Як ви загалом ставитеся до підвищення податків, і зокрема в час повномасштабної війни?
Загалом погано. Але під час повномасштабної війни ставлюся з розумінням, якщо це робиться у правильний спосіб.
Наскільки обґрунтованою є ініціатива щодо підвищення військового збору зараз?
Давайте відмежуємо. Ініціатива щодо підвищення податків є обґрунтованою. У нас "діра" в бюджеті, її потрібно закривати. Ви навели цитату Сергія Марченка, я абсолютно з нею погоджуюся. Але вважаю, що навіть ця пропозиція вже є запізнілою. І на мій погляд, слід інакше підходити до підвищення податків.
Як саме? Ця пропозиція якось не так сформульована?
Так, до неї є низка зауважень. Причому навіть в аналітичних центрів, які мають доволі різні погляди на економіку. Тут у нас одностайність, що це не оптимальний підхід.
У нас сформувався структурний дефіцит бюджету
Яка ваша думка щодо запровадження нових податків на окремі види товарів і послуг, зокрема, на придбання нових автомобілів? Кажуть, це спричинило ажіотаж в автосалонах.
Якщо зупинятися на автомобілях, то тут двояка ціль. Цю пропозицію я розумію добре, тому що, окрім дефіциту бюджету, у нас насправді є величезна "діра" в торговому балансі. Тобто ми імпортуємо значно більше, ніж продаємо назовні. Це тому, що і економіка просіла, а з іншого боку нам все одно потрібно купувати багато зброї, плюс ми додатково зараз імпортуємо електроенергію… Тобто, в нас сформувався структурний дефіцит. Зрозуміло, що до кінця війни він буде зберігатися. Але коли цей структурний дефіцит поглиблюється, умовно кажучи, імпортом розкішних автівок, або просто автівок, починаючи від бізнес-класу, то це те, що під час війни не можна вважати виправданим. Особливо, якщо це відбувається на загальних умовах. Тобто, якщо ти хочеш імпортувати дорогу автівку, то ти маєш з неї заплатити суттєво більше податків або не купувати її. Зрозуміло, ми зараз отримуємо істотну допомогу від наших донорів і це достатньо перекриває цю "діру". Але, якщо б ми не мали такої допомоги, то у нас були б серйозні проблеми. І тиск на курс гривні – це один із безпосередніх наслідків.
Чи можуть у наших донорів виникнути питання щодо придбання лакшері товарів в той час, коли вони надають нам фінансову допомогу?
Люди, які ухвалюють такі рішення, звісно, трошки доросліші й прямо такі питання у них не виникнуть. Але це додатковий важіль в інформаційні війні. Російські медіа, боти розганяють цю інформацію серед виборців тих політиків, які приймають рішення. А вони озираються на суспільну думку. Тобто це один із таких дрібних камінчиків, на яких вони можуть будувати свою стратегію. Але це не так важливо. Важливіше те, що в нас є дефіцит бюджету і дефіцит торгового балансу. І їх, по можливості, потрібно зменшувати.
Більш виправданим було б підвищити ПДВ
Я правильно розумію, що підвищення військового збору в час повномасштабної війни у нас не повинно викликати сумнівів?
У нас не повинно викликати сумнівів підвищення податків. Тому що об'єктивно ця ситуація склалася тому, що на початку року в нас просіла допомога від США і уряд, по суті, був змушений кошти, які були закладені на зарплати військових, на інші оборонні видатки ближче до кінця року, витрачати вже на початку року більш інтенсивно, щоб закупити зброю і амуніцію. І це доклалося до того, що цей дефіцит, який на сьогодні оцінюється до 500 млрд гривень, треба чимось закрити. Звісно, не всю нестачу планують закривати підвищенням податків. Частина – це розміщення власних облігацій, це теж нормальний інструмент для фінансування війни, до якого вдавалися всі країни. Частина – це збільшення надходжень від наявних податків. Тобто, там плани трохи перевиконуються насправді, деякі схеми закриваються. Тому надходження зростають понад заплановане. Але залишається певна сума, яку все ж доведеться перекривати підвищенням податків.
Але основне питання в тому, на кого ми акцентуємо ці податки. Два основні джерела, які пропонує уряд, які мають принести найбільше ресурсу, це підвищення військового збору до 5% з доходів фізичних осіб. Тобто це, в першу чергу, те, що ляже на найманих працівників. І це запровадження 1% військового збору з юридичних осіб, по суті, з їхнього доходу. Тобто майже з усієї виручки, за вирахуванням непрямих податків. І тут не має здаватися, що 1% це мало, тому що цей відсоток буде стягуватися на кожному етапі. Тобто на кожній транзакції цей відсоток буде додаватись, і в підсумку це буде відчутно. І проблема цих двох інструментів, по-перше, в тому, що в нас і так зараз доволі є великий тиск на "біле" працевлаштування, в тому числі через мобілізацію. Тобто частина чоловіків уникає "білого" працевлаштування. І якщо ми ще збільшимо податкове навантаження, то це, звісно, не буде стимулювати бізнес наймати працівників у "білу". Така ж історія і з юридичними особами. Тобто це такий фактор, який буде тиснути в "тінь" у деяких секторах. Тому, на мій погляд, більш виправданим було би підвищити просто податок на додану вартість. Бо це податок зі споживання, по суті. А споживають всі. Не тільки "білий" бізнес, на який зараз пропонується покласти додатковий тягар, а й люди, які "невидимі" для держави. Вони все одно купують продукти в супермаркетах, ті ж автомобілі, побутову техніку. І якщо підвищити ПДВ, то це буде те, що дотягнеться і до людей, які зараз не фінансують війну зі своїх податків. І це більш рівномірно розподілило би навантаження.
І ми насправді маємо такий приклад. У нас, наприклад, є Естонія, яка не веде війну, але активно готується до неї і багато допомагає нам. Допомога Естонії відносно їхнього ВВП найбільша серед усіх країн світу. Так от, Естонія вже двічі оголосила про підвищення ставки ПДВ. Спочатку від 20% до 22%. А нещодавно оголосила, що буде підвищувати її до 24%. І це, насправді, закономірний крок. Але тут показово, що естонці роблять ці підвищення заздалегідь. Вони оголошують про них за рік або за пів року максимум до підвищення. Тобто вони розуміли, що в них будуть додаткові витрати, і вони це заздалегідь заклали.
Зрештою, це основне застереження і в мене є, коли я кажу, що пропозиція запізніла. Маю на увазі, що уряд, насправді, ще в березні розумів, що ці кошти потрібно буде залучати. І, напевно, треба було вести серйозну дорослу розмову і з Офісом президента, і з громадянами про те, що нам буде потрібно перекрити ці видатки, тому, наприклад, у вересні, ми підвищимо податки. Тоді б це не було таким сюрпризом і не вимагало би такого поспіху, як зараз, коли будуть ці торги в Раді в останній момент. І, чесно кажучи, я не бачу зараз підтримки. Тобто може не набратися голосів за таку пропозицію, тому що вона неоптимальна.
Чи вдасться закрити "дірки" в бюджеті, якщо цю ініціативу депутати все таки підтримають?
Вдасться. Можливо, не настільки як оптимістично розраховує уряд, тому що можна очікувати, що буде збільшення "тіні" й ці надходження можуть бути дещо меншими.
Юрій Гайдай. Фото: facebook/yuriigg
"Зібрати 100 мільярдів, клацнувши пальцями, це складно"
А яка загалом у нас ситуація із "тіньовим" бізнесом? Куди ми рухаємося зараз?
Це проблема, яка не була вирішена ані цим урядом, ані попереднім, ані за попереднього президента. Тобто якісь кроки робилися, і зараз робляться. І ми бачимо певні результати, наприклад, у паливному бізнесі, з тютюном, з гральним бізнесом. Гральний бізнес, наприклад, в десятки разів збільшив обсяги податків, які він сплачує. Але прямо радикально зібрати 100 мільярдів, клацнувши пальцями, це складно. Це методична робота, яка зараз не ведеться. Те саме Бюро Економічної Безпеки (БНБ), яке мало би займатися в першу чергу великими схемами, великими ухиляннями, тільки буде перезавантажуватися, туди мають призначити нарешті нормальне незалежне фахове керівництво. І тоді, можливо, через рік-півтора будуть перші результати.
У "тіні" орієнтовно третина економіки
А яка частина бізнесу зараз у нас в "тіні", є такі дані?
Оцінити, скільки бізнесу працює в "тіні", насправді, складно. Є якась частка "чорного" бізнесу, котрій зовсім ніяк не світиться. Є хтось, хто занижує свої обороти і платить дуже маленьке податкове навантаження. Але якщо агреговано на це дивиться, то це орієнтовно третина економіки. Можливо більше, але це дуже груба оцінка. І ніхто поки не знайшов, як це порахувати точно.
Чи можна припустити, що люди не платять податків, але донатять на ЗСУ?
Безумовно, хтось так і робить, але далеко не всі.
Донатами ППО не профінансуєш
А чому не простіше працювати "вбілу" і платити податки?
Це дуже філософська розмова, на неї нам не вистачить 20 хвилин. Питання в тому, що донатами, наприклад, ви не профінансуєте протиповітряну оборону. Донати і волонтерський рух чудові в тому, що вони гнучкі і вони можуть швидко допомогти там, де неповоротка держава. Але в цілому це можна зробити тільки максимально залучивши всіх до фінансування Сил оборони, в тому числі тих, хто не має бажання їх фінансувати, хто має вільні кошти на поїздки за кордон і розваги. Ці "товариші" теж мають платити податки, і держава їх має змушувати платити податки, якщо вони не хочуть. Тому що на одних свідомих громадянах це буде витягнути значно складніше. Особливо, якщо у нас реалізуються ризики зі зменшенням підтримки з боку Сполучених Штатів.
Кілька відсотків точно додасть до інфляції
Яким чином рішення щодо підвищення податків відобразиться на інфляції?
Відобразиться по-різному. В будь-якому випадку всі податки будуть певним чином закладатися далі в ціни. Якщо ми говоримо про ПДВ, то там буде додатковий стрибок низки цін на 5-відсоткових пунктів, але не всіх. Тобто це буде імпульс на горизонті року, який кілька відсотків точно додасть до інфляції. Потрібно розуміти, що не всі бізнеси будуть здатні перекласти повністю це підвищення податку на споживачів. Хтось буде змушений знижувати свою прибутковість. Особливо, якщо мова йде про військовий збір, який зараз пропонується. У випадку, якщо буде збільшений військовий збір із доходів фізосіб, то наймані працівників, в тому числі держслужбовці, отримують зразу зменшення своїх реальних зарплат. А якщо ми говоримо про малий і середній бізнес, який доволі гнучкий і зараз почуває себе добре, а таких бізнесів насправді доволі багато, то вони перекриють цю втрату, тому що вони зацікавлені втримати працівників. Якщо ми говоримо про багато великих бізнесів, в тому числі державні компанії, де є бюджети і ти не можеш різко додати 5% до зарплатного фонду, то вони просто втратять частину свого доходу. І це теж буде проблемою.
Для більшості ФОПів це не буде істотним підвищенням
Як це рішення позначиться на роботі ФОПів?
Пропонується запровадити ставку військового збору для тих, хто перебуває на спрощеній системі оподаткування. Я не скажу, що 1% додатковий для 3-ї групи це істотно. Для більшості видів діяльності це не буде істотним підвищенням. Хоча на мій погляд, доцільніше було би просто збільшити тимчасово ставку єдиного податку. Щодо 2-ї групи. Зараз вони оподатковуються фіксованим податком. Для зовсім дрібних підприємців – може бути відчутно, плюс 800 гривень кожного місяця. Для інших – взагалі не відчутно. Тобто тут велика різниця від того, хто, яким бізнесом займається і які в нього обороти.
