Режисерка фільму "Щедрик": маємо показувати війну і героїчно, і правдиво

Режисерка фільму "Щедрик": маємо показувати війну і героїчно, і правдиво

Життя трьох різних родин, об'єднаних війною і змушених виживати спершу під окупацією сталінського режиму, а потім гітлерівського. Про це – українська історична кінодрама режисерки Олесі Моргунець-Ісаєнко "Щедрик". Фільм вийшов у вітчизняний прокат 5 січня цього року. Героїв стрічки у часи страждань та непевності об'єднали співи українського "Щедрика". Олеся Моргунець-Ісаєнко розповіла радіо "Культура" про реакцію глядачів на її фільм і те, як використала у роботі над картиною спогади своїх рідних.

0:00 0:00
10
1x
Ведучі:
    • Оксана Кропивницька

"Фільм, як гарне вино"

"Наш фільм, як написав один із членів команди, "вийшов, як гарне вино", – згадує режисерка. Бо планувався прокат ще взимку 2021 року. Але його довелося перенести на два роки з причин, від творців стрічки не залежних (карантин, дистрибуція). Тому це кіно з'явилося саме зараз, після початку повномасштабного вторгнення.

Фото: День

24 лютого дуже сильно змінило українців, каже Олеся Моргунець-Ісаєнко. В те, у що багато хто з нас не вірив і не сприймав роками, нарешті повірили. Повірили в те, що намагалися роками довести нам дисиденти, каже режисерка.

"Задача виконана. Катарсису досягнуто"

І лише зараз ця правда багатьом зайшла, додає вона. Найкраща, найцінніша і найтремтливіша реакція на фільм "Щедрик", зізнається режисерка, очікувалася та була в Україні. "Якщо хтось і намагатиметься написати щось погане, то його глядачі, напевно, розірвуть. Багато людей пише відгуки. Навіть те, що мені важливо знайти серед дописів, вже не можу. Так їх багато. Дякують за стрічку, пишуть, що плакали. Таким чином глядачі досягали катарсису. Я не розраховувала на таку реакцію глядачів. Задача виконана як режисера, так і всієї команди". Навіть чоловік режисерки грав у цьому фільмі. Кого саме – вона не зізнається, бо, як каже, він зіграв не зовсім хорошого героя. Переймається, щоб його після цього не асоціювали з ним.

Фото: ФБ, Кадр з фільму "Щедрик"

Своя історія

Отже три родини, три історії. Це була дуже потужна, важлива і хороша тема: показати в буремні часи україно-польсько-єврейські стосунки. Ніхто до цього не брався за цю тему.  Українську родину зіграли актори Андрій Мостренко, Яна Корольова та Поліна Громова. Польську – сімейство Калиновських – відомі польські актори Мирослав Ганішевський та Йоанна Опозда. Єврейську родину – Томаш Собчак та українська акторка Алла Бінєєва. Німецьку пару – сімейне подружжя акторів Яніна Руденська та Якоб Вальзер.  Важливо також було для режисерки, щоб головна героїня була близькою їй за характером та за віком. Щоб легко було пояснити про стосунки з дітьми. "Вона гарно списала мене". Також завдяки сценаристу Ксенії Заставській з'явилася ідея покласти "всередину" "Щедрика".

У стрічці є багато тем, які режисерка використала зі своїх спогадів та переповідок своїх родичів. "Є епізод, де німці ловлять дівчинку на вулиці, думаючи, що вона єврейка. Мої двоюрідні бабусі були схожі на ромів. Я сама народилася і прожила в єврейському будинку. У мого дідуся прізвище Полонський. Є у фільмі епізод, коли героїня приходить додому і починає прати білизну. Після фільму до мене завжди підходили саме чоловіки і питали, а чому вона пере одяг в такій критичній ситуації. Я відповідала, що завжди орієнтуюся на себе: коли мені погано, я починаю прибирати. Це є певним намаганням змити з себе негатив". Згадує, що під час останніх обстрілів у Києві на стресі так само прибирала квартиру.

Фото: facebook.com/shchedrykfilm

"Наші діти подорослішали, самі не бажаючи цього"

Олеся Моргунець-Ісаєнко дивується, чому Держкіно поставило фільму обмеження 16+. "Ми робили фільм 12+. Була одна сцена, але ми її зняли таким чином, щоби нічого не травмувало дітей". Каже, що фільм розрахований на дитячу свідомість. Вважає, що вік 5-12 сприймає найкраще це кіно. Дорослі часто беруть із собою на перегляд "Щедрика" своїх 5-річних дітей. Діти разом із головними героями переживають події. "Але це їх не травмує. Це дає вихід поплакати за те, де вони поплакати не можуть. Часто люди не можуть виплакати біль, бо дуже він є травматичним для них. А коли ти плачеш за ніби схожою історією, воно дає очищення, дає можливість видихнути все, що назбиралося". Чому старшим дітям фільм "не заходить"? Каже, що у них голова зайнята гормональним сплеском. Тому вони не готові сприймати кіно.

Читати також: "22 січня — початок сучасної України": коментар історика до святкування Дня Соборності

Сприйняття мови

"У фільмі присутня російська мова і є розуміння того, що люди у формі вчиняють погане над іншими культурами та іншими народами. Людина саме в такій військовій формі, яка говорить саме такою російською мовою є ворогом. Я завжди "топлю" за мову. Найближчі між собою мови насправді є білоруська та українська".

Фото: ФБ кадри з фільму

Чи популяризує кіномистецтво історію?

Все залежить, вважає Олеся Моргунець-Ісаєнко, від створення в голові певних зв'язків. "Треба, щоб ті зв'язки утворилися. Їх немає. Тому треба вкласти історію, щоб воно почало працювати. Прокласти в голові інший шлях. Можливість інакше подивитися на речі. І тоді мозок сам почне розвиватися. До мене в Ірландії на показі цього фільму підійшла дівчинка з Тайваню і запитала: "А що, колись між поляками і українцями були натягнуті стосунки?". Якщо виникають через фільм запитання, то тоді все починає працювати. Заводиться механізм думати.

Просвітницький "Щедрик"

Як вважає режисерка фільму, є кінематограф авторський, поглиблений, коли людина пізнає себе в цьому. Вона себе внутрішньо змінює. А є кіно просвітницьке. "Саме це кіно і є просвітницьким. У мене є бажання поділитися тим, що я знаю. Раніше це були книжки, зараз це кіно. Ми маємо чудовий приклад сусідньої країни, де за допомогою пропаганди, фільмів про війну, ментів засмічують голови людям. Я ж хочу розповідати ту історію, якою вона дійсно була, не прикрашаючи певних речей. Ми маємо показувати війну і героїчно. Але закон і правда мають бути також", – впевнена Олеся Моргунець-Ісаєнко.

Фото: пресслужба фільму "Щедрик", кадри з фільму