Ілюстративне фото з відкритих джерел
Потрібно знати принципи
В яких ситуаціях суд може розглядати справу без відповідача?
Таких випадків дуже багато. Почну з прикладу. Людина може випадково дізнатися, що її банківська карта заблокована, або на квартиру чи машину накладений арешт. Чому це відбувається? Бо є виконавче провадження і судове рішення. Людина думає, що її права порушені. Але в більшості випадків законна процедура дотримана. Щоб розуміти конкретні випадки, потрібно знати принципи. Стаття 55 Конституції України і 6 стаття Європейської конвенції, яка є визначальною частиною національного права, передбачають право на суд. Його складовими є право бути повідомленим, право бути присутніми тощо. З іншого боку, і Конституція передбачає оперативний розгляд справи, і Європейська конвенція передбачає ефективний спосіб захисту права та оперативність в захисті цього права.
Одна з головних проблем українського правосуддя – це дуже тривалий розгляд справ. І не останньою причиною є нехтування з боку учасників своїми процесуальними обов'язками. Тобто, є така колізія: з одного боку, судочинство має здійснитися в розумні терміни, з іншого боку, мають бути гарантії прав іншої сторони. Як воно вирішується? Воно має в законодавстві України нормативне вирішення – це інститути порядку вручення повісток і особливо презумпції належного повідомлення, це й інститути процесуальних прав і обов'язків, це і заочний розгляд справи, і наказне провадження.
Зараз апарати судів, помічники суддів повідомляють громадян через Дію, через месенджери про те, що відкрита справа. Бо людина може не контролювати свою поштову скриньку. Не так давно, 18 лютого 2021 року Європейський суд з прав людини ухвалив рішення у справі "Сидоренко проти України". При чому, держава Україна виграла цю справу. Прозвучала така фраза: "Суд нагадує, що зацікавлена сторона зобов'язана проявити особливу старанність у захисті своїх інтересів і вжити необхідні заходи для ознайомлення з рухом провадження у своїй справі ". До чого я це кажу? Ніхто за вами бігати не буде. Ви маєте контролювати свою поштову скриньку за офіційно зареєстрованою адресою.
Якщо учасник справи за кордоном, або військовий ЗСУ в зоні бойових дій, треба просити рідних, знайомих, давати довіреність, щоб вони перевіряли пошту. Також у нас є нескладні загальнодоступні сайти з нескладними інтерфейсами. Це сайти судової влади, на яких дуже нескладно пошукати інформацію щодо себе. Тобто подбати про те, щоб бути поінформованим, що відбувається з вашими правами і обов'язками. Бути поінформованим про те, що можливо хтось, чи приватні особи, чи держава має до вас якісь претензії. Щоб потім це не переростало в неможливість подальшого оскарження того, що проти вас ухвалено і інших негативних наслідків, таких, як блокування рахунків, стягнення заборгованості і всього іншого. Але загалом нормативно все це врегульовано. В тому числі, і порядок вручення повісток, і особливо – презумпція того, коли людина повістку не отримала, але з точки зору процесуального закону, вважається належно повідомленою.
Я знаю випадок, коли людина випадково дізналася, що проти неї є справа в суді, прийшла до суду, а в суді їй сказали, що у них не було можливості повідомити, бо немає паперу, конвертів тощо.
Є проблема недофінансування судів. Але цій ситуації приділялася величезна увага і на рівні Вищої ради правосуддя, і на рівні Верховного суду. Кілька разів судам роз'яснили, що фінанси фінансами, а треба діяти так, як того вимагає закон. І нині в абсолютній більшості випадків суди направляють повідомлення належним чином. Більше того, коли вони виходять на можливість прийняття рішення, суддя і помічник дивляться, а чи належним способом була направлена поштова кореспонденція, і чи є можливість розглядати цю справу без участі іншої сторони. Бо розгляд і вирішення справи щодо особи, неналежно повідомленої про справу, є імперативною підставою для скасування такого рішення.
"Просто до вас у поштову скриньку приходить повідомлення, що ви маєте з'явитися на пошту, бо прийшла повістка"
Що таке належне повідомлення?
Процесуальний закон дуже чітко визначає, що повістка до суду, процесуальні документи інших учасників, позовна заява чи інші процесуальні документи направляються іншій стороні рекомендованим листом з повідомленням про вручення. В правилах Укрпошти є два способи: кур'єрською доставкою, коли вам прямо під двері лист приносить листоноша і без кур'єрської доставки. Суди не мають такої розкоші, як кур'єрська доставка, бо це, мінімум, плюс 50 гривень. Просто до вас у поштову скриньку приходить повідомлення, що ви маєте з'явитися на пошту, бо прийшла повістка. Поведінка страуса, який заховав голову в пісок, неможлива. Треба йти і дивитися, що прийшло. Тобто ви отримуєте лист, і ви повідомлені належним чином.
Друга ситуація. Ви, приміром, не контролюєте пошту, чи не захотіли йти у поштове відділення, чи ви не отримали папірець про лист через неналежну роботу листоноші, лист повертається назад з написом, що людина відмовилася від отримання, або особа відсутня за місцем реєстрації. Якщо поштова кореспонденція направлена рекомендованим листом із повідомленням про вручення, вона зберігається на пошті 5 днів. Ця ситуація загострилася з початком війни, коли багато людей внутрішньо переміщені, й зовнішньо переміщені. Раніше бувало, що пошта писала: "повертається у зв'язку з завершенням терміну зберігання". Але це не відповідає закону.
Кілька разів Верховний суд та інші суди скеровували окрему ухвалу щодо поштових організацій. Окрема ухвала – це привернення уваги до того, що вони порушують закон. Кабмін вніс зміни в правила поштового зв'язку на рівні Укрпошти. Були проведені різні методичні роз'яснення, що мають бути тільки такі написи: або людина відмовилася, або відсутня за місцем знаходження. При цьому, якщо в суд приходить повістка про те, що людина відсутня за місцем знаходження, людина вважається належним способом повідомленою. І справа може розглядатися без її участі.
Сергій Деледивка у студії Українського Радіо
Щодо можливості розшуку. Ми зараз не говоримо про кримінал, а про приватно-правові речі. Ніхто ні за ким бігати не буде. І ніхто нікого шукати не буде. За дуже великим винятком: це справи про стягнення аліментів, справи про стягнення шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, де передбачений розшук відповідача. Я не хочу говорити про органи влади, адвокатів, нотаріусів, прокурорів. Зараз все робиться через електронний судовий кабінет. Зобов'язання реєструвати паперові повідомлення немає. Воно приходить і в особовий судовий електронний кабінет, і дублюється на електронну пошту.
Це кого стосується?
Державних органів, органів місцевого самоврядування, всіх юридичних осіб. Їх не повідомляють у паперовій формі. Вони повинні мати електронні кабінети. І це дуже зручно, як і судове засідання через відео-конференцію.
"Контролюйте свою поштову скриньку"
Але це стосується юридичних осіб?
Так. Фізичні особи мають право, але не зобов'язані. Стосовно фізичних осіб працює тільки офіційна реєстрація. Фактичне проживання не береться до уваги. Бувають ситуації, коли людина не зареєстрована. Або людина зареєстрована на тимчасово окупованій території. Який порядок повідомлення? На сайті судової влади. І людина також вважається повідомленою належним чином. Є процесуальні обов'язки, про які наші люди згадують вкрай рідко. Зокрема, (цитую) "виявляти повагу до суду та інших учасників судового процесу, сприяти своєчасному всебічному повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, з'являтися в судове засідання за викликом суду, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, заборона зловживання процесуальними правами" тощо.
Невиконання цих процесуальних обов'язків не приводить до штрафів. Але наслідком може бути те, що ваша справа буде розглянута без вас. І потім буде набагато важче оскаржити цей процесуальний результат, ніж той, коли ви були присутні. Тож хочу ще раз наголосити: контролюйте свою поштову скриньку. Якщо не можете самі, довірте це родичам, друзям, сусідам. Заходьте на сайт судової влади, сайт Єдиного реєстру боржників. Комерційні боти можуть надати більш розширену інформацію, але за гроші. Чому важливо заходити на сайт Єдиного реєстру боржників? Тому що перша дія приватного чи державного виконавця при відкритті виконавчого провадження – це не арешт майна. Це внесення даних в Єдиний реєстр боржників. Інформативно держава створила всі умови. Інше питання, що не в усіх країнах є можливість зайти на ці сайти. Тому просіть це зробити своїх знайомих, які перебувають в Україні. Бо як казав Європейський суд з прав людини, ви самі повинні бути зацікавленими в своїй справі. Якщо ви не контролюєте свою поштову скриньку, не цікавитеся станом своїх справ, всі негативні наслідки будуть покладені на вас.
Скільки разів суд може повідомляти відповідача?
У процесуальному законодавстві, якщо відповідач належно повідомлений, суд не обмежений. Але, як правило, вони перший раз справу відкладають. Можливо, перше повідомлення було неналежне. Хочу наголосити, що судді дуже ретельно за цим слідкують. Як правило, перше засідання відкладається. Якщо вдруге прийшла поштова кореспонденція, і адресат відсутній за місцем проживання, суд переходить до слухання справи і може постановити заочне рішення проти відповідача.
Заочне рішення – це таке ж саме рішення, яке ухвалюється іменем України, має можливість примусового виконання. Єдина відмінність: у нього окремий спосіб перегляду. Заочне рішення таким же чином надсилається на ту ж адресу. Відповідачу дається 30-денний строк на реагування, на можливість подачі заяви про скасування цього заочного рішення в той же суд, який його ухвалив. І друге. В ній мають бути посилання на докази, які мають істотне значення. Це не означає, що ви маєте довести в цій заяві, що заочне рішення незаконне. Ви просто маєте вказати, що, приміром, не все було розглянуто тощо.
При наявності цих двох сукупних умов в 30-денний строк суд, як правило, скасовує це заочне рішення і переходить до розгляду цього позову, який проти вас поданий в загальному порядку. Якщо проходить 30 днів, і процесуальної реакції немає, заочне рішення вступає в законну силу. Може бути виданий виконавчий лист, і воно йде на примусове виконання. Якщо, наприклад, минуло три місяці, ви дізналися, що вам заблокували картку, ви йдете з цією заявою і просите поновити строк на подання заяви на скасування цього судового рішення у зв'язку з поважними причинами. Якщо суд вирішить, що поважних причин немає, він вам відмовляє. Тоді ви можете йти в суд в апеляційному порядку. Чому це варто робити якнайшвидше? Тому що відкриття апеляційного провадження за вашою апеляційною скаргою, автоматично призводить до зупинення примусового виконання. Тому чим менший цей строк, тим менша вірогідність, що піде виконавче провадження, тим менша вірогідність, якщо воно пішло, що з вас буде щось стягнуто.
Повністю, згідно з законом, належне повідомлення – повістка, це при тому, що поданий позов і відкрите провадження, ухвала і копія позовної заяви. Щодо повістки, суди дотримуються цієї вимоги. А процесуальні документи надсилають не завжди. Але з точки зору закону, вам має прийти і повістка, і копія ухвали про відкриття провадження, і копія позовної заяви. А на практиці присилається повістка, і ви йдете до суду.
Для наказного провадження можна написати заяву про скасування наказу і йти в суд
Я вважаю, що недостатньо реалізований інститут цього провадження. Його мало застосовують. Подається перелік документів, і суд без повідомлення іншого учасника розглядає ці документи і приймає наказ про примусове стягнення. Чому воно працює недостатньо ефективно? І чому навіть комунальні організації мало використовують його? На відміну від заочного рішення, де має бути подана заява про наявність доказів, для наказного провадження можна написати заяву про скасування наказу. І йти в суд. І це вже є підставою для скасування судового наказу, повернення всіх документів заявнику і роз'яснення йому права в загальному порядку звернутися знову.
Якщо проти вас прийняли наказ, не варто писати просто "прошу скасувати". Тому що є така можливість скасування. Але якщо проти вас прийняли наказ, я раджу написати хоча б кілька слів, чому це незаконно. Тому цей інститут мало застосований.
Він можливий по таких категоріях справ.
► Стягнення нарахованої але невиплаченої зарплати. Мертвонароджена норма. Жоден роботодавець, який не сплачує зарплату, не дасть такі документи.
► Компенсація витрат на проведення розшуку відповідача, боржника дитини, транспортних засобів. Цим займається виконавча служба.
► Стягнення комунальної заборгованості з врахуванням індексу інфляції. Теоретично наказне провадження тут застосовуватися може. Але в таких випадках найчастіше приймається спрощене провадження.
► Стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - 1/4, на двох дітей 1/3, на трьох і більше дітей – половини заробітку платника аліментів. В цих випадках наказне провадження застосовується частіше. Тому що, коли батько, який не платить аліменти, подає заяву про скасування, і воно скасовується, все одно, все буде присуджено.
А загалом застосування наказного провадження не набуло поширення через конструкцію механізму застосування. Хоча його потенціал дуже великий. Бо коли люди цілком обґрунтовано кажуть, що їхнє право порушене, а вони роками не можуть добитися в судах справедливості, треба процесуальне законодавство реформувати таким чином, щоб було хоч прийнятно до більш-менш розумних критеріїв.
Європейський суд з прав людини приймав вже кілька пілотних рішень проти України стосовно цього питання. Але я хочу заспокоїти всіх, що навіть комунальні підприємства мало користуються наказним провадженням, розуміючи, що це не дуже надійний інструмент. Подають в загальному порядку, і справа розглядається в спрощеному порядку.
Головний висновок
Тобто, при спрощеному порядку повідомляється людина?
Звичайно. Там є можливість розглядати справу без виклику сторін, але суди в цивільних процесах цього не практикують. Єдина відмінність від загального провадження – це відсутність підготовчого засідання, справа одразу розглядається по суті, менші строки розгляду, хоча ця норма часто не дотримується, а також неможливість оскарження в касаційному порядку до Верховного суду. В решті спрощене провадження – таке ж судове засідання.
Тобто, є наказне провадження, є така можливість в контексті комунальних організацій, але вони рідко ним користуються. Йдуть через спрощене провадження, де особа має бути повідомлена. Хоча на мою думку, наказне провадження потрібно трішки реформувати і передбачити, як підставу скасування цього наказу посилання на істотні докази.
Коли людина не знає, що по ній відкрита якась справа, відбуваються негативні наслідки майнового характеру. І це не тільки судові провадження. Це можуть бути різноманітні штрафи державних органів: за порушення ПДР, штраф ТЦК, штрафи, які накладаються судами. І якщо навіть в цивільних процесах, де регламентація більш досконала, в кодексі про адміністративні правопорушення майже нічого немає. І якщо при цивільному процесі не завжди повідомляється відповідач, то ще частіше це відбувається при накладанні штрафів.
Отже, головний висновок зі сказаного: людина, фактично не повідомлена, юридично вважається повідомленою належним чином. Справа може розглядатися без неї, і проти неї може бути ухвалене рішення. І це в межах закону. Тому, щоб не доводити до таких ситуацій, контролюйте поштову скриньку, сайт судової влади, Єдиний реєстр боржників.
