Передачі з архіву Radio Ukraine International

Ce riscuri sociale ne așteaptă după război și ce strategie ar trebui aleasă pentru a îmbunătăți situația demografică din țară? Invitații emisiunii sunt E. Blyznyuk, sociolog, fondator și director al Gradus Research, și I. Korjenkova, analist la Centrul pentru acțiune comună.

Які соціальні ризики очікують нас після війни та яку стратегію потрібно обирати для покращення демографічної ситуації в державі? Гості передачі Є. Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка Gradus Research та І. Корженкова, аналітикіня центру спільних дій.

Alegerile sunt unul dintre instrumentele care îi pot aduce pe ucraineni înapoi acasă, a declarat Andrii Ghevko, membru al Comisiei Electorale Centrale, referindu-se la alegerile post-victorie din Ucraina. Alegerile sunt într-adevăr o punte care poate ajuta la aducerea oamenilor înapoi din străinătate, este de acord Pavlo Romaniuk, consilier juridic la Rețeaua civilă OPORA.

Plecarea masivă a abiturienților ucraineni în străinătate este un mit, a declarat adjunctul ministrului educației și științei din Ucraina, Myhailo Vynnyțki.

Cum activează în actualele condiții Catedra de Filologie Română și Clasică a Universității Naționale „Iurii Fedkovyci” din Cernăuți – interviu cu șefa catedrei, doctor Cristina Paladean.

Вибори – це один з інструментів, який може повернути українців додому, вважає член Центральної виборчої комісії Андрій Гевко, маючи на увазі вибори в Україні після Перемоги. Вибори дійсно є місточком, що може допомогти повернути людей з-за кордону, погоджується радник з юридичних питань Громадянської мережі ОПОРА Павло Романюк.

Масовий відтік українських абітурієнтів за кордон ― це міф, заявив заступник міністра освіти і науки України Михайло Винницький.

Як працює кафедра румунської та класичної філології Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича в нинішніх умовах - інтерв'ю із завідувачкою кафедри, доктором Христиною Паладян.

Cum va funcționa legea de interzicere a Bisericii Ortodoxe Ruse în Ucraina, semnată de Președinte de Ziua Independenței Ucrainei? – opinia cercetătorului ucrainean în domeniul religiilor A. Smirnov.

Cum a schimbat marele război societatea ucraineană, cum s-au adaptat ucrainenii la război și ce riscuri sociale sunt de așteptat după război? – invitata emisiunii, sociologul, fondatorul și directorul Gradus Research, Evghenia Blyzniuk. .

Як діятиме закон, що забороняє РПЦ в Україні, підписаний Президентом в день Незалежності України? Своє бачення висловлює український релігієзнавець А. Смирнов.

Як велика війна змінила українське суспільство, як українці адаптувалися до війни та які соціальні ризики очікують після війни? Розмірковує гість передачі Є. Близнюк, соціологиня, засновниця та директорка Gradus Research.

Pentru prima dată, expoziția din Dnipro prezintă un panou al artistei Olesia Gherașcenko (Șambur), pe care ea l-a creat pornind de la opera artistei plastice din anii '60, disidenta Alla Gorska – „Șoimul” - un mozaic distrus de ocupanții ruși în Mariupol.

„Vrem să arătăm societății civile cum trăiesc oamenii pe front.” Fotografiile de pe linia frontului nu sunt doar dovezi ale cruzimii de nedescris a armatei ruse, ci și o forță de activizare a sprijinului global și de demonstrare a rezistenței poporului ucrainean, spune fotograful documentarist Konstantin Liberov.

Вперше на виставці в Дніпрі представлено панно художниці Олесі Геращенко (Шамбур), яке вона створила за мотивами роботи художниці-дисидентки 1960-х років Алли Горської «Сокіл» - мозаїки, знищеної російськими окупантами в Маріуполі.

«Ми хочемо показати цивільному суспільству, як живе людина на фронті». Світлини з фронту стають не лише свідченням невимовної жорстокості російської армії, а й силою для активізації світової підтримки та демонстрації стійкості українського народу – фотограф-документаліст Костянтин Ліберов.

Ucrainenii au arătat și continuă să arate un nivel ridicat de rezistență la propaganda rusă în comparație cu multe alte țări. Acest lucru indică un nivel destul de ridicat de conștientizare în societatea noastră, a declarat K. Ilyuk, co-fondator și COO al LetsData.

Українці показали і показують високий рівень стійкості до російської пропаганди, порівняно з багатьма іншими державами. Це свідчить про доволі високий рівень обізнаності нашого суспільства, констатувала співзасновниця та COO LetsData К. Ілюк.

După invazia la scară largă, 87% dintre ucraineni nu sunt nostalgici după URSS, în timp ce 63% dintre ruși sunt. Adică, există un decalaj între noi în ceea ce privește viziunea asupra lumii - istoricul Oleksandr Zincenko.

Combatanții din regiunea Ternopil care au fost demobilizați din armată pot primi o jumătate de milion de grivne pentru a-și începe propria afacere.

Președintele Ucrainei are sprijinul societății ucrainene pentru a organiza al doilea summit pentru pace.

Після повномасштабного вторгнення 87% українців не ностальгують за СРСР, у той час як в Росії 63% ностальгують. Тобто між нами світоглядна прірва – історик Олександр Зінченко.

Бійці з Тернопільщини, які демобілізувалися з армії, можуть отримати півмільйона гривень на відкриття власної справи.

Президент України має підтримку українського суспільства в організації другого мирного саміту.

„Un eveniment de importanță națională care a schimbat cursul istoriei Ucrainei”. La 16 iulie se împlinesc 34 de ani de la adoptarea de către Rada Supremă a Declarației suveranității de stat a Ucrainei. Atitudinea publică față de acest eveniment din viața statului ucrainean.

Patronii ucraineni încep să observe oamenii. Această tendință pe piața forței de muncă este remarcată de M. Trandaș, expert de specialitate la Talentor Ucraina, o companie internațională de recrutare.

«Подія національного значення яка змінила курс української історії». 16 липня виповнюється 34 роки з дня прийняття ВР Декларації про державний суверенітет України. Ставлення суспільства до цієї події в житті української держави,

Українські роботодавці починають помічати людей. Таку тенденцію на ринку праці фіксує профільна експертка, керуюча партнерка міжнародної рекрутингової компанії Talentor Ukraine М. Трандаш.

La 23 mai, rușii au bombardat Tipografia „Factor” din Harkiv, una dintre cele mai mari din Europa. În condiții extrem de grele la Harkiv continuă editarea cărților – Iulia Orlova, directoarea Editurii „Vivat”.

„Sunt un monumentalist, nu-mi place să fac lucruri mici” – Oleksii Pergamenșcik, autorul tridentului de pe scutul monumentului Patriei-Mame din Kiev.

Cuvântul de speranță poate fi mai important decât mâncarea și îmbrăcămintea în timpul războiului, iar această constatare este cea care m-a încurajat să îmi continui apelurile”, a declarat Preafericirea Sa Sviatoslav (Șevciuk) capul Bisericii Greco-Catolice Ucrainene.

23 травня росіяни розбомбили харківську друкарню «Фактор», одну з найбільших у Європі, і в надзвичайно складних умовах у Харкові триває книговидання - Юлія Орлова, директорка видавництва «Віват»

«Я монументаліст, мені не подобається маленькими речами займатися» – автор тризубу на щиті монументу «Батьківщина-Мати» у Києві, Олексій Пергаменщик.

Слово надії може бути важливішим за харчі і одяг під час війни, і саме усвідомлення цього стало тим заохоченням продовжувати свої звернення – очільник УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук).

Invazia la scară largă a accelerat procesele de consolidare a națiunii ucrainene. Războiul a pus în fața societății ucrainene unele provocări periculoase – profesorul universitar, Anatoli Kruglașov, doctor în științe politice, șeful Catedrei de politologie și conducerea statului de la Universitatea Națională „Iuri Fedkovyci” din Cernăuți.

În prezent, avem circa patru milioane de refugiați ucraineni, majoritatea dintre ei fiind femei și copii. 47 la sută dintre ei afirmă că vor să revină în țară. Cum pot fi motivați acești oameni să se întoarcă în Ucraina? – Svitlana Voițehivska, co-fondatoare a Congresului Femeilor Ucrainene.

Regiunea Cernăuți (Ucraina) și Republica Moldova vor fi legate printr-un traseu turistic transfrontalier comun. Acest lucru ar putea deveni realitate chiar din această toamnă.

Повномасштабне вторгнення прискорило процеси українського державотворення. Війна поставила українське суспільство перед небезпечними викликами - професор Анатолій Круглашов, доктор політичних наук, завідувач кафедри політології та державного управління Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Наразі ми маємо близько чотирьох мільйонів українських біженців, більшість з яких - жінки та діти. Сорок сім відсотків з них кажуть, що хочуть повернутися додому. Як можна мотивувати цих людей повернутися в Україну? - Світлана Войцехівська, співзасновниця Українського Жіночого Конгресу.

Чернівецьку область (Україна) та Республіку Молдова з'єднає спільний транскордонний туристичний маршрут. Це може стати реальністю вже цієї осені.

Obiectivul 1 al Strategiei demografice: îmbunătățirea condițiilor pentru natalitate – Iryna Korzhenkova, analist la Centrul pentru acțiune comună.

Necesitatea consolidării relațiilor de conviețuire între comunitățile naționale din Ucraina în contextul războiului declanșat de Rusia – opiniile politologilor bucovineni Anatoli Krglașov, Serghei Hacman și Natlia Neceaieva-Iuriiciuk.

Мета №1 Демографічної стратегії: поліпшити умови для народжуваності – аналітикиня Центру спільних дій Ірина Корженкова.

Необхідність зміцнення відносин співіснування між національними громадами в Україні в умовах розв'язаної Росією війни - думки буковинських політологів Анатолія Крглашова, Сергія Гакмана та Наталії Нечаєвої-Юрійчук.