Закінчила Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка.
Вчилася на вечірньому відділенні факультету журналістики й працювала в "Спортивній газеті". В 1992 році перейшла працювати на Українське Радіо до редакції суспільно-політичного мовлення. Впродовж кількох років була авторкою і ведучою програми "Зворотній зв’язок" про соціальні та медичні проблеми в суспільстві. Спільно з Республіканським управлінням ДАІ МВС України готувала й вела в прямому ефірі 50-хвилинну програму "Автомобіль, дорога, ми". У 1995 році була створена молодіжна редакція "Європа-Центр", тож перейшла працювати туди і повернулася до спорту. Напередодні Олімпійських ігор 1996 року в Атланті створила і вела програму "Олімпійське сходження", згодом — "Планета Спорт". На Українському Радіо виходили програми "Хто я?", "Неповторність", "Крупний план" — коротка версія "Неповторності". Коли молодіжна редакція стала частиною Радіо Промінь, то в прямому ефірі вела програми "Культ особи", "Азбука реальності", "Радіопрес. Портрет". У запису виходила програма "Музика на кону. Музика зарубіжного кіно". З 2017 року співпрацює з російською редакцією мовлення іноземними мовами. Спочатку була одна 20-хвилинна програма "Русские украинцы" щосуботи, а з квітня 2018 — прямі ефіри щопонеділка, щовівторка та щосереди. Щоп’ятниці виходила — "Життя без лінії розмежування". Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну було створено програму "Война и русский мир". Нині ведуча програми "Реконструкція".
Журналістика — це спадкове, переконана Олена: "Мій батько, Юхим Шарпанський, був спортивним журналістом і коментатором. Понад 40 років він присвятив роботі на радіо та телебаченні. Тому мій вибір професії — не випадковість. Тепер уже і я можу похвалитися понад 40-річною журналістською кар’єрою. За ці роки займалася різними темами, однак улюблені назвати важко. Мене цікавлять люди, їхні історії, життєвий досвід, уміння долати нездоланне, їхня творчість і погляди на життя. Мені цікаво простежувати причинно-наслідкові зв'язки в політиці, економіці, суспільному житті".
Намагається бути молодою мамою і бабусею. Любить тварин, особливо собак, а також ліс й "тихе полювання" — збирати гриби. А ще тишу і читання. Іноді знаходить час для рукоділля.
За життям Олени можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Поки в Німеччині вирує політична криза, є час поговорити про історію німецьких партій, бо серед них є "старі", як СДПН, яку представляє нинішній канцлер Олаф Шольц, а є "молоді", на кшталт проросійської "Альтернатива для Німеччини". Які партійні коаліції були ефективними для розвитку і прогресу країни, а які не витримали перевірку часом. Розбиралися разом із доктором історичних наук, професором, головним науковим співробітником Інституту всесвітньої історії НАН України Сергієм Стельмахом.
Як держава існує після геноциду? Це питання і досі актуальне для Руанди — африканської країни на сході континенту. В квітні 2024 року світ відзначив страшну, 30-ту річницю геноциду в Руанді. Тоді за 100 днів представники народності хуту вбили до одного мільйона представників народності тутсі. Який вплив на сусідні країни справили ці події в Руанді? Що зробили для припинення кровопролиття ООН, США і Франція? Говоримо про це з кандидаткою політичних наук, аналітикинею фундації Глобал Юкрейн Мартою Олійник-Дьомочко.
Чи може журналістика бути частиною міжнародної політики? Як газета "День" почала виконувати і досі виконує цю місію. Про міжнародні проєкти газети, і не лише про це ми говорили з головною редакторкою газети "День" Ларисою Івшиною.
"Острів Свободи" — так у радянські часи називали Кубу, навіть у пісні співали "Куба далеко, Куба поряд". Однак сьогодні ситуація у взаємовідносинах України та Куби зовсім інша. І це після щирої допомоги в 1990-х роках у безкоштовному оздоровленні на Кубі дітей, що постраждали від чорнобильської катастрофи. Та в березні 2014 року Куба проголосувала проти Резолюції Генасамблеї ООН щодо підтримки територіальної цілісності України, де-факто підтримавши анексію Криму РФ. Говоримо про Кубу з кандидаткою історичних наук, доценткою кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, експерткою Ради зовнішньої політики "Українська призма" Наталею Шевченко.
Техногенні катастрофи. Окреме місце серед них посідають аварії на атомних електростанціях. Сьогодні в аварійному стані, через російських окупантів, знаходиться Запорізька АЕС. Про вплив аварій на атомних електростанціях на світову політику та економіку говоримо з народним депутатом України п’яти скликань, міністром охорони довкілля та ядерної безпеки 1992-1998 років Юрієм Костенком.
Після перемоги в Другій світовій війні залишалися невирішеними проблеми - підписання мирних договорів з колишніми європейськими союзниками фашистської Німеччини — Італією, Болгарією, Румунією, Угорщиною, Фінляндією. Саме для цього 1946 року в Парижі зібралися представники країн-переможців і переможених. Про важливі аспекти Паризького мирного договору, про його значення говоримо з кандидаткою іторчиних наук, страшою науковою співробітницею Інситуту історії України НАН Яною Примаченко.
Про Сінгапурське економічне диво відомо в усьому світі, а його творця Лі Куан Ю називають видатним політиком, батьком сучасного Сінгапуру – невеличкої країни-міста. Так, її площа менша за площу Києва, однак сьогодні Сінгапур – одна з найбагатших країн світу, центр банківської активності та одна з провідних індустріальних держав Азії. Про обидва боки цієї переможної медалі говоримо з кандидатом економічних наук, президентом Асоціації Дніпровський Банківський Союз Володимиром Косюгою.
17 листопада 1989 року в Празі відбулася "Оксамитова революція", яка докорінно змінила Чехословаччину. Зрештою, утворилися дві країни — Чехія та Словаччина, які проводять незалежну політику, зберігаючи добросусідські відносини, розвиваючи взаємовигідне співробітництво. І всього цього, певно, не було без Вацлава Гавела - останнього президента Чехословаччини і першого президента Чехії. Гість — Радомир Мокрик, український історик, культуролог, автор книги "Чехія в ХХ столітті".
В листопаді 1963 року в Далласі було вбито 35-го президента США Джона Кеннеді. Що він встиг зробити за свій неповний президентський строк? Чому матеріали щодо його смерті й досі частково засекречені? Яким був політиком? Який спадок залишив? Гість — Олександр Цветков, український дипломат, доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин факультету права та міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
