Закінчила Київський національний університет імені Т.Г. Шевченка.
Вчилася на вечірньому відділенні факультету журналістики й працювала в "Спортивній газеті". В 1992 році перейшла працювати на Українське Радіо до редакції суспільно-політичного мовлення. Впродовж кількох років була авторкою і ведучою програми "Зворотній зв’язок" про соціальні та медичні проблеми в суспільстві. Спільно з Республіканським управлінням ДАІ МВС України готувала й вела в прямому ефірі 50-хвилинну програму "Автомобіль, дорога, ми". У 1995 році була створена молодіжна редакція "Європа-Центр", тож перейшла працювати туди і повернулася до спорту. Напередодні Олімпійських ігор 1996 року в Атланті створила і вела програму "Олімпійське сходження", згодом — "Планета Спорт". На Українському Радіо виходили програми "Хто я?", "Неповторність", "Крупний план" — коротка версія "Неповторності". Коли молодіжна редакція стала частиною Радіо Промінь, то в прямому ефірі вела програми "Культ особи", "Азбука реальності", "Радіопрес. Портрет". У запису виходила програма "Музика на кону. Музика зарубіжного кіно". З 2017 року співпрацює з російською редакцією мовлення іноземними мовами. Спочатку була одна 20-хвилинна програма "Русские украинцы" щосуботи, а з квітня 2018 — прямі ефіри щопонеділка, щовівторка та щосереди. Щоп’ятниці виходила — "Життя без лінії розмежування". Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну було створено програму "Война и русский мир". Нині ведуча програми "Реконструкція".
Журналістика — це спадкове, переконана Олена: "Мій батько, Юхим Шарпанський, був спортивним журналістом і коментатором. Понад 40 років він присвятив роботі на радіо та телебаченні. Тому мій вибір професії — не випадковість. Тепер уже і я можу похвалитися понад 40-річною журналістською кар’єрою. За ці роки займалася різними темами, однак улюблені назвати важко. Мене цікавлять люди, їхні історії, життєвий досвід, уміння долати нездоланне, їхня творчість і погляди на життя. Мені цікаво простежувати причинно-наслідкові зв'язки в політиці, економіці, суспільному житті".
Намагається бути молодою мамою і бабусею. Любить тварин, особливо собак, а також ліс й "тихе полювання" — збирати гриби. А ще тишу і читання. Іноді знаходить час для рукоділля.
За життям Олени можна стежити на її фейсбук-сторінці.
Передачі з архіву Українського радіо
Тріанонський договір 1920 року. Чи й досі він впливає на сучасну Угорщину? Як Тріанонський договір вплинув на угорську політику між двома світовими війнами? Карпатська Русь та спроби заснувати українську державу. Розбираємося разом із доктором історичних наук, професором кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій Ужгородського національного університету Ігорем Тодоровим.
Румунія між Першою та Другою світовими війнами. Як виграти у війнах, змінюючи союзників по кілька разів? Як падати і підніматися? Розбираємося разом із львівським істориком Романом Піняжком.
Як об'єднувалася Європа? Чи можна стверджувати, що Британія та США були спонсорами народження гітлерівської Німеччини? Говоримо сьогодні про Локарнську конференцію 1925 року аж до Єлисейського договору 1963-го з кандидаткою історичних наук, доценткою Київського національного університету імені Шевченка Вікторією Пількевич.
На руїнах Османської імперії генерал-переможець Мустафа Кемаль Ататюрк побудував світську державу. Про його перемоги і поразки, про зовнішньополітичні інтереси Туреччини, про її союзників та ворогів говоримо з істориком-тюркологом Олександром Галенком, перекладачем з турецької на українську книги професора відділення близькосхідних досліджень Принстонського університету Шюкрю Ганіоглу "Ататюрк: біографія мислителя".
Яким чином комуністична Китайська Народна Республіка 1945 року не лише опинилася серед переможців у Другій світовій війні, а й стала постійним членом Ради безпеки ООН із правом вето? Розбираємося разом із аналітиком дослідником відносин Китаю з росію та США Петром Шевченком.
США в 20-ті роки ХХ століття. Чи справді домінуючою була політика ізоляціонізму, про яку так багато сьогодні говорять. Чи все-таки американці втручалися в міжнародні конфлікти, керуючись насамперед власними інтересами.
Говоримо про це із докторкою політичних наук, професоркою кафедри парламентаризму Навчально-наукового інституту публічного управління та держаної служби Київського національного університету імені Т. Шевченка Іриною Дудко.
Севрський договір 1920 року позбавив колишню Османську імперію виходу до Середземного моря, а Лозанський, 1923-го скасував принизливу угоду і відновив Туреччину в правах "володаря" морів і проток. Конвенція Монтре цей статус утвердила. Саме про це говоримо з віцепрезидентом Української асоціації міжнародного права, провідним науковим співробітником Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України Тимуром Коротким та дослідницею Женевської академії міжнародного гуманітарного права та прав людини, кандидаткою юридичних наук, доценткою Наталею Хендель.
Відновлення з руїн економік держав, які були практично знищені під час Другої світової. Проаналізуємо чи є щось у їхньому досвіді цінне для нас. Гість — Олексій Кущ, економіст, експерт аналітичного Центру "Об’єднана Україна".
Ялтинська та Потсдамська мирні конференції 1945 року. Як вчергове ділили Європу за підсумками Другої світової війни. Які наслідки це мало для повоєнного світу. Говоримо із завідувачем відділу воєнно-історичних досліджень Інституту історії Україні Академії наук, доктором історичних наук, професором Олександром Лисенком.
Цього року виповнюється 105 років Паризькій мирній конференції. Там були накреслені нові кордони Європи. Чому тодішні переможці у Першій світовій не побачили Україну, і тільки на 20 років відтермінували Другу світову? Відповіді давав доктор історичних наук, професор, завідувач кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн історичного факультету Київського національного університету імені Шевченка Олег Машевський.
