Підласа про Бюджет-2023: "Середня зарплата буде 18500"

Підласа про Бюджет-2023: "Середня зарплата буде 18500"

Сьогодні парламент ухвалив бюджет на 2023 рік. Проголосувало 295 народних депутатів. Як житиме країна наступного року? Розповідає слухачам Українського радіо заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку, членкиня депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" Роксолана Підласа.

0:00 0:00
10
1x

Бюджет воюючої країни

"Половину наших видатків ми будемо витрачати на оборону. 1 трильйон і 140 мільярдів гривень заплановано оборонних видатків. У 2021 році усі наші видатки становили 1 трильйон 300 мільярдів гривень. Видаткова частина державного бюджету зросла в два рази. Для уряду було складно розпланувати, звідки ці гроші будуть братися. Дефіцит бюджету теж шалений — 20% ВВП. Міжнародний валютний фонд у всі попередні роки контролював, щоби в нас дефіцит бюджету не перевищував 3,5-4%". 

Соціально захищені статті

"Захищені статті завжди покриваються і завжди виплачуються. Пенсії, наприклад. Але принцип фінансування змінився. Державне казначейство, яке здійснює всі виплати, заплановані в держбюджеті, в першу чергу спрямовує їх на армію. Потім відбуваються виплати пенсій та соціальних видатків. 835 мільярдів гривень на пенсії та соціальні виплати закладено в бюджеті. Все це буде профінансовано повністю. Уряд вже має принципову домовленість із нашими міжнародними партнерами, а це США та ЄС, що вони щомісяця будуть надавати фінансову допомогу у розмірі 1.5 мільярда доларів від кожного. І це приблизно буде перекривати наш місячний дефіцит бюджету. Це буде давати нам можливість виплачувати видатки на соціальні потреби. Тому що все, що ми, як держава, заробляємо, ми передаємо на оборону. Все, що потрібно нам зверху, допомагають наші міжнародні партнери.

У нас в 2022 році була така домовленість: ми гроші, які отримуємо від багатьох країн, фінансових інституцій, Міжнародного валютного фонду чи Європейського банку реконструкції та розвитку, зараховуємо до державного бюджету. Але ми їх не витрачаємо на оборонні потреби. Це їхнє таке побажання, тому що їм легше контролювати, коли ці гроші йдуть напряму на виплати у вигляді пенсій або зарплат. Простіше їм слідкувати за цим і отримувати якісь звіти від уряду."   

Читати також: "До кінця року в Україні буде близько 2,6 млн безробітних", — замміністра економіки Бережна

Чи будуть затримки з виплатами пенсій
"Ми маємо досвід 2022 року. Переважно проблем з виплатами немає. Пенсіонери найбільше потребують грошей від держави. Тому вони першими отримують виплати з усіх соціальних потреб. Якщо і є затримки, то вони незначні: один-два дні, коли казначейство має казначейський розрив або немає світла".

Військова допомога 

"Що стосується військової допомоги, то вона нам буде надходити в натуральному обсязі, як то військова техніка, зброя, боєприпаси. Ми не можемо говорити, що її достатньо. Ми потребуємо її більше на всіх рівнях від президента і народних депутатів до працівників різних міністерств". 

Мінімальна зарплата

"Залишиться на тому ж рівні: 6 700. Вона була встановлена 1 жовтня цього року. У нас трохи більшою буде середня зарплата: 18 500 грн. Є регіони з меншою і більшою середньою зарплатою". 

Денонсація договору про зону вільної торгівлі з СНД від 18 жовтня 2011 року 

"Це договір про вільну торгівлю між країнами, що входять в СНД або є асоційованими членами СНД: Росія, Білорусь, до яких ми не робимо експорт після початку повномасштабного вторгнення; Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан та Узбекистан — є на окремо визначених умовах. При торгівлі з цими країнами при перетині митного кордону наші товари користуються пільговим режимом. Це митна ставка у нуль або якісь невеликі відсотки та винятки, які прописані в цьому договорі. Так само і їхні товари. Коли вони заїжджають до України, вони користуються пільговим митним режимом або взагалі імпортуються без мита. Цей договір є російськоцентричним. Він є багатостороннім, але для того, щоб внести до нього зміни, нам  потрібно було б це все погоджувати з Росією. З 2011 року, а до того був інший договір із 1994 року, Росія нам нав'язує свої правила і застосовує право сили до всіх учасників цього договору в торгівлі. Оскільки ми не є членами СНД, з 2014 року ми денонсуємо усі договори, до яких Україна в рамках СНД приєдналася в певний момент, то договір про вільну торгівлю також треба денонсувати і працювати з усіма цими країнами на двосторонній основі. У нас є угоди щодо вільної торгівлі з кожною з цих країн. І ми здатні з ними домовитися: які ми хочемо ставки мита, які ми хочемо товари імпортувати, а їм експортувати. Є елементи захисту національного виробника. Якісь товари в нас виробляються в Україні, ми їх не хочемо за нульовою ставкою імпортувати. Це все є предметом двосторонніх перемовин, в яких нам абсолютно не потрібна Росія, яка диктує свої позиції і правила. Тому уряд готує законопроєкт щодо денонсації у Верховні Раді цього договору. Тому що всі договори, які були ратифіковані Верховною Радою, нею ж можуть і денонсуватися".

Фото: Українських радіо