Як (не) стати колаборантом. Поради від правозахисниці

Як (не) стати колаборантом. Поради від правозахисниці

На тимчасово окупованих територіях громадяни України повинні купувати харчі, ліки, отримувати знання, зарплати і пенсії, ходити до лікарів. Так само підприємці, лікарні, місцеві пенсійні фонди, магазини та крамнички, заклади освіти повинні надавати свої послуги. Чи існує якийсь закон, який чітко фіксує дії, які є або не є колабораціонізмом? Кого можна вважати колаборантом? Де є межа виживання, а що є злочином? Про все це слухачам Українського радіо розповіла правозахисниця Олена Карнаух-Голодняк.

0:00 0:00
10
1x
Програма:

  Закон про колабораціонізм

"У нас є чіткий закон, який описує, що таке колабораційна діяльність. Стаття 111 з приміткою 1. Це нова стаття Кримінального кодексу, яка введена з початку повномасштабної війни. Тут є 8 пунктів, кожен з яких говорить про конкретну діяльність, яка вважається колабораціонізмом: від публічного підтримання окупації та заперечення збройної агресії проти України до посад в суддівських та правоохоронних органах окупантів. 

Коли вносилася ця стаття до Кримінального кодексу, законодавці намагалися на майбутнє передбачити всі можливі варіанти. Ворог скористався широким трактуванням цього закону і розповідає тепер всім, що будь-хто може потрапити під поняття колаборант".

Гуманітарна допомога від окупанта

"Це елементи виживання: отримання їжі, води, примусове вітання з окупантами. Виживання зараз є необхідністю наших громадян на тимчасово окупованих територіях і не буде вважатися коллабораційною діяльністю. Про це говорять офіційні установи і органи України. Сприяння у незаконних діях окупантів вважатиметься колаборантством

Є дії, які були вчинені під тиском або погрозами: фізичними та психологічними. Якщо громадянин України мовчки від окупантів отримує гроші, воду, гуманітарку, взамін не віддає добровільно свою зброю, контакти українських військових та активістів, то це не буде вважатися колабораціонізмом. 

Якщо людина своїми активними та умисними діями розуміє, що вона допомагає окупантам, вбачає при цьому для себе певні вигоди від допомоги окупантам, то це вже є колаборація. Це є умисна діяльність, коли людина фактично розуміє, усвідомлює і робить все, аби підірвати суверенітет держави, і при цьому отримує з цього собі якийсь зиск. 

Не все спілкування з окупантом вважається підривною діяльністю. Окупанти якраз на цьому і спекулюють. Що коли ви з ними заговорили, то ви є колаборантами. Це не так. Розповідати про те, де хто живе, надавати свідомо маршрути, де можна знайти якість харчі або те, що окупантам необхідно для ремонту військової техніки, допомагати у проведенні референдумів, висувати себе на посаду директора школи або головного лікаря. Ось що буде колаборантством.  

Читати також: "Музеї на тимчасово окупованих територіях отримали вказівку підготувати всі цінні експонати для перевезення в РФ", — журналістка

Якщо ж людина комунальник і ремонтує труби або продає в аптеці ліки, робить ту роботу, яку виконувала і раніше, за часів української влади, якщо це звичайна діяльність, яка не пов'язана з державною службою, охоронною та суддівською діяльністю, то тут не буде колаборації. 

В Україні зараз розглядаються законопроєкти з переліком законної діяльності на тимчасово окупованих територіях: від доставки пенсій до охорони об'єктів природи. Що є законно, а що ні. Якщо людина розуміє, що обслуговує не окупантів, а виконує свою роботу для суспільства України, для громадян України, які живуть разом із нею, то це не буде колаборацією. Якщо це не пов'язано із державними органами"

Лікарні і лікарі 

"Ситуація тут навіть простіша, якщо це просто лікарі, які не обіймають високі посади. Це ті, хто проводить маніпуляції, операції, ведуть прийом пацієнтів. Бо медична допомога надається всім, навіть ворогам. Це робота лікаря. Він має лікувати всіх. Про це говорить навіть Міністр охорони здоров'я Віктор Ляшко. Звичайний лікар не є колаборантом. 

Якщо з боку лікарів не було ініціативи щодо своєї кандидатури на вищу посаду і інших різних пропозицій. Якщо головний лікар продовжує виконувати функції, які доручила їм держава Україна, керує лікарями і не агітує за нинішню владу, не розповідає про те, що Росія тут назавжди, робить те саме, що робив за влади України, то тут немає ніякого колабораціонізму. Якщо ж такі особи отримують зиск, залишаючись на посаді, самостійно виявляють ініціативи, проводять агітаційні дії, то ці дії будуть додатково розглядатися щодо того, чи є такі дії колабораційними"

Місцеві інституції 

"Треба дивитися, що саме робить цей орган і які дії продовжують виконувати люди на місцях. Якщо це звичайна поліцейська, але до відділку постійно когось привозять та катують, то тут виникають дуже серйозні питання щодо діяльності такого працівника: людина нічого не робила, але в цей час була на роботі. Ось тут треба бути дуже обережним в цій ситуації. 

Хтось може не ходити на роботу або ходити туди дуже обережно. Якщо ж є пряма загроза життю, то звільнення від кримінальної відповідальності відбувається тоді, коли людину змусити щось зробити: піти вкрасти щось, бо "ми тебе зараз вб'ємо", наприклад. Такий випадок буде розглядатися окремо. 

Буде ставитися питання щодо того, а скільки людей робило роботу, яка безпосередньо допомагає окупантам? Це точно не будуть органи місцевого пенсійного фонду, рядовий комунальний відділ. Головні питання до колаборантів будуть такі: що робили, чому, для чого і як саме, буде вивчатися співвідношення, чим і як людина допомагала окупантам із тим, яка була необхідність в цьому"

Підприємці у сфері послуг 

"Тут велися дискусії давно, що треба робити зі своїм бізнесом на тимчасово окупованих територіях. Бо якщо, наприклад, не буде провайдерів, то як люди там будуть спілкуватися між собою і вільною Україною? 

Треба проаналізувати характер своєї діяльності: якщо це безпосередньо обслуговування окупантів, наприклад, готування їжі тільки для військової частини, то це може бути незаконно. Якщо це діяльність, яка відбувалася і до окупації, то тут питань буде набагато менше: зв'язок необхідний людям, їжа потрібна також людям. Якщо буде розуміння того, що якось підприємцям треба було просто виживати там. Або чи змінював підприємець характер своєї діяльності, чи контактував він із окупантами, чи сплачував він податки окупаційній владі? І це може бути визнано вже незаконним. Якщо підприємець отримав суттєвий прибуток або спілкувався з органами окупації понад вимушену необхідність і при цьому "шикував", то тут будуть виникати також питання. Якщо кафе, припустимо, відвідують лише окупанти, то тут теж будуть виникати питання. Те, що є необхідним для більшості громадян України, то це буде вважатися законним. Якщо людина буде продавати легкові авто, то це не буде вважатися виживанням. Треба розуміти, куди і кому вона сплачує податки. Чи не буде від її діяльності більше користі окупантам, ніж звичайним людям".   

Фото: Юрій Соболевський/ Facebook