Шуляк: "Органам місцевого самоврядування не потрібне буде рішення суду, щоб знести незаконне будівництво"

Шуляк: "Органам місцевого самоврядування не потрібне буде рішення суду, щоб знести незаконне будівництво"

Реформа містобудування, яка розпочалася задовго до війни, може добігти свого кінця. Вона триває не перший рік, створюючи навколо себе багато дискусій і неузгодженостей між забудовниками, проєктувальниками та чиновниками. Вже відомо, що в деяких випадках органам місцевого самоврядування буде надано можливість без рішення суду зносити незаконні будівництва, якщо останні визнані самочинними. Планується зробити весь процес від отримання різних дозволів у будівництві до його завершення прозорим, цифровим та максимально відкритим. Крім того, за порушення буде запроваджена кримінальна відповідальність на кожного учасника цього процесу. Також змінюється вплив і роль архітекторів в будівельному процесі: віднині держава стає власницею майнових прав проєктних робіт. Чи багато буде дискусій щодо цього законопроєкту і Верховній Раді? Чи дочекаємося ми прозорості в роботі будівельних структур? Про все це слухачам Українського радіо розповіла голова партії "Слуга народу", заступниця Голови комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

0:00 0:00
10
1x

Реформа містобудування повинна змінити щось на краще. Які нові стандарти і підходи мають бути? 

Це складна реформа. Вона йде не перший рік. Низка законопроєктів вже ухвалена, деякі стали законами. Вже створено єдину державну електронну систему в сфері будівництва. Ця реформа подовжує цифровізацію. Зараз з ухваленням закону № 5655, який стосується реформи містобудування, всі процеси в будівельній галузі, та всі учасники будівельного процесу будуть працювати в електронному вигляді. Кожен матиме свій електронний підпис. Все проходитиме в електронному вигляді від початку і до кінця. Завжди можна буде знайти того, хто надав той чи інший документ. В системі працюють проєктувальники, генеральні підрядники, монополісти, які видають технічні умови. Величезною проблемою є підключення до електричних мереж, і ця процедура не є досить прозорою. Через удосконалення процесу цифрової трансформації можна максимально зробити їх відкритими. Сюди підключені нотаріуси, представники правоохоронних органів, технічні інвентаризатори, ті ж самі БТІ, всі вони працюють в електронній системі. І ця реформа якраз у продовження всіх цих процесів. 

Додається обов'язок органам місцевого самоврядування постійно моніторити територію, дивитися, виявляти незаконні забудови і швидко реагувати, якщо така незаконна забудова буде виявлена. Ми в законопроєкті чітко виписується, що таке самочинне будівництво: коли немає оформленої земельної ділянки, коли немає дозволу на початок будівельних робіт, коли порушується проєктна документація. Щойно ідентифікується таке незаконне будівництво, органи місцевого самоврядування зобов'язані будуть реагувати жорстко і швидко, їм навіть не потрібно в деяких випадках рішення суду для того, щоб знести той чи інший об'єкт. 

В великих містах зараз є багато таких порушень і незаконних будівництв. Для того, щоб не було можливості відвертітися від таких забудов, ми в законі жорстко прописуємо такі обов'язки місцевої влади. І кримінальна відповідальність розповсюджена на всіх учасників процесу, коли відбувається певне порушення. Особливо це стосується культурної спадщини, природно-заповідного фонду. Звісно, що ми очікуємо певний спротив у залі в парламенті. Але нам потрібно відбудовувати країну за новими правилами. 

Архітектори не зовсім задоволені цим законопроєктом. Чому?

Це ті, хто працював з бюджетними грошима. Ми прописали таку норму, що якщо держава є замовником проєктних робіт, то архітектор повинен передати у державну власність майнові права на проєктну документацію. Їм це не сподобалося. Коли ти власник такої документації, то в тебе питають дозволу щодо змін, ти можеш робити авторський нагляд. Зараз, наприклад, треба провести реконструкцію садочка, який працює без бомбосховища, і добудувати це бомбосховище. Держава повинна знайти цього архітектора, треба отримати його дозвіл, підписати контракт. Зараз багато хто з них міг виїхати за кордон або піти на війну. 

Ця історія була до війни. Архітектори вийшли з протестами, мовляв, не чіпайте наші права і наші гроші. Але при цьому це питання залишається неврегульованим. Сьогодні саме держава є замовником багатьох будівельних та проєктних робіт. Що робити з майновими правами? В цій сфері завжди було багато корупції: вона оцінювалася в 10 мільярдів гривень до війни. У нас є певна монополія в органах місцевого самоврядування стосовно видачі дозволів.

Фото: the-village