"Не було наївності, що прийдуть європейці й будуть нас захищати": інтерв’ю Віталія Марківа

"Не було наївності, що прийдуть європейці й будуть нас захищати": інтерв’ю Віталія Марківа

Він став першою жертвою російських фейкометів у результаті спецоперації Російської Федерації. Віталія Марківа звинуватили у вбивстві журналіста з Італії, що в результаті призвело до бездоказового та жорстокого вироку. Але завдяки альянсу українських журналістів, активістів та влади Верховний суд Італії виніс виправдувальний вирок. Наразі офіцер батальйону оперативного призначення ім. Генерала Кульчицького Національної гвардії України Віталій Марків перебуває на передовій у східній частині України. Про підготовку до війни, настрої серед військових та об’єднання українського суспільства він розповів в інтерв’ю Українському радіо.

0:00 0:00
10
1x

"Після анексії Криму було зрозуміло, що для України настають дуже похмурі часи"

Що стосується всіх подій, починаючи з 2014 року, а саме — з анексії Криму, було очевидно, що Крим — це вершина айсберга. І якщо вони вже відверто пішли на таку провокацію, на таку анексію, було зрозуміло, що для України настають дуже похмурі часи та треба було готуватися до найгіршого сценарію, в тому числі до війни. Якщо тоді ще була якась ілюзія в людей, що ми були якимось братським народом, то ті люди, які пройшли Майдан, які добровільно вступили до лав Національної гвардії, які були готові вже їхати на Схід, захищати свою Батьківщину, тобто виконувати свій чоловічий і громадянський обов'язок, розуміли, що війна буде важкою, кровопролитною і треба триматися й готуватися до найгіршого.

Ми намагалися в максимально короткий час навчитися якомога якісніше виконувати свої бойові завдання, які перед нами стояли. Велику роботу провів наш бойовий батько генерал-майор Сергій Петрович Кульчицький, який в нас вірив. Я пам'ятаю, що під час присяги він сказав такі слова: "У вас мало військового досвіду, але у вас дуже сильний бойовий дух. Будь ласка, передайте це військам". Тому що після анексії ніхто нічого не знав: що відбувається і що на нас чекає. Всі розуміли, що воювати проти Російської Федерації буде не просто, але вона не була непорушною машиною війни, яка не могла б бути переможеною. Історія пишеться переможцями, і ми могли спостерігати, що відбувалося у 80-х роках, тобто вихід з Афганістану, і чим це закінчилося для Радянського Союзу. Ми були готові. Бо це насамперед наша земля, наш обов’язок, наша Батьківщина. Не було наївності, що прийдуть європейці і будуть нас захищати.

Про очікування початку війни в лютому

В колі побратимів між собою ми обговорювали це питання. І були розмови, що якщо вони вже почали розгортати польові медичні пункти, то це точно не для навчань. Вони підтягували свою балістику та польові склади. Тоді відбувався величезний вкид коштів, щоб утримувати цих людей, годувати їх. І як військові ми розуміли, що це точно не для того, щоб викинути ці кошти на вітер. Тож навчання навчаннями, але коли ми вже побачили, що росіяни почали перекидати війська з зовсім протилежної сторони Російської Федерації, було очевидно, що вони готувалися до війни.

Про розрахунки втрат з боку Росії

Які б це не були реалістичні навчання, росіяни проробляли розрахунки втрат. На мій погляд, на той момент вони не були готові до такого опору. Тоді працювала їхня шалена машина пропаганди, на яку виділялися величезні кошти. Відповідно, рашисти й створювали ілюзію непереможної машини. Але так само можна згадати історію Давида і Голіафа. І яким би великим не був Голіаф, Давид все-таки його переміг. Це яскраво підкреслює наші реалії. У них є територія та певна кількість народу, який звик жити під чоботом. Вони не знають, що таке справжня свобода та воля.

"Перемога буде обов'язково, але нам не потрібно недооцінювати нашого противника"

Зовсім інше, що відбувається з нашою країною. Якщо зазирнути в історію України, то ми воювали майже з усіма сусідами. Але яка б не була буйна ніч, рано чи пізно наставав світанок. Я впевнений, що для нашої країни — це переломна частина. Ми все-таки як ніколи зібрані як суспільство. Наші східні сусіди намагалися залякати нас, зламати нас психологічно, заявивши, що прийдуть і знищать нас. Вже увійшла в історію заява старого маразматика, який розказував, що він готовий провести денацифікацію. Він натякав, що українці почали позбавлятися від радянського минулого, і сказав, що навчить, як буде правильно. Але ця монета зіграла проти нього.

Україна об'єдналася. Український народ об'єднався, і ми побачили справжнє лице нашого ворога. Що це ніякий був не сусід, він ніколи не був нам братським і в нас немає нічого спільного. Перемога буде обов'язково, але в жодному разі нам не потрібно недооцінювати нашого противника.

Про настрої серед українських військових та ситуація щодо озброєння

У нас є чітка поставлена задача — максимально заподіяти шкоду нашому противнику, знищити його і максимально захистити своїх громадян. Настрої залишилися такими самими завдяки нашим партнерам, які нам допомагають. Але, на жаль, в нас є нерівність у озброєнні. Так, у нас є високоточна зброя, і потрібно подякувати нашим партнерам, що вони її надають. HIMARS роблять свою роботу, але їх недостатньо, тому що противник переважає кількістю, але в жодному разі не мотивацією.

Відповідно до перехоплених розмов і аналізу інформації, яка є в загальному доступі, ми бачимо, що противник теж зрозумів, що легкої прогулянки він не отримає, що це не Крим і не 2014 рік, що українці готові до боротьби до останнього, до перемоги. Недавно мій поранений побратим підкреслював, що українці готувалися 8 років вбивати противника, вбивати загарбників. І це підкреслюють самі військовослужбовці Російської Федерації, коли розмовляють зі своїми рідними, кажучи: "З ними важко воювати, бо вони готувалися захищати".

"Ми не збираємось відступати, але й не готові безщадно знешкоджувати українських військових"

Тож настрої в нас бойові. Ми не збираємось відступати в жодному разі. Але теж не готові безщадно знешкоджувати своїх солдатів, тому що між нами і ними є величезна різниця. Вони заганяють і закидають тілами, адже не цінують свій ресурс. Ми ж навпаки стараємось з хірургічною точністю знищувати їхні сили, але все залежить від озброєння. Чим більше у нас його буде, тим якісніше ми зможемо виконувати своє завдання.

Росіяни віддалені від реальності, тому що по їхніх каналах розказують протилежне від того, що відбувається насправді. На російських каналах втрат немає, все чудово, вони перемагають і їхня машина рухається вперед. Але в жодному разі не говорять якою ціною. Коли вже сюди потрапляють їхні люди, вони бачать, що їхнє оснащення не таке яскраве, як їм розказують, є проблеми з логістикою та з боєприпасами, адже наші HIMARS все-таки завдали дуже великої шкоди і дуже великих втрат, коли почали бити по великому скупченню їхніх боєприпасів. Відповідно, на певних ділянках фронту кількість обстрілів вже зменшилася, але вона в жодному разі не припинилася.

Фронт горить, він постійно під обстрілами, вся лінія фронту з Півдня на Схід. Бойові дії тривають. На жаль, наші хлопці гинуть. І чим більше часу ми зволікаємо, тим важче нам буде відвоювати й звільняти ці території. Але перемога буде обов’язково за нами, тому що це наша земля, нам її боронити та звільняти. І ми нікуди звідси не підемо. Ворог до нас прийшов з мечем, і від меча він поляже.

Фото: УНІАН