Мета поїздки
"Коли іноземні фахівці приїжджають в Україну, вони можуть на власні очі побачити і оцінити той масштаб уражень об'єктів культурної спадщини, який було нанесено окупантами. З безпекових міркувань делегації не можуть під'їхати до ліній фронту. Але те, що можна побачити на деокупованих територіях, а це Київська і Чернігівська області, де відносно умовно безпечно перебувати, так само сильно вражає наших партнерів. Такі поїздки змінюють бачення ситуації і дозволяють іноземцям і колегам оцінити ситуацію, змінити ступінь їхнього розуміння. Тому більшість колег, які працюють на теренах культурної спадщини, намагаються приїздити сюди і тримати найтісніший контакт, щоби вчасно і адекватно реагувати на ті виклики, які стоять перед Україною і українською спільнотою щодо охорони історичних пам'яток. Після таких "очних" вражень ми обговорюємо наші подальші кроки. Починається документування руйнувань, вибудовується найповніша картина втрат. Після чого ми думаємо, де шукати гроші. Це була більше координаційна зустріч для впорядкування всієї своєї діяльності, щоби систематизувати рухи з міжнародними партнерами, щоби направляти ресурси і зусилля туди, де вони потрібні. Зустрічі на місці є найбільш важливими і необхідними".
Як працюють міжнародні партнери
"Ми разом виїздили на об'єкти, щоби відтестувати додаток, який фіксує ступінь пошкодження пам'яток. Він дуже простий у роботі. І застосовується в країнах, які пережили війну або техногенні катастрофи. Цей додаток треба використовувати в Україні в різних областях для того, щоби оцінити рівень руйнування історичних пам'яток. Після чого ми зможемо вибудувати програми з реставрації пошкоджень".
Як працює додаток
"Це спільна робота архітекторів. Після їхнього огляду об'єкта дані заповнюються в спеціальне цифрове інтернет-сховище. Також там зберігаються фото, відео, сканування в 3D. Це все формує паспорт об'єкта. Цей матеріал має бути залінкований із Національною платформою культурної спадщини, державним реєстром пам'яток, щоб ми могли бачити конкретно, що саме було зруйновано. Ці дані будуть зберігатися централізовано. Це формування так званої цифрової мережі, цифрової структури для того, щоб легко працювалося з великими базами даних".
Коли будуть відновлюватися ці пам'ятки
"Все залежить від безпекової ситуації. Там, де це буде можливо, ми плануємо вживати першочергових заходів. Щоб такі пошкоджені об'єкти змогли "дожити" до повноцінної реставрації. Залишати їх у такому вигляді, як зараз, не можна. Потрібно на місцях вживати перші заходи реагування на пошкоджені історичні об'єкти і працювати. Треба шукати міжнародних донорів, бо перекривати витрати буде самим дуже складно. Для цього нам потрібно такі дані зібрати якомога швидше. Треба розуміти, які пам'ятки вимагають першочергового втручання, які можна реставрувати пізніше".
Фото: Суспільне Харків
