Застереження Спартц щодо Єрмака
Витік інформації у Білорусь і далі в Росію про операцію захоплення групи Вагнера, що призвело до її провалу. Погане керівництво невдалими мирними переговорами з Росією перед війною. Запевнення українського керівництва, що в лютому нападу з боку Росії не відбудеться, всупереч західній розвідці, щоб перешкодити Україні належним чином підготуватися до війни. Саботаж Херсона і надання його росіянам для організації трагедії батальйону "Азов": захопивши Херсонщину, росіяни змогли замкнути Маріуполь. Затягування термінових закупівель військової техніки через Міноборони України та висування необґрунтованих умов. Цілеспрямоване затягування через заступника Олега Татарова призначення незалежного антикорупційного прокурора.
На думку Ганни Шелест, "Вікторія Спартц достатньо активно підтримувала Україну. Була в Україні в середині травня, відвідала багато міст ― Чернігівщина, Одещина, Запоріжжя, Буча. Вона була одним із найбільших лобістів надання Україні ленд-лізу. Тому говорити про якусь заангажовану антиукраїнську її позицію ми не можемо. Було б абсолютно нелогічним вважати, що у неї є бажання підірвати національну безпеку чи підтримку для України. Тому заяви нашого МЗС виглядають занадто різкими. З іншого боку, справді виникає питання, чому саме зараз. Перше ― чому лист публічний, відкритий. Друге ― викладені факти щодо Олега Татарова (заступника Єрмака ― ред.) і "Вагнергейта" обговорюються останні 7-8 місяців, тож в українському суспільстві виникають абсолютно логічні запитання, чому саме зараз з’явився цей публічний лист з вимогою пояснень. І неможливо заплющити очі на те, що передвиборчі перегони в США вже розпочалися, плюс Спартц належить до республіканського крила, яке підтримує Трампа. Тому, на жаль, склалися несприятливі обставини, коли ніхто не хотів зробити занадто негативного ефекту від цієї ситуації, але тепер дуже багато залежатиме, наскільки коректною буде реакція — як українська, так і американська. Аби ми не пішли на загострення, тому що деякі представники республіканської партії готові будуть стати на захист своєї представниці, незалежно від того, коректне чи некоректне її звернення".
Як має поводитися українська сторона
"У цій ситуації багато фактажу. Згадаймо "Вагнергейт", по якому була створена спеціальна комісія у Верховній Раді, і поки що немає остаточних відповідей щодо цього розслідування. Стосовно пана Татарова ― також багато запитань, і не тільки у наших американських партнерів. Ми чуємо їх і від європейських політиків ― і про його роль, і про непризначення антикорупційного прокурора. Тут маємо набагато серйознішу ситуацію, неможливо просто відмахнутися і сказати, що це чиїсь політичні ігрища. Якщо нам немає чого ховати, якщо це не стосується якихось секретних питань ― а призначення спеціального прокурора точно не є секретним питанням ― то Україні варто більш коректно відповідати, для того щоб не втратити підтримку наших партнерів. Загратися й образитися можуть обидві сторони, а в результаті буде гірше для України, чого ми в нинішніх умовах не можемо собі дозволити".
Чи варто поновлювати ці дискусії під час війни
Ганна Шелест навела приклад заяви пані Верещук: "Це вкрай дивно, тому що вона не є відповідальною за питання зовнішньої політики. Беручи до уваги, що торік президент видав указ стосовно того, хто має право коментувати питання зовнішньої політики, вважаю, що віце-прем’єру із зовсім інших питань некоректно коментувати заяви іноземних посадовців. Будь-яка заява з приводу звернення конгресвумен мала б бути або від МЗС, яке відповідає за зовнішню політику та за іноземців будь-яких рангів, або від Офісу Президента, адже заява стосувалася безпосередньо голови Офісу. Що стосується внутрішніх чвар, ми тут трохи підміняємо поняття. Більшість українців змогли залишити чвари, які зараз справді не на часі. Але є питання принципові. Ми ж не закриваємо очі на порушення прав людини, на судочинство або на те, як працюють наші органи влади. Тому що це питання демократичного устрою, врядування, тих цінностей, через які українці зараз воюють і відстоюють не просто свою незалежність, а право бути тим, ким ми є. У наших перемовинах з європейськими партнерами ми говоримо, що готові зберігати всі досягнення у важливих сферах, в тому числі й у боротьбі з корупцією, незалежно ― війна чи не війна. Ми не можемо собі дозволити відкотитися назад. Мені здається, це велика проблема, з якою у 2008 році стикнулась і Грузія: будь-яку критику переводити в площину, а чи можна це робити під час війни. Якщо ми не будемо піднімати питання, коли є певні порушення, або списувати ці порушення, бо йде війна, то ми просто повернемося на десять років назад і втратимо все те, заради чого виходили на Майдан і воюємо зараз".
Пані Шелест вважає, що в переліку зауважень Спартц більшість таких, які вже перебувають на розгляді відповідних українських інституцій. "Тому коректніше було би будь-які відповіді переводити не в емоційне поле, а подякувати за увагу і сказати, що з цього питання у нас відбувається відповідне розслідування, наприклад. Стримана позиція від України була б набагато вигідніша для нашої країни, аби продемонструвати, ким ми є і що ми можемо. Аніж робити спроби нівелювати занепокоєння, навіть якщо вони викликані внутрішньополітичними питаннями американської сторони. Ми ж чудово розуміємо, як це може бути використано американськими медіа".
Чи може ситуація вплинути за українсько-американські взаємини
"Дочекаємось 12 липня. І подивимось, якими будуть відповіді Білого дому, адже запит ішов саме до них. Було б коректним, щоб з’явилась реакція від Офісу Президента або від самого Андрія Єрмака. Президенту як першій особі держави у цих умовах не варто нічого коментувати".
Фото: president.gov.ua
