war

"Я щасливий і дуже гордий бути українцем" ‒ Мішель Терещенко

26.06.2022 р., 12:37

Напередодні прем’єри документального серіалу про спадок родини Терещенків відбулася розмова журналістки Олени Гусейнової з одним із героїв фільму. В ефірі Українського радіо нащадок славетної родини, відомий громадський діяч, ексмер міста Глухова Мішель Терещенко розповів про серіал та свою діяльність.

Програма:

Як відбувалися зйомки серіалу

"Я дуже маленький герой, я майже нічого не робив. Все робили мої батьки, мої предки. Якщо люди обрали мене Глухівським міським головою, то це тому, що вони дуже добре пам’ятають, що робили мої предки. Я лише пробую продовжити і по можливості допомогти землякам моїх предків. Тому я обрав громадянство моїх предків, дуже радий, що зараз я в Україні. Я писав книжку про біографію мого дідуся, історію родини. Вони були українською родиною, пишалися бути українцями. Люди знають великих Терещенків, тому що вони робили добро. Я зараз щасливий і дуже гордий бути українцем. Це було громадянство мого дідуся, і до останнього дня, коли йому було вже більше 70 років, він ніколи не змінював своє громадянство. Коли почалася Друга світова війна, дідусь жив у Лондоні, дружив з королем Британії. Але він вирішив переїхати до Монако, тому що не хотів змінювати громадянство, хоча йому пропонували. Дідусь би дуже зрадів, що я здобув можливість отримати українське громадянство. Це було 15 березня 2015 року".

Ви прийняли громадянство країни, яка перебуває у стані війни…

"Кожного дня думаю і молюся за наших захисників, які у дуже важкій ситуації. Не знаю точно втрати України, але вже декілька моїх друзів загинули на фронті. Я зрозумів, що ситуація дуже й дуже важка. Нещодавно друзі-націоналісти підписали прапор, увесь простріляний кулями, і передали нам з фронту. У мене був шок: коли ми отримали прапор, двоє з тих людей вже загинули…".

Про 128-річний "Охмадит" як спадок Терещенків

"Асоціація друзів "Охмадиту" 12 липня в Парижі робитиме концерт для підтримки медиків, які працюють у лікарні. Для мене це одне з найважливіших місць пам’яті про мою родину. Там є пам’ятник Ніколі Терещенкові, який замовляли самі медики у 2009 році. Після цього ми зберегли міцний зв’язок з "Охмадитом". Наприклад, зараз директор і наш друг Володимир Жовнір організував свій кабінет на місці старого кабінету мого прадідуся Ніколи. Він жив на бульварі Шевченка і щодня відвідував лікарню. Для мене було дуже приємно, коли новий директор "Охмадиту" прийняв рішення реставрувати старі будинки. Звісно, ми не можемо використовувати на реставрацію бюджет лікарні, але ми можемо допомогти в цьому через Асоціацію. Щоб лікарня жила красиво".

Як ви сьогодні бачите і відчуваєте український середній клас

"Коли мене обрали Глухівським міським головою, друзі сказали мені: "Мішель, це дуже дивно, що ти, колишній француз, зараз міський голова в Україні. Це місто може бути найбіднішим містом у світі. Україна небагата країна, і це може бути депресивна зона…". У Глухові дуже сильний центр солідарності, і я вважаю, що середній клас ‒ ідея для всіх. Звісно, немає офіційної роботи. Але скільки є ФОПів, вони дуже активні та добре знають, як робити для себе прибуток. Офіційно може й немає середнього класу, але фактично ‒ є. Живуть дуже добре. Зараз біженці з України в Європі отримують допомогу, але вона мінімальна. В Україні вони можуть отримувати ще менше, але жити нормально. На жаль, під час війни ситуація буде гірша, тому що зараз ми всі разом будемо знижувати наші стандарти життя. Є велика загроза, що ми можемо втратити все. Тому що план Путіна не тільки мілітарний, а й соціальний. Він хоче зробити фінансову кризу, соціальну, економічну і буде все робити, щоб ніхто не міг жити в Україні нормально. Дуже сподіваюся, що війна не буде надто довгою".

Про відбудову України

"Вірю, що ми зможемо зібрати назад нашу Україну. Але наступні 2-3 роки будуть дуже важкими. Треба допомагати одне одному робити все можливе і неможливе, щоб перебудувати Україну. І буде дуже красиво, по-європейськи".

Про міф важкого комуністичного спадку України

"До революції 1917 року було менше 5 відсотків українських комуністів. Але вони взяли владу, тому що там були зрадники. Четвертий універсал УНР віддав Україну комуністам, на жаль. Вважаю, що це було цілковито проти бажання народу України. Як українці могли бути комуністами, я ще не зрозумів. Але це тільки через голодомори, репресії, тортури, гулаги… Статистика 1931 року засвідчувала, що в СРСР жило 81 млн українців і 77 млн росіян. І це після Першої світової війни, коли багато українців загинуло. Російська імперія це була фактично українська імперія! Більше було українців, вони багато будували, інвестували. Але була політична нестабільність і зрадники, які продали Україну. Було 75 років інтенсивної русифікації та колонізації. Це зовсім суперечить українській душі".

Про дерусифікацію і декомунізацію

Щодо перейменування вулиці Рєпіна на Терещенківську, пан Мішель згадує: "Це було 1994 року. Ми отримали дзвінок від посла Анатолія Зленка. Він телефонував моєму батькові і запросив нас на перейменування. Але ми не могли прибути так швидко, тому на самій події не були. Ми приїхали у перші дні листопада".

"8 грудня 2013 року я був присутній, коли упав пам’ятник Леніну в Києві. У мене досі є маленький шматочок граніту. За два роки, 7 грудня 2015 року, як міський голова, я замовив прибрати пам’ятник Леніну у Глухові. Ми прибрали також пам’ятники Карлу Марксу і матросу з Кронштадта, який влаштовував у Глухові єврейські погроми. 2019 року ми відкрили пам’ятник цим жертвам, це були сотні людей. Віддавати Леніна в музей радянського мистецтва, який у нас хотіли відкрити, я відмовився і здав його на металобрухт. І ніхто вже не зможе побачити Леніна у Глухові".

Що говорять у Франції

"Я офіцер НАТО, був танкістом. Це було багато років тому, зараз я в резерві. Французи знають, що українці ‒ фантастичні та мудрі. Мої друзі демонструють величезну повагу до українського народу. Уряд, на жаль, не все розуміє і не допомагає, як слід. Але у народу є розуміння і бажання, що Україна і Франція будуть разом у Європі. І це результат того, що нам демонструють Збройні Сили України. Вони б’ються, як леви. І всі люди бажають допомогти. Мій прогноз ‒ ми переможемо, але буде дуже-дуже важко. Переможемо, тому що наші друзі сильніші за Росію. Збройні Сили України дуже сильні, але вони обов’язково повинні отримати нормальну зброю. Це не тільки наша війна, це війна Європи".

"У родини Терещенків є гасло ‒ "Прагнення до суспільної користі". Це було важливо 100 років тому і дуже важливо зараз", ‒ підсумував Мішель Терещенко.

Нагадаємо, що документальний серіал про родину Терещенків можна дивитися на телеканалі Суспільне Культура з 28 червня.

Фото: фейсбук-сторінка Мішеля Терещенка

"Я щасливий і дуже гордий бути українцем" ‒ Мішель Терещенко

Новини по темі