Чим ініціатива Тримор’я корисна для України. Розповідають експерти з міжнародних питань

Чим ініціатива Тримор’я корисна для України. Розповідають експерти з міжнародних питань

У Ризі триває саміт ініціативи Тримор'я. Це країни Центральної та Східної Європи, об’єднані трьома морями ― Балтійським, Чорним та Адріатичним. Зараз до ініціативи входять 12 держав, а Україна цього разу отримала спеціальний статус. Чому лише зараз наша країна приєднується до ініціативи, хоча має вихід до Чорного моря? Яке значення це має для України? Як країни Європи координуватимуть протидію Росії? В ефірі Українського радіо ці питання прокоментували експерти ― Вікторія Вдовиченко, доцентка кафедри Міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету ім. Б. Грінченка, асоційована експертка Ради зовнішньої політики "Українська Призма", та Давід Стулік, старший аналітик та голова Східноєвропейської програми у Безпековому центрі "Європейські цінності".

0:00 0:00
10
1x

Чому Україна лише зараз приєднується до ініціативи Тримор’я

Вікторія Вдовиченко: "Ініціатива трьох морів (ІТМ) створена у 2016 році. Тоді нас запрошували, але Україна відмовилася брати участь. Зараз виправляємо цю стратегічну помилку. Ініціатива трьох морів орієнтована на те, щоб здійснювати масштабні інфраструктурні та логістичні проєкти. Враховуючи ту агресію, з якою має справу Україна, є неймовірно важливим долучення до когорти країн, з котрими можна ділити проєкти з відновлення інфраструктури, сполучення транспортними вузлами. Учора польський президент вже представив Україну як таку, що матиме новий тип партнерства з ІТМ. Тобто окрім стратегічного партнерства, яке мала Україна і була частково долучена до трьох із 98 проєктів, зараз буде партнерство через участь. Цей тип партнерства у подальшому розділятимуть країни, які географічно наближені до Центральної Європи, а також ті, що не є членами ЄС, наприклад, країни Балкан. Долучення до ІТМ є економічно і політично вигідним. Адже сьогодні РФ штовхає усіх нас і сусідок України до "реал політік", де все орієнтоване на виживання. Країни Європи вважають, що тільки таким поміркованим і поетапним розширенням, об’єднанням, долучаючись до економічно вигідних проєктів, можна здійснювати поступову інтеграцію між собою. ІТМ не тільки про інфраструктуру. Є ініціативи, які пов’язані з іншими секторами економіки, наприклад, з кібербезпекою. Найбільший хаб і фонд Тримор’я надає фінансову підтримку країнам в економічному відновленні".

Про допомогу Україні з експортом збіжжя

Вікторія Вдовиченко: "Росіяни заблокували рух суден. Зараз єдиний логістичний маршрут для українського зерна проходить через румунський порт Констанцу. Щоб доправити вантаж у цей порт, потрібне залізничне перевезення. Можливості української залізниці, до прикладу, 57 вагонів, а якщо через територію Молдови ― це 27 вагонів, Румунії ― 37 вагонів. Зараз шляхом ініціативи трьох морів іде адаптація, для того щоб уніфіковано допомогти у відновленні тих частин залізничних колій, які були зруйновані. Є також ідея доправляти збіжжя і через інші країни Центральної та Східної Європи. Тому ініціатива Тримор’я вигідна усім учасницям".

Які можливості відкриваються для України в результаті приєднання до ініціативи Тримор’я

Давід Стулік: "Останнім часом у Європі точаться активні розмови щодо залучення України до різних регіональних ініціатив. Наприклад, у Чехії говорять про те, що Україну можна було б залучити до Вишеградської групи. Щодо Тримор’я, ця концепція існує вже певний час. Основним двигуном були Польща і Румунія, інші країни ставилися прохолодно до цієї ініціативи, зокрема і Чехія. Але все змінила війна в Україні. І останнім часом новий чеський уряд разом із Польщею обговорює, яким чином використати Тримор’я для підвищення рівня безпеки і стабільності у нашому регіоні. Україна є ключовою для цих планів. У рамках Тримор’я йдуть розмови, щоб посилити взаємну інфраструктуру, транспортну чи енергетичну. Що стосується зерна, Україна має основну інфраструктуру на річках та морі, але зараз це заблоковано. Треба буде створити склади-магазини для перевантаження зерна, влаштувати залізничні термінали і зміцнити залізничну інфраструктуру. Бо вона не така густа ― країни Тримор’я не дуже інтегровані між собою по залізниці, як країни Західної Європи. Це стосується й інших транспортних мереж. Наприклад, між Чехією та Австрією, які є сусідніми країнами, і досі немає єдиної автостради, немає швидкісної колії, лише зараз її будують. А Чехія входить до Європейського Союзу... Є багато потенціалу і можливостей усе це покращити. Щоб ці країни були зінтегровані, об’єднані не лише інфраструктурою, а й іншими спільними проєктами".

Чи є політична складова в ініціативі Тримор’я

Давід Стулік: "Треба розуміти, що таких ініціатив насправді більше. Я вже згадував Вишеградську групу. У питаннях безпеки є так звана Бухарестська дев’ятка. Із Тримор’ям така історія, що це був проєкт здебільшого Польщі. Зараз має бути створений інвестиційний фонд, з якого будуть фінансуватися всі ці проєкти. Наразі цей фонд існує лише на папері. Ще одна важлива справа ― пов’язання ініціативи Тримор’я з європейським проєктом ЄС. Європейський Союз вкладає величезні гроші у розвиток інфраструктури, і тут питання, наскільки Тримор’я буде доповнювати і стане частиною політики ЄС. В ідеалі було б, щоб Тримор’я стало такою ініціативою, яка підтримується з боку ЄС, тоді можна буде залучати потужні кошти. І для України буде дуже важливо і цікаво доєднатися до Тримор’я, бо це додатковий шлях для її інтеграції з європейськими країнами".

Фото: static.prsa.pl