war

Спротив на культурному фронті, який чинять українці, відчувають у всьому світі — Володимир Тиліщак

18.06.2022 р., 23:27

Нещодавно президент Америки Джо Байден сказав: "Мета Путіна — знищити українську культуру. Бо Путін вважає, що незалежної української культури не існує. Він стирає з лиця землі не тільки те, що залишилося. Він знищує усі культурні центри, музеї, школи, історичні пам'ятки, він намагається знищити культуру. Тому США надає допомогу Україні". Отже, про силу культурного фронту в Україні, про українські культурні позиції у світі, як Україні протистояти російській пропаганді. Що нам потрібно зробити в першу чергу, аби про Україну пам'ятати завжди? Щоб інтерес до нас зберігався якомога довше. Про це розповідає на Українському радіо Володимир Тиліщак, заступник голови Українського Інституту Національної пам'яті.

Який український культурний фронт зараз

"Завдяки усвідомленню того злочину агресії, який вчинила Росія проти України, нам вдалося змінитися. Для українців і для світу спала пелена російської пропаганди. Яка нам "закидалася" з Росії дуже тривалий час. Ми бачили і відчували те, як РФ чинить перепони у відновленні національної пам'яті, для того, щоб ми знали своє минуле, свою культуру. І при цьому завжди зберігала імперську зверхність російської культури, яка насаджувалася в Україні. 

Зараз ці процеси проходять переосмислення, переоцінку цього минулого. І ми бачимо, що суспільство готове по-новому дивитися і на постаті, і на ту діяльність, яку проводила Росія в Україні. Зараз активно очищується публічний простір з перейменування назв вулиць, зміною пам'ятників. Це є проявом ментального опору російській агресії, який об'єднав усю українську націю. Цей спротив, які чинять українці, відчувають і у світі. Тому й змінюється ставлення до України всього світу.  З'являється інтерес, і намагання зрозуміти хто ми. Іноземці починають розуміти нас через нашу історію, нашу культуру. Це є ті позитивні моменти сьогоднішньої ситуації. Але ми маємо перемоги не лише на військових фронтах, а й на культурному фронті в Україні і світі".

Яка ситуація в Європі із російською пропагандою

"Я б розділяв культуру і пропаганду, культуру і інформаційну політику. На сьогодні всі побачили небезпеку в тій російській пропаганді, яка спекулює досягненнями культури. Дуже часто культурні діячі, культурні досягнення минулого стають заручниками в руках пропагандистів, які, спираючись на їхні здобутки, намагаються виправдати свої сучасні злочини. 

Культура російської імперії була імперською за своєю суттю, яка виправдовувала імперську політику, спрямовану на колонізацію окупованих, захоплених територій. В тому числі України. Зараз  треба звертати увагу, яку роль виконували ті чи інші постаті в російській імперській політиці. І зараз до цих постатей в Європі так само почали придивлятися". 

Чи ефективне поняття маніфесту Cancel Russia, тобто бойкотування російської культури

"Таке бойкотування, на жаль, відбувається не всюди. Зокрема, в Італії відкрився оперний сезон постановкою "Бориса Годунова". (російського композитора Мусоргського). На щастя країн, які все ж відмовляються від російського, стає все більше. Очевидно, у них йдуть ті самі процеси переосмислення, переоцінки. І, зрештою, Європа цими кроками символізує солідарність з Україною. І ось це ми цінуємо, і це є для нас дуже важливим. Тому що війна Росії проти України це не лише війна за території, але війна на знищення української ідентичності. Задуми Росії є геноцидними, і це стає все більш зрозумілим світу. Європа висловлює свою солідарність через відмову від російської культури". 

Федеральне агентство "Россотруднічєство", підконтрольне Міністерству закордонних справ Росії, просуває "руський мір", який є присутнім у 80 країнах світу, прикриваючись культурною і гуманітарною місією. Це все робилося постійно. Як ми просували свою культуру у світі. 

"Українська держава впродовж своєї незалежності мало приділяла уваги і ще менше ресурсів саме питанню культурного спротиву і  просуванню власної культури. Це є проблеми довоєнного часу. Зараз за межами нашої країни, завдяки небайдужим українцям ми повинні виправляти цю ситуацію. Держава зараз намагається активно долучатися до культурного процесу. І ми бачимо її активну діяльність. Але без подальшої уваги держави до цих питань перемогти у цьому фронті масовану пропаганду, яка спекулює культурними речами з боку Росії буде надзвичайно складно". 

Що ми маємо зробити в освіті і культурі 

"Росія намагалася ввести Україну в своє культурне поле. Намагалася знівелювати, зпровінціювати, змаргіналізувати українську культуру, щоб Україна завжди залишалася частиною імперії. Український рух, не зовсім послідовний, але все таки невпинний до Європи, викликав страх в Путіна і його оточення, в різних російських колах. І цей страх змусив їх розв'язати руки для повномасштабного вторгнення в Україну. Це вторгнення відкрило і нам очі на багато речей. 

Ми повинні переглянути ту спадщину, яка залишилася від Російської імперії, від радянського тоталітарного режиму. В гуманітарній сфері, в освітній сфері нам постійно "прив'язували" Україну до Росії. У нас в шкільних програмах багато російського контексту, який навіть переважає над європейським. Багато присутніми є російських письменників і митців, і в той же час наші школярі не знають нічого про польську культуру, чеську, румунську. Ми не знайомимося із надбаннями наших найближчих сусідів і союзників сьогодні. І це потребує перегляду. Багато з тих творів не є актуальними в шкільній програмі з погляду сьогоднішнього дня. Цей процес має бути виваженим, із залученням фахівців, експертів, знавців, для того, щоби ми в шкільній освіті сформували такі програми, які були б найкращими для молодого покоління українців.

Аналогічна ситуація із публічним простором. Питання полягає в тому, як і кого ми вшановуємо в назвах наших вулиць чи памятниках. Від того, чи є вилучення імен з назви вулиці не означає, що ми вилучаємо їх літературні твори з літературного простору. Кожен може читати твори того чи іншого письменника незалежно, чи є він увічнений в назві вулиці, чи ні. Для України це ще й шанс відкрити нові пласти української і світової культури, обираючи нові найменування вулиць чи об'єктів. Цей процес є корисним і потрібним. Але він має бути виваженим, за допомогою дискусії, і він не може бути відкладним у часі". 

Фото: depositphotos

Спротив на культурному фронті, який чинять українці, відчувають у всьому світі — Володимир Тиліщак

Новини по темі