war

Як війна в Україні змінює світовий політичний устрій ― аналізує Павло Клімкін

12.06.2022 р., 19:09

Дедалі більше говорять про наближення нового світового порядку. На думку колишнього генсека НАТО Расмуссена, відбувається формування двох нових таборів: демократичного та автократичного. У свою чергу, РФ нібито створила умовну Велику вісімку, до якої, крім Росії, увійшли Китай, Індія, Індонезія, Бразилія, Мексика, Іран і Туреччина. Як війна в Україні змінює світову політику, які нові коаліції утворюються? В ефірі Українського радіо ці питання прокоментував Павло Клімкін, міністр закордонних справ України у 2014‒2019 роках.

Про так звану Велику вісімку. Це реальність чи фантазія?

"Очевидно, РФ видає бажане за дійсне. Якщо створити таке об’єднання, то "мовою зоопарку" це називається тераріум. Кожна з цих країн в якомусь сенсі автократична, вони не є демократіями хоча б частково. У них свої інтереси, на основі чого вони мають домовлятися. Навіть колективному Заходу дуже непросто домовлятися, адже є різні інтереси, нюанси і больові точки. Але тут ― про що? Що спільного в Індії та Китаю з Туреччиною, що спільного з Мексикою? Якщо б це було серйозно, то озвучував би точно Путін або Лавров, але ніяк не Володін (спікер Держдуми ― ред.). Водночас хочу наголосити: Росія буде робити якісь спроби, щоб відмежувати від Заходу перелічені країни. І це не лише названа вісімка, це й країни Африки, інші країни Азії. Мовляв, бачите, що робить Захід та як приймає до серця ваші проблеми? Краще будьте з нами. Саме таку пряму цинічну логіку я спостерігаю у відносинах Росії з багатьма країнами Африки та Азії".

Про перспективи альянсу демократій для протистояння автократії

"Я завжди був фанатом альянсу демократій. Формальних зустрічей, які фактично були майданчиками для розмов. Це завжди відбувалось за подачі наших друзів і було дуже корисним, але не більше. І я постійно закликав побудувати партнерство, союзництво навколо цінностей. Давайте припинимо говорити, хто куди має прийти, кому даємо ПДЧ, а кому не даємо. Врешті-решт, має бути якась спільна доля для демократичних країн, які повинні стати прикладом. Багато країн погоджувалось, були готові піти вперед, багато залишалися скептичними у межах власних інтересів. Але нам слід перезавантажити альянс демократій і сказати: сьогодні потрібні глобальні альянси, приміром, з НАТО зробити глобальний оборонний альянс, що викликає зараз істерику в Москві. Прем’єр Японії вперше їде на саміт НАТО, це круто. Але чому тільки прем’єр Японії? Давайте зробимо з ключових структур західного світу глобальні альянси, припинимо називати їх суто західними. Зробити демократію глобальним походом за цінностями ― це має бути наша мета й амбіція. Я абсолютно в цьому переконаний і завжди буду цю ідею захищати".

Про глобальний вимір Південна Америка-Африка-Азія у контексті протистояння демократичного та автократичного світів

"Щодо Америки, там ― класичні автократичні режими. Американці навіть не запросили на саміт, що проходив у Лос-Анджелесі, Нікарагуа, Кубу й Венесуелу, і мексиканський президент сказав, що він тоді теж не поїде. Думаю, саме це підштовхнуло Росію внести Мексику до свого списку. Мексиканці, до речі, дуже послідовно відстоювали демократичні цінності, у них це теж у крові, вони пройшли складні війни і перетворення. Тим не менш дуже важливо доводити, що наша війна з Росією ― в якомусь сенсі антиколоніальна війна за розпад останньої імперії. За моїм досвідом, це дуже непогано заходить в африканських країнах, вони це розуміють. А інакше росіяни їх жахають, що не буде для вас зерна, що це насправді геополітична боротьба ― там кожному потрібно це пояснювати. Під час війни це непростий ресурс, який треба витрачати, але я абсолютно впевнений, що це потрібно робити. У Західному світі у нас є однозначна підтримка, а в не Західному світі багато країн бачить нашу війну як геополітичний конфлікт. Нам колись не допомагали, а чому ми маємо допомагати зараз Україні? Так, ми українцями надихаємось, ми їм співчуваємо, але допомагати за наш рахунок ― для чого? І ми маємо на пальцях пояснити, для чого. Це зокрема стосується країн Африки і Латинської Америки. В Азії розуміння подій відбувається набагато краще. Я би призначив окремо спеціальних представників президента по Африці та Латинській Америці й побудував би там послідовну політику. Це критично потрібно. Те, що Володимир Зеленський збирається говорити з багатьма західними парламентами, це дуже добре, оскільки в Західному світі нам потрібно підтримувати тонус, не тільки політичний, але й емоційний. Але в не Західному світі ― його ще треба побудувати в багатьох країнах, це дуже серйозне завдання і на сьогодні, і на наступні роки".

Насамкінець Павло Клімкін зазначив: "Я вважаю, що для перемоги нам слід ще багато чого зробити. Єдність Заходу ― це факт на сьогодні, але вона не є данністю на перспективу. Для єдності треба працювати. І Україна, до речі, забезпечує цю єдність. ХХІ століття буде боротьбою демократії та автократії, і цю боротьбу ще потрібно буде виграти. Як у "Зоряних війнах": правильні люди з правильними цінностями борються проти імперій ― і виграють. Це, насправді, наша доля".

Фото: depositphotos

Як війна в Україні змінює світовий політичний устрій ― аналізує Павло Клімкін

Новини по темі