Як працює механізм релокації підприємств ― коментує Оксана Продан

Як працює механізм релокації підприємств ― коментує Оксана Продан

У перші тижні повномасштабного вторгнення РФ під удар потрапили південь, схід та північ України. Через близькість бойових дій низка підприємств вирішили перенести свої виробництва, зокрема у західні області. За урядовою програмою релокації бізнесу, в безпечніші регіони переїхали 600 підприємств, налагодили роботу 380 релокованих компаній. Як працює механізм ― в ефірі Українського радіо розповіла Оксана Продан, радниця голови Асоціації міст України, народна депутатка України VII та VIII скликань Верховної Ради.

0:00 0:00
10
1x

Як відбувається процес релокації

"Процес відбувається двома шляхами. Можна подаватися на сайт Prozorro і чекати, коли з тобою зв’яжуться, звертатися на відповідні канали Міністерства стратегічного розвитку, Міністерства регіонального розвитку й очікувати на цей зв’язок через органи центральної влади. Разом із тим ми практикуємо механізм, коли голови органів місцевого самоврядування, самі громади шукають ті бізнеси, які потребують собі місця та житла для своїх працівників".

В які області переїхало найбільше підприємств

"На сьогодні це Франківськ, Закарпаття, Хмельницький, Львів, Чернівці, було Рівне, але зараз трохи зупинився туди процес. На жаль, багато бізнесу переїжджає і за кордон. Насправді в українському бізнесі та підприємцях, які готові вкладатися і створювати щось нове, зацікавлені абсолютно всі країни світу. І ми бачимо не тільки готовність допомагати нашим людям, які тимчасово змушені тікати зі своїх домівок, це готовність працевлаштовувати людей і приймати бізнес, а також європейці абсолютно легко здійснюють митне оформлення обладнання, яке вивозиться з України. Країни, які розташовані далі, так само створюють різні логістичні можливості, для того щоб і працівники, і бізнеси могли виїхати".

Які галузі можуть собі дозволити переїзд за кордон

"Найперший приклад ― це айтішники. Велика кількість серед них і раніше працювали не в Україні, хоча залишалися резидентами і податки сплачували тут. Вивозять виробництва абсолютно з різних галузей ― і швейні, і переробні продуктові… Завдання ж не тільки перевезти обладнання, а й забезпечити його розміщення і створити належні умови праці для людей. Бо обладнання можна купити, а люди ― набагато дорожчий ресурс".

Про розміщення та розселення людей

"Це завдання спільно виконують як органи місцевого самоврядування громад, куди переїжджають підприємства, так і військові адміністрації, які мають переводити людей із загальних місць розміщення ― школи, спортзали тощо ― у місця, де люди могли б жити сім’ями і мати хоча б мінімально нормальні умови. Органи місцевого самоврядування в тих громадах, куди перевозять підприємства, відверто радо приймають цей бізнес, адже розуміють, що можуть забезпечити таким чином роботою людей. Тому працівники знаходять роботу, а власники бізнесу роблять все, аби зберегти той персонал, який має спеціальні знання. Ми знаємо підприємства, які переміщували не лише керівників та обладнання, а вивозили цілими компаніями людей в ту чи іншу локацію, аби там відновити бізнес. Є бізнеси, які переїхали з великою кількістю найманих працівників, а є бізнеси, які можуть поповнюватися і забезпечуватися найманими працівниками на нових місцях".

Щодо логістичних ресурсів, Оксана Продан заначила: "Ми всі зараз маємо величезні питання відсутності дизелю ― як із будь-якими перевезеннями, так і з роботою аграріїв. Військові адміністрації так само шукають пальне. На автозаправках потихеньку воно з’являється, процес нормалізації розпочався, але звісно, за іншою ціною".

Чи зможуть підприємства відновитися після перемоги

"Ми знаємо, що більша частина нашого промислового регіону або під тимчасовою окупацією, або в зоні активних бойових дій, відповідно, виробництва або знищені, або припинили свою роботу. Наскільки вони зможуть відновитися ― це питання виключно до органів центральної влади. Вже сьогодні треба приймати закони, які дадуть перспективу і сподівання бізнесу на те, що він зможе тут відновлюватися і працювати за конкурентними для світу умовами. Це дуже важливо ― показати бізнесу вже зараз, як вони будуть працювати після перемоги, питання регулювання, оподаткування тощо. Аби вони свої плани будували не виключно за кордоном, а все-таки розраховували на те, що зможуть працювати в Україні".

Про залучення іноземної допомоги до релокованих виробництв

"Про купівлю обладнання і допомогу бізнесу ― такої інформації не було. Але допомога громадам відбувається. Європейці взяли на себе активну роль ― і ми з Асоціацією міст України зараз напрацьовуємо кроки, як громади Європи будуть допомагати громадам України відбудовуватися й відновлюватися. Треба не лише відновити виробництво і житло, а й створити достатні умови для розвитку економіки, бо для Європи важливо, щоб сусідка Україна була сильна. Механізм уже працює, просто ще не системно. Ми вже маємо конкретні рішення і кошти, перераховані на користь тих чи інших громад від європейських міст та об’єднань, процес почався. У наших руках зробити його системним і максимально ефективним".

Чи відкриваються бізнеси під час війни

"На заході України однозначно відкриваються нові бізнеси. Тому що коли маленький підприємець поїхав туди один, то він має шукати варіанти, як виживати. За квітень у Львові було сплачено 101 відсоток податків, отже, платили не лише платники Львівщини, а й ті, хто туди прибув, нові підприємці. Багато людей, які втратили роботу через війну, також шукають для себе рішення, і це також створення нових бізнесів. Чи допомагає держава ― насправді прийнято цілий ряд рішень щодо звільнення від оподаткування, подекуди ці рішення здаються абсолютно нелогічними. Наприклад, коли звільнили від сплати акцизу всіх ― і тих, хто на окупованій території чи в зоні бойових дій, і тих, хто на західній території. Або ввели добровільну сплату єдиного податку для абсолютно всіх територій України. Сьогодні мери громад працюють з підприємцями і пояснюють: ви повинні платити податки, якщо у вас працюючий бізнес, адже ваші податки ― це складова нашої української перемоги".

Як втрата компаній позначається на економіці

"Якщо говорити про ІТ-сферу, то маю величезне сподівання, що вони юридично залишаться у нас. Більше того, я знаю багатьох, хто і залишився в Україні. Не можна не пишатися тим, що нашу "Дію" презентували вчора в Давосі, її планують використовувати декілька країн Європи, а також беруть як зразок, щоб імплементувати у себе в країнах. Тому з айтішниками буде набагато простіше щодо їх збереження в Україні. А от стосовно перевезеного обладнання та людей, які переїхали разом із дітьми, що пішли в садочки і школи в інших країнах, то, звісно, повертатися їм буде набагато складніше. Це завдання виключно державної політичної волі. Забезпечення гарантування прав підприємців, прозоре регулювання, спрощення процедур, необтяжливе оподаткування, яке може бути конкурентним у світі ― коли держава створить такі умови, тоді ми зможемо сподіватися, що до нас будуть повертатися ті, хто вивів свої виробництва за кордон".

Насамкінець Оксана Продан зазначила: "Від Асоціації міст України ми надали і в Офіс Президента, і в уряд, і в профільні міністерства цілий список пропозицій у частині регулювання економіки, щоб наші громади могли утримувати бізнес і створювати нові робочі місця на своїх територіях. Адже бізнес важливий, бо забезпечує створення робочих місць і сплату податків. Ми зараз готуємо спеціальний захід, і в процесі з’ясувалося, що коли бізнес втрачає свою батьківщину, то він дуже сильно втрачає у своїх ресурсностях. Тому кожному бізнесу треба розуміти, що йому вигідніше залишатися резидентом в Україні".

Фото: rayon.in.ua