День перемоги vs пам’яті та примирення: Антон Дробович про те, звідки взялося 9 травня та чому його раніше не відзначали з парадами

День перемоги vs пам’яті та примирення: Антон Дробович про те, звідки взялося 9 травня та чому його раніше не відзначали з парадами

Сьогодні вся Європа відзначає День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої світової війни. Разом з тим, для країни агресора - Росії найважливішим днем залишається 9 травня, коли росіяни святкують День перемоги. Чому в травні існує дві різні дати відзначення закінчення Другої світової війни, чи завжди в цей день влаштовували паради та чому Росія назавжди "отруїла" День перемоги своїми святкуваннями Українському радіо розповів очільник Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович.

0:00 0:00
10
1x

"Німеччина підписала капітуляцію 7 травня при всіх союзниках, в тому числі — при представникові Радянського Союзу, який потім отримав по "шапці" від Сталіна, що капітуляція була не на умовах СРСР. Капітуляція передбачала, що о 23.01 годині 8 травня всі німецькі частини складали зброю та припиняли вогонь. Тому саме 8-го наступила всеосяжна тиша", — розповів Антон Дробович.

Пізніше, за словами історика, Радянський Союз вимагав підписання повторної капітуляції, яка б вважалася головною. І союзники, аби не дратували СРСР, погодилися і вдруге підписали акт капітуляції, текст якого, разом з тим, не поміняли від першого разу. 

"В Радянському Союзі 9 травня було встановлено як день відзначення цієї дати капітуляції. Одні історики кажуть, що це сталося тому, що в цей день в СРСР оголосили про капітуляцію Німеччини, інші — що це свідомий крок Сталіна для того, щоби не співпадати в дні відзначення з Європою та мати свою окрему історію", — пояснив Дробович.

Як розповів очільник Українського інституту національної пам’яті, в 1945 році був великий й пафосний парад, який для багатьох людей в СРСР був дуже важливим, адже це — великий фінал драматичної та жахливої війни: "Це був неймовірний за розмахом захід. Проте він був влітку, а не 9 травня. Захід довго готувався. Після нього був ще один парад з салютом і на довгий час дійсно такої традиції не було: не було вихідного, пафосом та нинішнім "побєдобєсієм" день перемоги починає обростати за Брежнєва. Тому поки були живі фронтовики, вони не давали перетворитися цьому дню на розважальний захід, який зараз робить Росія. Адже це суперечить духові пам’яті про війну, коли ціна миру забувається, натомість на перший план виноситься "можемо повторити", що війна — це прекрасна річ, коли навіть дітей в дитячому садочку дресирують і вони кажуть, що трохи підростуть і підуть служити в армію Росії".

Також Антон Дробович торкнувся й символу пам’яті про війну — маку, який офіційно визнали в Україні на державному рівні в 2015 році: "З одного боку, це було цілеспрямоване креативне зусилля, тому що багато хто в суспільстві розумів, що Росія йде дуже небезпечним шляхом зі своїм "побєдобєсієм". Від них треба дистанціюватися. Тому традиція з маком та взагалі поява 8 травня — дня пам’яті та примирення, коли більшість країн Європи відзначає день перемоги над нацизмом, пов’язані з відчуттям необхідності самозбереження. Адже за 8 травням стоїть історична правда".

"Й мені здається, що традиція та символ цього дня — мак, приживаються, адже він не має негативної конотації як георгіївська стрічка та паради, які Росія своїми практиками "отруїла", — підсумував історик.

Фото: Укрінформ