Голова Верховного Суду про те, як відродити правосуддя у звільнених містах та "реанімувати" Вищу раду правосуддя

Голова Верховного Суду про те, як відродити правосуддя у звільнених містах та "реанімувати" Вищу раду правосуддя

Голова Верховного Суду Всеволод Князєв розповів про перше провадження проти судді за держзраду, 46 зруйнованих або розграбованих будівель суду та зусилля для відновлення повноцінної роботи судової гілки влади у час війни.

0:00 0:00
10
1x

Про роботу судів на деокупованих територіях

Близько 40 судів перебувають на деокупованій території — це ті суди правосуддя, роботу яких було зупинено у зв’язку з окупацією. Вони знаходяться на території Київської, Чернігівської та Сумської областей.

Кілька приміщень були зруйновані повністю і не підлягають відновленню. Наприклад, це будівля суду Бородянського району — вона повністю знищена, ми шукаємо інше приміщення.

Загалом 46 судових установ серйозно пошкоджені, там не можна здійснювати правосуддя. Ті будівлі, що зазнали незначних пошкоджень, переважно, розкрадені окупантами: викрадена повністю комп’ютерна техніка, обладнання відеоконференсзв’язку, поламані меблі, розбите скло, розтрощено все всередині суду. Обмірковуємо, як із мінімальним ресурсом відновити роботу суддів у цих регіонах.

Більшість суддів готові починати працювати. Звісно є судді, яким немає де проживати, бо їхні будівлі знищені чи квартири підпалені. Ми вирішуємо ці питання, шукаємо гуртожитки. Людям іноді навіть морально важко повернутися до цих територій, зокрема до Ірпеня, Бородянки, Бучі. Також ми чекаємо інформації, що всі ділянки на цих територіях розміновані і тоді інтенсивніше будемо вести роботу.

Непроста ситуація з працівниками апаратів, бо якщо людина мала єдину квартиру, яку знищили, то із зарплатою 4-5 тисяч гривень знайти іншу квартиру чи орендувати житло, непросто. Тому сьогодні вже спостерігається текучка кадрів. Частина працівників апаратів сумніваються, що вони можуть продовжувати свою роботу в судовій системі. Але будемо виходити з цієї ситуації, що є.

Нині кількість звернень до судів впала до мінімального рівня, приблизно на 80% від довоєнного часу. Лише 20% людей звертаються. Це навіть із урахуванням тих територій, де не ведуться бойові дії. Тобто люди менше думають про звернення до суду, більше думають про те, як врятувати свої сім’ї, де знайти роботу під час війни.

Про колаборацію суддів із окупантами

Проблема зрадництва і колаборації на сьогодні є гострою. Я б не казав, що це відбувається лише у судовій владі, бо наскільки мені відомо, на жаль, серед працівників інших органів влади так само трапляються випадки зради і колаборації.

Уже є один підтверджений випадок державної зради з боку судді у Луганській області, відкрите кримінальне провадження, проводяться слідчі дії. Водночас за моїми даними, такі випадки не поодинокі. Є принаймні ще кілька випадків у різних областях, де також працівники апаратів суддів, на жаль, вступили у співпрацю з ворогом.

Про Вищу раду правосуддя

За 2 дні до повномасштабної війни Російської Федерації проти України більшість членів Вищої ради правосуддя звільнилися зі своїх посад внаслідок запровадження реформи з очищення Вищої ради правосуддя.

Члени Вищої ради правосуддя не виявили бажання проходити процедуру перевірки і звільнилися. Тому сьогодні Вища Рада правосуддя є неповноважною, оскільки немає кворуму для розгляду будь-якого питання. Отже, неможливо на сьогоднішній день дати згоду на затримання судді, на арешт судді, на продовження тримання під вартою, неможливо притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності, неможливо звільнити суддю. Тобто всі ці речі, що є вкрай необхідними, щоб боротися з ворогами всередині судової системи, заблоковані, бо не працює Вища рада правосуддя.

Читайте також: Рада визнала дії Росії в Україні геноцидом українського народу

У парламентському комітеті обговорюється декілька варіантів вирішення цього питання. Я також долучаюся до цих питань, долучаються ті члени Вищої ради правосуддя, які лишилися вірними присязі і працюють. Опрацьовується три основні варіанти:

1) пришвидшити формування нового складу Вищої ради правосуддя, а саме проведення З’їзду суддів, проведення З’їзду науковців, проведення процедури перевірки членів Вищої ради правосуддя Етичною радою. Це не така швидка історія. Можна це зробити упродовж двох місяців, якщо дуже прискоряться;

2) створення якогось іншого дисциплінарного органу, рішення якого будуть вже потім переглядатися Вищою радою правосуддя. Це теж не ідеальний варіант, оскільки Вища рада правосуддя не працює. Це означає, що не можна буде оскаржити рішення цього дисциплінарного органу, а це буде суперечити як Конституції, так і європейській практиці, бо навіть суддя, який вчинив злочин, він має право на оскарження рішення, яке проти нього ухвалили;

3) можна врахувати те, що в складі Вищої ради правосуддя є п’ять діючих членів. Це якраз та кількість, яка необхідна для формування однієї палати Вищої ради правосуддя. Отже, можна надати одній палаті з п’яти членів право розглядати ці справи з подальшим оскарженням винесеного рішення до Верховного суду. Цей варіант запропонований Вищим судом і Вищою радою правосуддя. На мій погляд, він є оптимальним і дозволить швидко відновити відповідні процедури.

Ці три варіанти обговорюються у парламентському комітеті. Десь до кінця тижня депутати мають визначитися. Думаю, десь на наступному тижні відповідний законопроєкт буде внесений на розгляд Верховної Ради.

Про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва

Ліквідація суду (ОАСК — ред.) не призведе до жодного результату, бо справа в повноваженнях. Якщо ми ліквідуємо суд і створимо новий суд та наберемо туди навіть абсолютно нових людей, але він розглядатиме ті самі справи і таку ж матиме необмежену владу, яку на сьогодні процесуальним законодавством по суті визначено цьому суду, то ми не доб’ємся ніякого результату.

Тут суть не в суді самому, а суть у повноваженнях. Бо і в цьому суді працюють багато хороших суддів. Я вже не кажу про сотні працівників апаратів. Я пропоную змінити повноваження цього суду, передати частину повноважень іншим судам. Наприклад, щоб не в місті Києві розглядалися відповідні справи, а в Окружних судах по всій Україні вони можуть розглядатися. Частину повноважень (і такий законопроєкт вже давно підготовлений за участі міжнародних партнерів) необхідно передати Верховному суду. Ось коли розтягнемо ці повноваження по різних судах, то цей суд не буде створювати ніякої загрози.

Я вважаю, що кримінальні справи (щодо суддів ОАСК — ред.) мають бути доведені до кінця і винні будуть притягнені до відповідальності. А ось звільняти працівників апарату, по яких найболючіше вдарить питання ліквідації, то я думаю, вони не винні в цій ситуації, вони просто залишаться на вулиці. По-друге, ми все одно комусь передамо ці повноваження — іншому суду з іншою назвою. Але як показує досвід роботи Окружного суду, який один раз вже намагалися ліквідувати, то це не допомагає. Треба вирішувати питання комплексно: притягати до кримінальної відповідальності винних людей і робити так, щоб в будь-якому суді в Україні не концентрувалася така велика кількість владних функцій. Бо так чи інакше такий суд згодом перетворюється на монстра. Треба цю систему повністю переробити.

Про втрачені матеріали справ

По досвіду так званих "ЛНР" і "ДНР" ми знаємо, що там теж лишилася велика кількість справ. Деякі справи передавалися добровільно окупаційною владою, деякі справи передавалися за допомогою міжнародних гуманітарних організацій. Мені здається, що в цій ситуації так само буде відбуватися. Але щодо резонансних справ колишніх "регіоналів", то навряд чи окупаційна влада передасть нам ці справи. Тоді має відбутися новий розгляд справи, іншого варіанту процесуальне законодавство не передбачає. Це відновлення матеріалів і новий розгляд. 

Фото: facebook.com/supremecourt.ua