Чи надійна система цивільного захисту столиці? Відповідає посадовець КМДА

Чи надійна система цивільного захисту столиці? Відповідає посадовець КМДА

Чи існує мапа Києва, де позначені об’єкти укриття, і як загалом влаштована система цивільного захисту столиці ― в ефірі Українського радіо розповів Роман Ткачук, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

0:00 0:00
10
1x

Про систему цивільного захисту столиці та її перевірку

"У місті створена і працює у сталому режимі система цивільного захисту. Вона складається з районних адміністрацій, які в першу чергу реагують на будь-яку надзвичайну подію або ситуацію. Перевірка системи, яка зараз відбувається, ніяк не вплине на діяльність самої системи. У перший день вони перевірили роботу міського управління, а зараз комісія працює в районах, наприклад, сьогодні це Оболонський район. Перевіряють територіальні підсистеми, наскільки районні адміністрації готові до першочергового реагування на надзвичайну ситуацію. Крім того, до системи цивільного захисту входять спеціалізовані служби та формування цивільного захисту, є ще аварійно-рятувальні служби міста. По закінченні перевірки буде надано звіт та встановлено оцінку, наскільки система цивільного захисту готова до реагування".

Про систему оповіщення та сигнал "Увага всім!"

"Відбувається також перевірка системи оповіщення мешканців міста, тобто як ми доносимо інформацію про загрозу або надзвичайну подію до містян. Як усе сплановано, з якою швидкістю проходить інформація, до цієї роботи ми залучаємо сурдоперекладачів. "Увага всім!" ― це міська сирена, сигнал цивільного захисту з метою звернути увагу мешканців, щоб вони ввімкнули будь-який новинний пристрій: телебачення, радіо, інтернет. Тобто це сигнал для привернення уваги. У новинній стрічці буде зазначено, яка є загроза і що треба робити. В залежності від надзвичайної події поради можуть бути різні. Наприклад, "залишайтеся вдома, не виходьте на вулицю" або "необхідно пересуватись у сховища цивільного захисту", або "необхідно виходити на евакуацію". Найголовніше ― чітко виконувати поради, які надають рятувальні служби".

Про об’єкти укриття

"Є оновлена мапа об’єктів укриття, вона розташована на сайті КМДА. Щодня в онлайн-режимі ми оновлюємо цю мапу і перевіряємо самі сховища. А в районах працюють робочі групи, створені на базі райадміністрацій з перевірки об’єктів подвійного використання. На сьогодні у фонді цивільного захисту ми маємо три форми власності ― державну, комунальну і приватну. Щодо державної форми ― це сховища, які належать підприємствам. У разі ліквідації підприємства сховище опиняється поза балансом і відбувається його занепад, тому що немає власника, який би підтримував сховище в робочому стані. Зараз із 5 тисяч об’єктів ми маємо 20 відсотків сховищ, які ще не готові. Переважно це приватна власність, і сховища перебувають поза балансом, або ж підвальні приміщення перетворені на об’єкти господарської діяльності. Ми інформуємо власників цих об’єктів про те, що у разі надзвичайної ситуації та сигналу "Увага всім!" вони повинні відчини двері цих приміщень і дати доступ мешканцям з метою отримання захисту".

Про укриття в школах

"Ці укриття не розраховані на ту кількість учнів, яка є сьогодні у школах ― півтори-дві тисячі школярів. У цих укриттях можуть вміститися лише 100-150 людей. Тому було прийнято рішення щодо захисту учнів молодших класів, а учні старших класів можуть виходити на евакуацію під супроводом класного керівника".

Про альтернативні джерела зв’язку та електроенергії

"Ми використовуємо радіозв’язок державної служби з надзвичайних ситуацій. Маємо розгалужену сітку радіозв’язку. До того ж перевірялися об’єкти критичної інфраструктури, наприклад, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6, чергові по Київгазу та Київводоканалу. Були роздані радіостанції, здійснена перевірка наявності зв’язку та наскільки він якісно працює. Можемо впевнено сказати, що ми маємо альтернативний зв’язок у разі просідання мобільного зв’язку або електроенергії. За інформацією Київтеплоенерго, наші ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 можуть додатково генерувати електрику, яку ми будемо запускати на Київ у тому числі".

Хто направлятиме людей у разі потреби

"Інформацію буде надавати наша рятувальна служба, наш оперативний черговий. Але кожна людина повинна самостійно, без паніки взяти тривожну валізу та спуститися до об’єкта захисту. Мапу на сайті потрібно роздивитися заздалегідь і вибрати об’єкти укриття, які вам територіально підходять. Крім того, ми зараз друкуємо брошури ― поради про те, як діяти у надзвичайній ситуації. Ці інструкції плануємо вкинути у кожну поштову скриньку".

На запитання про можливе підтоплення у столиці експерт відповів: "Рівень Дніпра на території міста Києва коригується гідростанціями, які розташовані на Київському морі, Канівському морі, і далі до Чорного моря маємо кілька гідроелектростанцій. У разі погіршення ситуації з рівнем Дніпра на території міста Києва всі станції будуть працювати на спуск  води, щоб не допустити аварійного підтоплення на території столиці. Щодня наш оперативний черговий контролює інформацію щодо рівня Дніпра. Тому технічно ми готові до коригування рівня Дніпра".

Щодо цивільного захисту в разі хімічної чи радіаційної небезпеки Роман Ткачук зазначив: "На території нашого міста є 17 хімічно небезпечних підприємств, які у своєму технологічному процесі використовують хімічні речовини. Крім того, ми маємо Інститут ядерних досліджень та підприємство "Радон", яке з половини території нашої держави збирає радіаційні відходи. Тому важливо перевірити готовність реагування системи цивільного захисту у разі радіаційної чи хімічної небезпеки. У нас є мобільна екологічна лабораторія, яка може проводити заміри з метою визначення зони зараження".

Фото: legalhub