Професор про те, як досягти європейської якості освіти в Україні та що таке академічна мобільність та ECTS

Професор про те, як досягти європейської якості освіти в Україні та що таке академічна мобільність та ECTS

Про те як досягти європейської якості освіти в України та що таке європейська кредитна трансферно-накопичувальна система, Українське радіо розпитало Андрія Ставицького, доктора економічних наук, професора кафедри економічної кібернетики КНУ ім.Т.Шевченка, національного експерта з реформування вищої освіти в Україні в рамках Болонського процесу.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Про те, що таке європейська кредитна трансферно-накопичувальна система (ECTS) та як вона зараз працює в Україні

"Це важлива система, яка була запроваджена в Європі, для того, щоби визнавати результати навчання студентів у різних закладах вищої освіти. 

Україна є дуже великою країною. І для нас подорожувати в інші країни є дорого і не завжди ми можемо це робити. А в Європі академічна мобільність є достатньо популярною уже довгий час. Принципи створення Європейського Союзу передбачали мобільність населення і відповідно студентів.

Ця європейська кредитна трансферно-накопичувальна система створювалася для того, щоби вимірювати результати навчання, які студент отримує в іншому закладі вищої освіти і визнавати їх у тому, де він навчається.

Основою для ECTS є довіра між усіма учасниками освітнього процесу: студентами, університетами, державами. Тому процес створення та запровадження цієї системи є процесом підвищення довіри до всіх суб’єктів освітнього процесу і системи в цілому", — розповів Андрій Ставицький, доктор економічних наук, професор кафедри економічної кібернетики КНУ ім.Т.Шевченка.

Що таке кредит ECTS, від чого він залежить і на що впливає

"Для того, щоби вимірювати скільки часу витратив кожен студент на опанування тієї чи іншої дисципліни, був запроваджений термін "кредит" —  це обсяг навантаження, яке поніс студент на лекції, семінари, практичні заняття, лабораторні, контрольні, самостійні роботи. Якщо якась дисципліна викладається 5 кредитів, це означає, що в середньому студент витратив близько 150 академічних годин. Оскільки в Україні під одним кредитом, як правило, мають на увазі 30 академічних годин.

У Європі ситуація з кредитами є трохи іншою. Як правило під одним кредитом розуміють від 25 до 30 годин. Але для того, щоби розуміти скільки студент витратив, усе вимірюється саме в кредитах. Тому коли людина склала іспит й отримала кредити в Україні, то вони саме в такому кредитному вимірі визнаються за кордоном. І навпаки: закордонні результати навчання у такому ж самому вимірі визнаються в Україні, незалежно від кількості академічних годин. 

Кредит був створеним для того, щоби уніфікувати вимір навантаження студента", — стверджує Андрій Ставицький.

За словами Андрія Ставицького, доктора економічних наук, професора кафедри економічної кібернетики КНУ ім.Т.Шевченка, коли тільки вводилася європейська кредитна трансферно-накопичувальна система, то рівень навантаження на студентів у різних країнах, учасницях Болонського процесу дуже відрізнявся. Коли її тільки ввели, то в Україні під одним кредитом розуміли 36 годин, зараз це 30 годин.  

В усіх країнах світу, зокрема і в європейських країнах, різна кількість годин розуміється під одним кредитом. Але абсолютна більшість країн потрапляють у діапазон від 25 до 30 кредитів. Виключенням є Великобританія. У них, як правило, під одним кредитом розуміють 20 годин. Проте, в них інша система кредитування, один європейський кредит дорівнює 2 кредитам Великої Британії.

У кожній країні за останні десять років кількість годин, які належать до одного кредиту доволі уніфікуються, тобто наближуються один до одного. Тобто можна очікувати, що достатньо скоро це будуть приблизно однакові години. 

Про те, чому європейська кредитна трансферно-накопичувальна система не одразу запрацювала в Україні

"Є певна інертність у закладах вищої освіти, не всі хотіли і не всі розуміли, навіщо це робити. Якщо у Європейських країнах світу за академічною мобільністю їздили до інших країн десятки, сотні студентів. То в Україні це були поодинокі випадки і достатньо було лише вручну перезарахувати певні результати навчання, виставити оцінки, які отримали за кордоном і не більше. 

Коли ж процес було запущено, охочих навчатися за академічною мобільністю стало більше, то слід було уніфікувати всі підходи і автоматизувати. Процес став легшим.

В Україні був введений певний замінник європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи, так звана "кредитно-модульна система". Цю систему запроваджували впродовж довгого часу, але все її основні принципи відрізняються від ECTS. Чимало університетів затратили багато зусиль і часу, щоби запроваджувати кредитно-модульну систему, не розуміючи основних принципів саме трансферної системи, для того, щоби перезараховувати результати навчання в інших університетах.

У 2014 році був прийнятий закон "Про вищу освіту", який прямо визначив, що в Україні діє ECTS. Тоді всі університети розпочали виконання цього нормативного акту", — розповів Андрій Ставицький, доктор економічних наук, професор кафедри економічної кібернетики КНУ ім.Т.Шевченка.

Фото з відкритих джерел