"Свій Бабин Яр був в кожному районному центрі" — історик про події Голокосту в Україні

"Свій Бабин Яр був в кожному районному центрі" — історик про події Голокосту в Україні

Сьогодні, 27 січні у світі відзначають Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Саме цього дня 1945 року солдати першого українського фронту радянської армії визволили в'язнів найбільшого нацистського табору смерті Аушвіц-Біркенау. Як вшановується пам’ять жертв Голокосту в Україні Українське радіо розпитало в кандидата історичних наук, доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка Андрія Руккаса.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

"Людство не далеко просунулося в питання дослідження Голокосту, адже ми маємо "голокости" й після Другої світової війни, в 90-х. Йдеться про події в Руанді, на території колишньої Югославії  в Боснії і Герцеговині чи винищення ледь не половини населення в Камбоджі. Акції геноциду в світовій історії трапляються, на жаль, вже й в післявоєнні роки. Тобто ми можемо говорити, що певна частина людей жодних уроків з цього не винесла. Але принаймні на європейському континенті ми живемо вже понад 70 років без великих світових воєн і такого масштабу геноцидів, як Голокост, не відбувається", розповів Андрій Руккас.

Разом з тим, він зазначив,що й донині під час тих чи інших дестабілізуючих подій у світі відбуваються сплески антисемітизму: "Частина людей завжди шукає прості відповіді на складні питання. Вони звикли звинувачувати інших: сусідів, людей із іншим кольором шкіри чи сексуальною орієнтацією  вірити в теорії світових мов і звинувачувати масонів, євреїв. 

Але забобони стосовно людей, які приналежні до певної національності чи релігійної спільноти, існували завжди. Проте ці ідеї втілилися на практиці в роки урядування нацистів в Німеччині. Те, що було балаканиною, ідеологічно привабливими гаслами для навернення нових прихильників і здобуття голосів на виборах, перетворилося в політичну щоденну практику. І те, про що люди говорили, але не усвідомлювали, що це може статися, сталося в реальності  6 мільйонів людей було вбито".

"За роки радянського панування тема Голокосту в Україні взагалі не була предметом спеціальних досліджень. Разом з тим, я б сказав, що зроблено все одно недостатньо багато, тому що до сих пір ми не знаємо повної картини того, що відбувалося. Ми маємо загальне розуміння, проте в кожному окремому населеному пункті ці страшні трагедії відбувалися з певними локальними особливостями. І документальної бази по цьому ми ще досі не маємо, тому що багато чого було знищено самими нацистами під час відступу, багато чого  під час Другої світової війни. Тому деякі речі доводиться відновлювати, спираючись на свідчення людей. Але ми наближаємося до цілісної картини",  зазначив Андрій Руккас.

Оскільки Голокост в Україні не обмежується лише подіями в Бабиному Яру в Києві, то, за словами історика, ведеться робота зі створення мапи трагічних подій по всій території України:

"Організація Яхад-Ін Унум мають на своєму сайті інтерактивну карту місць, де вони записували слова свідків, проводили дослідження. Подібну карту створює Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр". Тобто такі проєкти є, хоча вони й не є повними та всеохоплюючими, тому що десь бракує інформації, десь є недосліджені місцевості. Але робота в цьому напрямку ведеться вже не один рік".

"Свій Бабин Яр був в кожному районному центрі України, в кожному більш-менш помітному містечку і пам’ятники є далеко не скрізь. Там, де люди розуміють важливість вшанування пам’яті сусідів, родичів, друзів своїх батьків, бабусь та дідусів, такі пам’ятники виникають. Але бувають випадки, що місцева влада ставиться взагалі з нерозумінням, а іноді  з ворожістю. Відповідно, ще далеко не всі місця меморалізовані хоча б за допомогою пам’ятних таблиць",  пояснив Руккаса.

За його словами, Бабин Яр — це символ того, що відбувалося і в Україні, і в сусідніх окупованих Білорусі чи Польщі: "Тому треба розуміти, що в будь-якій місцевості, можливо, був свій Бабин Яр, який за масштабами катастрофи міг бути страшнішим за київський, якщо перерахувати на відсоток від місцевого населення".

Фото: Український тиждень