Податкова реформа-2022: на які зміни чекати бізнесу — коментує експерт

Податкова реформа-2022: на які зміни чекати бізнесу — коментує експерт

Чимало дискусій в Україні точиться, хто має взяти гору у Верховній Раді щодо податкової реформи: умовні "соціалісти", які намагаються збільшити частку перерозподілу ВВП, чи все ж таки має перемогти лібералізація і економічна свобода. Панорамну думку про податкову реформу висловив в ефірі Українського радіо координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Про податкові зміни

Я дуже сподіваюся на перемогу лібералів і прихильників економічної свободи. Саме на це спрямований новий законопроєкт, підготовлений податковим комітетом ВР і зокрема головою комітету Данилом Гетманцевим. Він цей законопроєкт кілька разів уже анонсував. Наші експерти брали участь в його напрацюванні. Це вперше за останні кілька років після зниження ЄСВ (єдиний соціальний внесок — ред.) у 2016-му, потужні ліберальні зміни можуть бути ухвалені. Насамперед, йдеться про зниження навантаження на фонд оплати праці спочатку до 30% сукупно всі податки, а потім за кілька років до 25%. Також це заміна податку на прибуток податком на виведений капітал, чого ми чекаємо багато років. Але комітет підрізав цей пункт, це буде не для всіх, а лише для компаній з оборотом до 200 млн грн за попередній рік. Також в оподаткуванні домогосподарств є суттєві пільги для домогосподарств. Окрім того, передбачені прості форми оподаткування для самозайнятих, тобто водії, перукарі та інші можуть просто працювати, сплативши 5%. Усі пункти цієї податкової реформи нам, як експертам, подобаються, вони справді спрямовані на лібералізацію і питання економіки.  

Про запровадження РРО

Експертний висновок наших 12 аналітичних центрів такий, що більшість законопроєктів, які проходять через податковий комітет (98% зі 100%), позитивні і спрямовані на покращення регулювань чи банківського і фінансового секторів. Нещодавно було створене Бюро економічної безпеки, яке ми чекали багато років, на заміну всіх інших органів. Певні антиолігархічні проєкти були ухвалені, зокрема у банківському секторі. Причин у олігархів чи великих промислових груп, щоб ненавидіти податковий комітет, безліч. Але для громадян і мікробізнесу все це позитивні речі, які добре впливають на економіку. Лише одне чи два дискусійні рішення, що викликали суттєву критику від майже мільйона фізичних осіб-підприємців — це законопроєкт, що стосується РРО.

Читайте також: Податкові новації 2022: чого слід чекати українським платникам податків

Цифровізація з 1 січня 2022 року розповсюдилася на всю другу і третю групу платників єдиного податку. Це 560 тисяч ФОПів на другій групі оподаткування і близько 640 тисяч ФОПів на третій групі. Ми вивчали європейський досвід, і у світі РРО застосовується часто, але воно спрямоване на тих, хто має значний ризик перевищення лімітів цієї спрощеної системи. Десь це використовується по категоріях товарів, десь по сумі, метражу торговельної площі. У європейських країнах застосовують різні критерії, щоб відокремити тих, хто ніколи не може досягти порогу спрощеної системи (в Україні це 5 мільйонів гривень), і щоб зосередити це РРО на тих, хто має високі ризики. У нас не було зроблено такої диференціації. Тому вже розробляється законопроєкт у Раді з питань сприяння розвитку малого підприємництва, який за планом передбачатиме зосередження РРО тільки на ризикових категоріях, які торгують на великих торговельних площах товарами високого цінового сегменту та торгують в інтернеті. І позбавлення РРО всіх інших. Тоді ми всіх дрібних підприємців, кому РРО економічно не потрібно (продавець кави, хотдогів, сухофруктів, вчителька танців) виведемо.

Про податкові стимули для села

Фахівці податкового законодавства та економісти завжди виступають за більш-менш рівні умови гри для суб’єктів підприємництва. Якщо робити певні пільги в селах, то величезні мережі і крупний бізнес почне реєструватися в селах і отримувати собі ці пільги. Або інші схеми будуть виникати. Це завжди значні ризики, особливо в нашій державі з дуже слабкими інституціями. Це може собі дозволити Канада чи Японія, але не бажано це робити у нас. Краще знижувати те, що передбачене цією податковою реформою, краще знизити для всіх. Найбільш шкідливі для економіки податки — це податки на заробітну плату. Довести їх замість поточних 41% до 25%, до 20% — це найкраще, що можна зараз зробити.

Про оподаткування домогосподарств

У проєкті закону про оподаткування закладені дуже цікаві речі. Якщо родина подає щорічну декларацію від всього свого домогосподарства і члени цієї родини працюють на певних роботах і сплачують податки, то потім, коли вони віддають дитину на навчання чи орендують квартиру, чи беруть квартиру в іпотеку, то їм з їхніх сплачених податків може повертатися близько 50% на погашення кредитів, оренди чи ще чогось. Там закладені стимули, що домогосподарствам буде цікаво подавати щорічну декларацію і отримувати собі пільги на багато різних напрямків за рахунок частини своїх сплачених податків.

Про "скрутки"

Якщо "скрутки" (зменшення податкового зобов'язання зі сплати ПДВ — ред.) і "податкові ями" у 2014 році виїдали з бюджету до 70 до 80 мільярдів гривень щороку, то в 2021 році обсяги втрат від "скруток" були лише на рівні 25-30 мільярдів гривень. Тобто майже в три рази менше, і це попри інфляцію. "Скруток" стало набагато менше і боротьба з ними триває. 

Фото: dp.tax.gov.ua