war

Чого очікувати від візиту очільниці МЗС Німеччини до Києва. Прогноз експертки

17.01.2022 р., 13:27

Сьогодні до Києва з першим візитом на цій посаді прибуде міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок і буде мати зустріч з президентом України Володимиром Зеленським та очільником МЗС України Дмитром Кулебою. 18 січня Бербок полетить до Москви і зустрінеться там зі своїм російським колегою. Виконавча директорка Інституту безпеки Східної Європи Юлія Осмоловська в ефірі Українського радіо спрогнозувала, як цей візит може вплинути на подальші зусилля Німеччини щодо протидії російській агресії.

Про візит Бербок до Києва та Москви 

Цей візит є своєчасним, особливо у контексті того, що наступним пунктом подорожі міністерки закордонних справ Німеччини буде Російська Федерація. У переговорах дуже важливо, коли є можливість дати уявлення про те, що відбувається, об'єктивну інформацію і позицію української сторони перед переговорами з Російською Федерацією для того, щоб пані Бербок могла мати більш об'єктивну картину. Тому що російська сторона буде намагатися подавати ситуацію у свій спосіб, під тим кутом, яким вона бачить, і тому я вважаю, що такі переговори з українською стороною перед цим візитом є дуже важливими. 

Крім того, дуже важливо, що візит відбувається вперше в якості пані Бербок цій посаді і є можливість обговорити з українською стороною різний спектр двосторонніх відносин і взаємодії України з Європейським Союзом і зокрема ролі Німеччини, енергетичне співробітництво, де нам важливо зрозуміти, в який спосіб новий уряд Німеччини бачить виконання домовленостей тієї спільної заяви, яка була підписана між федеральною канцлеркою Ангелою Меркель та Президентом Сполучених Штатів Джо Байденом стосовно енергетичної безпеки в Європі.  Ми знаємо попередньо, що позиції Бербок дуже позитивні в частині розуміння позиції України, тому що вона неодноразово заявляла про неприпустимість використання "Північного потоку-2" як енергетичної зброї Росії і продовжує говорити про це. І питання, в який спосіб Німеччина буде намагатися якраз утримати цей баланс для того, щоб "Північний потік-2" не став такою зброєю в руках Росії. Зараз він призупинений, сертифікація відкладена через невідповідність законодавству Європейського Союзу. Тому дуже багато питань на порядку денному, в яких українській стороні дуже важливо провести персональні зустрічі з пані Бербок. 

Зазвичай у дипломатії ми так само приділяємо велику увагу встановленню персональної комунікації. Бербок буде грати серйозну роль у зовнішній політиці Німеччини, тому дуже важливо, щоб встановилися персональні контакти з нашим міністром закордонних справ і нашим президентом. Тобто з усіх позицій на сьогоднішній день цей візит є слушний у часі та важливий, і я розраховую, що українська сторона буде до нього непогано підготовлена.

Про позицію Німеччини щодо постачання зброї Україні та "Північного потоку-2" 

Скоріше, у цьому сенсі може почати народжуватися щось нове в комунікації, аніж будуть вже радикальні заяви щодо зміни позиції німецької сторони. Тому що ці питання носять системний характер і причини позиції Німеччини, скоріше, ґрунтуються у внутрішній політичній спадщині самої країни, ніж у небажанні допомагати Україні, зокрема щодо надання Україні зброї. Це все ж таки прив'язано до болісної спадщини Другої світової війни і ролі Німеччини у цьому, тому багато німців намагаються тримати більш пацифістську позицію неучасті Німеччини в збройних конфліктах. Однак є певні ознаки того, що новий уряд може мати дещо відмінну позицію від попереднього і більше віддзеркалювати інтереси України, навіть у питанні надання Україні зброї. Вже лунали заяви окремих німецьких політиків під час дебатів у Бундестазі із закликами переглянути позицію Німеччини та розглядати можливість надання Україні зброї. Ці заклики лунали насамперед від представників партії Бербок, тому цей візит — це слушна нагода більш аргументовано пояснити позицію української сторони, чому ми вважаємо, що це буде правильне рішення. Будемо сподіватися, що, можливо, з плином часу позиція Німеччини трансформуватися у бажаний для України бік, але сьогодні очікувати радикальних заяв щодо зміни німецької позиції не варто, тому що такі питання потребують певного часу для того, щоб позиція змінилася. 

Крім того, в самому уряді Німеччини так само лунали суперечливі заяви щодо цих питань. Міністерка оборони Німеччини заявляла про те, що не потрібно поєднувати питання "Північного потоку-2" і питання російської агресії в Україні і того конфлікту, який зараз відбувається між Росією та Україною. У пані Бербок дещо інша позиція. Якщо, починаючи свою роботу на цій посаді, вона говорила про те, що "Північний потік-2" не може бути сертифікований через невідповідність законодавству Європейського Союзу,  то зараз в її заявах починає лунати теза про те, що Росія використовує "Північний потік-2" як енергетичну зброю проти України, чого не можна допустити. Тому я певна, що така трансформація позиції буде ще відбуватися, і багато буде залежати від того, наскільки аргументовано українська сторона зможе представити свою позицію. 

Як у Берліні зможуть зреагувати на тристоронні перемовини між Володимиром Зеленським, Володимиром Путіним та Джо Байденом без залучення Євросоюзу 

Поки що я не бачу великого конфлікту, тому що сама пані Бербок говорила про те, що для вирішення конфлікту потрібно застосовувати усі можливі канали дипломатичної комунікації і будь-які формати. Тобто там немає зараз позиції того, щоб триматися суто нормандського формату і виключно в ньому проводити консультації. Вона досить позитивно говорила про формат двосторонніх перемовин Російської Федерації з Сполученими Штатами, про перемовини у рамках НАТО. Крім того, вона сама досить активно спілкується з американськими партнерами, зокрема була у Вашингтоні 5 січня з візитом і робила заяви, які йдуть в унісон позицією американців і віддзеркалюють більше інтереси України, тому я не думаю, що буде якийсь спротив чи негатив з боку європейців щодо цього формату. Тим більше, що там вже не йдеться про те, що ці перемогу втрьох мають на меті визначити майбутнє європейської безпеки як такої. Тут більше звужено до питання конфлікту російсько-українських відносин і я теоретично дуже позитивно оцінюю цю пропозицію нашого президента, оскільки він розуміє і бачить по поведінці Російської Федерації, що вона намагається усунути Україну взагалі від цих процесів вироблення рішень у категоріях європейської безпеки і конфлікту в Україні, посилаючись на те, що Україна нічого не вирішує, і просто ігнорує будь-які комунікації з українською стороною, тому такий формат він міг би посприяти спілкуванню між сторонами, які знаходиться зараз в конфлікті. Однак для цього потрібна згода всіх трьох учасників. Я не впевнена, що Російська Федерація погодиться на такий формат. Для неї достатньо того, що американська сторона вийшла на двосторонні переговори з Росією, і для російською сторони ці переговори є найбільш важливими. 

Про нормандський формат 

Проблема накопичення російських військ на кордоні з Україною може розглядатися і в загальноєвропейському контексті, і в контексті конфлікту Росії з Україною як окремий випадок. Зі зміною уряду Німеччини відбувається зміна переговорників від німецької сторони, які представляють країну на переговорах у рамках нормандського формату. Є  дуже активне бажання Німеччини активізувати ці перемовини і провести черговий раунд принаймні на рівні міністрів закордонних справ. І цьому передували контакти радників з питань зовнішньої політики президента Франції і федерального канцлера Німеччини, які відбулися кілька тижнів тому з українською та російською стороною, потім була заява федерального канцлера Німеччини про те, що найближчим часом нормандський формат буде збиратися, але не зрозуміло, на якому рівні, тобто чи буде це саміт лідерів, чи поки що йдеться про зустріч міністрів закордонних справ. І в контексті цього пані Бербок буде проводити переговори з українською стороною і передусім з російською, тому що ми знаємо, що пауза у нормандському форматі виникла саме через позицію російської сторони, яка вважає, що оскільки немає прогресу у попередніх домовленостях, то немає чого зустрічатися. Тому будемо зараз дивитися, наскільки Німеччині вдасться дотиснути Російську Федерацію для того, щоб провести таку зустріч принаймні на рівні міністрів закордонних справ, і це вже можна буде вважати дипломатичним успіхом Німеччини. 

На фото: Анналена Бербок, ЕРА

Чого очікувати від візиту очільниці МЗС Німеччини до Києва. Прогноз експертки

Новини по темі