Скандал та бійка в сусідів на свята: як діяти та куди звертатись? Поради юристок

Скандал та бійка в сусідів на свята: як діяти та куди звертатись? Поради юристок

У святкові дні кількість звернень щодо домашнього насильства зазвичай зростає. Чому та як себе захистити? Про це в ефірі радіо "Культура" розповіли керівниця програми UNFPA з протидії та запобігання ґендерно зумовленому насильству Олеся Компанієць та Анна Саєнко, членкиня Асоціації жінок-юристок України "ЮрФем".

0:00 0:00
10
1x

Чому під час свят зростає кількість випадків домашнього насильства?

Олеся Компанієць: Під час свят кількість звернень про домашнє насильство як на гарячу лінію з запобігання домашньому насильству, так і до поліції зростає. Найбільша кількість звернень за рік — під новорічні свята, це на 40-50% більше у порівнянні з іншим днем протягом року. Цьому сприяють багато факторів — перебування вдома, напруга щодо приготувань, економічні проблеми. Коли до цього додається фактор алкогольного сп'яніння, то контроль поведінки дуже ускладнений. Тому 1 січня найбільше звернень на гарячу лінію з будь-яких видів насильства. Знаковим є те, що зростає кількість не тільки домашнього насильства, а й ґендерно зумовленого. 

Скільки за 2021 рік було зафіксовано випадків домашнього насильства?

Олеся Компанієць: Дані ще не опубліковані. За неофіційними даними Національної поліції, ця цифра вже сягнула відмітки 240 тисяч. У жовтні були опубліковані дані про 209 тисяч випадків насильства за 8 місяців. Це 45% зростання у порівнянні з 2020 роком за той же період. 

Зростання кількості зафіксованих звернень свідчить про зростання довіри до служб, які надають підтримку постраждалим, та до поліції. Постраждалі краще обізнані, куди звертатись і на що можуть очікувати. Можна сказати, що це наслідок інформування громадян, висвітлення цієї проблеми в медіа, обговорення, увага до цієї проблеми, наявність позитивних кейсів про звернення за допомогою. Також важливий фактор — якість допомоги, яку надають спеціалізовані служби. Це якість роботи соціальних служб, притулків, інформація про створення притулків, кризових кімнат та центрів. Завдяки цьому в населення формується розуміння, що насильство неприйнятне та що є допомога тим, хто її потребує. 

Чи достатньо в Україні притулків для постраждалих від домашнього насильства і що про це написано у Стамбульській конвенції?

Олеся Компанієць: Стамбульська конвенція регламентує оптимальну кількість притулків на 10 000 тисяч населення — 1 родинне місце. Наразі ж в Україні функціонує більше ніж 30 притулків, планується відкриття ще близько 20 нових. Цього дуже мало, це крапля в морі. Крім притулків, потрібно розвивати систему комплексно. Притулки надають безпечне місце перебування та можливість отримати комплексну реабілітацію постраждалій від насильства, перебувати у притулку протягом 3 місяців. Крім притулку постраждалі мають мати доступ до консультування без постійного перебування — денні центри, куди можна прийти протягом доби, отримати безоплатну консультацію з різних питань. Також необхідно мати можливість кризового поселення, яке забезпечують кризові кімнати (перебування до 10 днів). 

Читайте також — Чи допоможе ратифікація Стамбульської конвенції подолати проблему домашнього насильства? Коментує експертка

Що відбувається у випадку домашнього насильства з агресором?

Олеся Компанієць: Безпека постраждалих є пріоритетом №1. Поліція, яка приїздить у випадку домашнього насильства, пропонує кривднику покинути місце спільного проживання. Для цього існує терміновий заборонний припис, який означає, що кривднику буде заборонено наближатись до приміщення спільного проживання з постраждалою та її дітьми, спілкуватись та контактувати з нею у будь-який інший спосіб. Якщо ж постраждала вважає, що винесення термінового заборонного припису не створить для неї безпечні умови, то вона запитує, чи є можливість поселення у кризовій кімнаті або притулку. 

Ми часто чули: "А що ж робити з кривдником взимку, вночі?" і наводимо аналогію з позбавленням прав людей в нетверезому стані. Якщо вони порушують правила дорожнього руху і становлять небезпеку для інших, то їх позбавляють прав і забирають автомобіль, навіть якщо це за межами населеного пункту. Ще більш жорсткі норми мають застосовуватись для захисту постраждалих, бо від цього залежить їх безпека та життя. 

Чи можлива допомога постраждалим від домашнього насильства у маленьких містах?

Олеся Компанієць: Так, бо навіть якщо немає притулків або кризових кімнат, то соціальна система все одно має мати соціальну кімнату або квартиру. У будь-якому населеному пункті мають бути такі можливості. 

Як можна протидіяти насильству?

Олеся Компанієць: Треба говорити про те, що будь-яка форма насильства не є нормальною, заявляти про свою позицію. Надавати підтримку, не бути осторонь у випадку, коли стаєте свідками гучних сварок, насильства. Навіть просто підійти й спитати, чи все добре може зупинити від ескалації агресії. Коли ми чуємо у сусідів гучні сварки, це привід зателефонувати в поліцію й у саму квартиру, спитати, чи все нормально. Краще зробити більше для безпеки, ніж не зробити нічого. Слід підтримувати громадські ініціативи, організації, які працюють з цим питанням. 

Як ефективно захищати свої права у ситуації домашнього насильства?

Анна Саєнко: Якщо вже стався випадок домашнього насильства будь-якої форми, потрібно не мовчати. У нас прийнято, що люди мовчать про випадки домашнього насильства, бо в суспільстві це досі вважається нормою. Добре, коли є можливість звернутись до правоохоронних органів і повідомити про факт насильства. Можна звернутись до людей, яким довіряєте, по допомогу або до спеціалізованих служб підтримки, до мобільних бригад соціально-психологічної допомоги, центрів соціальних служб, на гарячі лінії. 

Гаряча лінія ГО "Ла Страда" 0 800 500 335 (з мобільного або стаціонарного) або 116 123 (з мобільного)  — цілодобово. 

Урядова гаряча лінія з питань запобігання та протидії домашньому насильству — 15-47  — цілодобово. 

Якщо людина не може зателефонувати, то у Національної поліції та МВС є Telegram-bot — "Дій проти насильства" @police_helpbot, де також можна отримати інформацію, куди звернутись і які кроки зробити. 

Як варто спілкуватись з поліцією?

Анна Саєнко: Може бути декілька варіантів розвитку подій. Кривдника може не бути на місці події, коли приїде поліція. Тоді доцільно написати заяву про вчинення протиправного діяння, описати що саме сталось. Заяву варто писати у двох екземплярах, щоб мати відмітку про отримання заяви. Поліція може скласти протокол і потім передати до роботи. 

У заяві й протоколі має бути зафіксовано, що були нанесені тілесні ушкодження. Побої може зафіксувати лікар-травматолог або через бюро судово-медичних експертиз. 

Якщо справа доходить до суду, то варто не забувати про етап примирення сторін, з яким досить часто маніпулюють. Якщо ж справа таки доходить до суду і в матеріалах справи є довідка про побої, то може бути інша кваліфікація. У випадку домашнього насильства ми говоримо про 2 види відповідальності — адміністративну та кримінальну. 

Що ж стосується самого розгляду справи, то можливі декілька варіантів. Якщо це адміністративне провадження, то воно може бути розглянуте без участі сторін. На сьогодні справа може бути розглянута і без кривдника. У випадку кримінальної справи сторони будуть присутні, але крім кривдника і постраждалої буде присутній прокурор і адвокати. 

Чи зустрічатиметься потерпіла від домашнього насильства у ході судового процесу з агресором?

Анна Саєнко: Вони будуть зустрічатись, на жаль, у ході судового засідання. Агресор також матиме право ставити питання постраждалій. Цей момент не пропрацьований у законодавстві.

Фото: pixabay.com