Фото: facebook.com/OpenOperaUkraine
Рок Фаргас: "Я приїхав заради солідарності з українськими музикантами й артистами"
Рок Фаргас в Україні втретє. Що стало поштовхом для приїзду?
Рок Фаргас: Я завжди знав, що Україна має багату музичну традицію. Мене запросили і я привіз іспанську музику, а також робив колаборації з українською музикою, це мене й спонукало приїхати. Мене також мотивувала глибока віра в те, що музика перетинає кордони, я хотів приїхати заради солідарності з українськими музикантами й артистами, щоб допомогти у сьогоднішній боротьбі.
Чи не відмовляли вас від поїздки до України?
Рок Фаргас: Так, звісно, деякі люди намагалися відмовити мене через безпекові ризики, але я дуже сильно відчував, що в цей момент я повинен приїхати. До свого приїзду я уявляв собі країну, сповнену стійкості, гордості та любові. А коли приїхав, то зустрів людей, чия сила та креативність ще більше надихала.
Як за кордоном сприймають Україну ваші колеги-музиканти?
Рок Фаргас: Мої колеги за кордоном дуже глибоко відчувають і співчувають Україні, вони захоплюються хоробрістю та відвагою українських артистів, які продовжують створювати музику і творити під час війни.
Які враження від України цього разу, адже це вже третій ваш приїзд? Перший був до Києва, другий ― до Харкова, і ось знову Київ.
Рок Фаргас: Кожного разу я зустрічав нових людей, нову музику та музикантів. Але зараз це саме співаки, це мій перший раз, коли я працюю зі співаками. Мене дуже вражає, наскільки вони першокласні вокалісти. Я, звісно, знайомий із "Київською камератою", але співаки ― це щось нове. Мене дуже вражає рішучість та стійкість музикантів, які продовжують не лише просто жити і діяти, а працювати над проєктами. Я надзвичайно вдячний таким людям, як Анна Гадецька, Галина Григоренко, Богдана Півненко, які роблять можливими ці проєкти та співпрацю. Дуже сильне відчуття спільноти, сім’ї поміж артистами, музикантами і співаками, воно сильніше, ніж я відчував це в попередні приїзди.
Рок Фаргас. Фото: facebook.com/roc.fargascastells
"Теми боротьби, стійкості та любові резонують на дуже глибокому рівні у нашій постановці"
Що особливого в українській постановці "Короля Артура"? Чи вперше ви звертаєтесь до цього матеріалу?
Рок Фаргас: Так, я вперше працюю з "Королем Артуром". Щодо особливостей української постановки, вона змішує реальність України з наративами та історіями, які поза часом. Теми боротьби, стійкості та любові резонують на дуже глибокому рівні у нашій постановці. І ці глибокі емоції відчуваються дуже специфічно та унікально, тому що співаки передають свої особисті почуття, переживання з власного життя в Україні.
Анна Гадецька: "Ми вирішили подумати про себе крізь міф"
Чому для нас важлива ця опера сьогодні? Яким чином вона адаптована під нашу українську реальність?
Анна Гадецька: Для Open Opera Ukraine ця прем’єра є поверненням до постанковок опер. Адже остання наша робота ― це був "Ацис і Галатея" Генделя, яка відбулась у 2019 році, всього лише двічі. А потім прийшов ковід, усі оперні плани скасувалися, а далі почалася повномасштабна війна. Тож повернення до оперних постановок не було і не є простим питанням для нашої команди. Ти постійно себе запитуєш ― що, навіщо та як ти робиш? І "Король Артур" став для нас і команди, яку вдалося зібрати, такою відповіддю. Ми вирішили подумати про себе крізь міф, який належить іншій культурі, але став універсальним. Сьогодні будь-хто знає про Артура, дивився серіали, читав книжки, тобто цей міф імплементований у нашу культуру. У цьому міфі є центральний герой, тому є привід поговорити саме про героя. Ми змінюємо фокус думки з героя на лідера, тобто людину, яка в певний момент свого життя змушена, навчається, прагне взяти на себе відповідальність, і не бачить іншого виходу. Семі-опера Генрі Перселла виявилася дуже влучним у цьому плані текстом. Що таке семі-опера? Це напівопера, якщо дослівно перекладати, і це такий унікальний англійський жанр, який поєднував драматичний театр із театром музичним, у ньому є серйозна драматична канва. В сучасних постановках ця канва часто опускається, тому що вона задовга, пов’язана з історико-політичними реаліями кінця ХVІІ століття, але там є певна лінія, яка рухає сюжет, і до цієї лінії додаються дуже різноманітні інші лінії, в яких беруть участь боги німецькі, античні, а також пастухи і дуже різні персонажі. І ми подумали, що добре було б цю лінію поєднати з тим, як сьогодні відбувається наш шлях лідерів, фактично кожної людини, яка проходить випробування, так само, як Артур проходив свої. Драматург Андрій Бондаренко, на нашу думку, дуже влучно адаптував текст Джона Драйдена, який зі сцени звучатиме голосами двох українських акторів, котрі розповідатимуть про події. А музична канва Перселла містить абсолютно блискучу музику, адже передає найпотужніші з людських почуттів, афектів. Там є пристрасть, любов, заціпеніння, неймовірна ніжність, звитяга. Усе це щодня ми можемо переживати, і наша історія про те, як ми проходимо цей шлях. За якими проявами людина може відчувати, що вона стає лідером, або ми її обираємо на цю роль. Пройшовши разом цей шлях, ми хочемо уявити, як нам продовжувати зберігати стійкість і не вигорати, жити і виборювати своїм життям те, заради чого ми всі боремося.
"Король Артур ― це кожен із нас"
Після перегляду опери кожен може переосмислити власне життя, тому що ми можемо уявити, що в цих умовах можемо щось змінити і продовжувати боротися. Чи правильно я змалювала?
Анна Гадецька: Ми прагнемо, щоб кожен, хто прийде на виставу, переживав цю історію як власну. Можу констатувати, що це відбувається із кожним членом нашої команди. Тому що король Артур ― це кожен із нас. Бо йдеться про те, що немає людини, яка підготовлена до тих виборів, які зроблять її героєм. Вона має у певний момент взяти на себе цю відповідальність, але вона ніколи не знає, чи це її рішення буде правильним. У цьому сюжеті саме це є найцікавішим ― ти не маєш гарантованого результату, але ти мусиш прийняти вибір. І ось ці кроки маленьких виборів у результаті з лідера роблять героя.
Хочу уточнити такий момент ― арії виконуватимуться англійською мовою, а речитативи українською?
Анна Гадецька: Оскільки це семі-опера, то драматична частина звучатиме українською мовою. Це текст Джона Драйдена, адаптований українським драматургом Андрієм Бондаренком. І звучатимуть музичні номери ― пісні, арії, дуети, хори, там дуже різноманітна музична палітра, яка буде звучати в оригіналі з текстом Драйдена та Перселла середньою англійською мовою, в якій ми вже є фахівцями, бо працюємо з англійською музикою від 2017 року.
Анна Гадецька. Фото: facebook.com/anna.gadetska
Чи плануються якісь сюрпризи на прем’єрі?
Анна Гадецька: Ми пропонуємо цього разу неповноцінну постановку в тому плані, що це не буде вистава із залученням великих декорацій та костюмів. Приходьте і подивіться, як може виглядати сучасно й повноцінно робота із секонд-хендом, адже всі костюми зроблено з використанням техніки ресайклінгу та апсайклінгу, тобто шляхом безвідходного виробництва. І це не тому, що ми не можемо собі дозволити ― ми хочемо цей підхід, який сьогодні є мейнстрімом у царині музичного театру в цілому світі, адаптувати в Україні. Адже маємо дуже багато наявного ресурсу, який дає змогу, за креативного підходу, створити те, що не передбачає зайвого використання. Мені видається це дуже гарним сюрпризом. Крім того, письменник і доволі відома особа у Британії Саймон Муді, знавець опери, написав спеціально для нашого проєкту історію про короля Артура, якою вона була в Англії та як вона перегукується із сучасною Україною. Це надзвичайно цікавий есей для публіки, що цікавться тим, як може взаємодіяти рання культура із сучасністю, британська культура з українською, які за цим стоять політичні реалії тогочасні та нинішні. Приходьте, є ще трохи квитків, але можна буде навіть подивитися трансляцію 12 жовтня.
Рока Фаргаса спеціально запросили до участі у постановці, тому що він є фахівцем у сфері ранньої музики?
Анна Гадецька: Я була на концерті, де Рок грав із "Київською камератою", це була симфонія Гайдна. І я зрозуміла, що чую людину, яка є знавцем ранньої традиції. Як потім з’ясувалося, Рок ― експерт у цій царині. Крім фахового знання, у його підході є неймовірна свіжість, відкритість та відсутність стереотипів. Це дуже-дуже надихає. І Рок, на щастя, одразу сказав "так". Усе відбулося завдяки підтримці іспанського посольства, яке виділяє ресурс, для того щоб цей приїзд зробити можливим.
Чи плануєте ви подальшу співпрацю з "Київською камератою" та іншими українськими колективами?
Рок Фаргас: Так, звісна річ, я завжди дуже радий повернутися в Україну і працювати з цими колективами. Я також працював з українськими ансамблями, які базуються деінде, наприклад, у Німеччині. Це завжди чудовий досвід, тому буду радий щоразу повертатися до співпраці.
Що вас чіпляє в українській музиці? Можливо, є мрія продиригувати якісь твори?
Рок Фаргас: Більшість української музики, яку я диригував, це сучасна музика. Були світові прем’єри. А найбільше мене вражає в українській музиці те, наскільки вона рушійна та глибока. Вона інтелектуальна, змішує український фольклор з класичною музикою, надзвичайно багата, але водночас іде від душі, дуже глибока й особиста. Було б мрією диригувати українською оперою, але для цього мої навички української мови мають радикально покращитися. Кожного разу я вивчаю з музикантами нові слова, тому, сподіваюся, що одного дня мрія стане реальністю.
