Про перемовини Люблінського трикутника
Перемовини у форматі Люблінського трикутника відбулися спочатку онлайн 2 грудня 2021 року. Тоді президенти України, Польщі і Литви провели спільні переговори під час відеоконференції й ухвалили заяву, де закликали міжнародне співтовариство посилити санкції проти Російської Федерації через її агресію. Така попередня розмова дозволяє не лише звірити годинники, а й дати доручення відповідним службам та підготувати документи для зустрічі наживо.
Дуже добре, що Україна входить до групи, дві країни з якої є членами НАТО і членами Європейського Союзу. Це дозволяє Україні неформально почуватися державою, що тісно координується з країнами НАТО. Важливо, що з цими європейськими країнами в нас є спільні проблеми, зокрема йдеться про ситуацію на кордоні з Білоруссю. У цих питаннях треба координувати свої зусилля.
Варто відзначити, що Україна, Польща і Литва вже давно співпрацюють. Була створена спільна військова бригада українсько-польсько-литовська, що є ознакою тісної військового співробітництва. У Європі такі союзи не є чимось унікальним. Зокрема є спільні підрозділи Франції та Німеччини. Це робиться, щоб країни тісно контактували у різних сферах.
Про спільну позицію щодо Білорусі
Олександр Лукашенко фактично захопив владу в Білорусі, він є невизнаним лідером серед інших країн цивілізованого світу, він перетворюється у проксі-президента Кремля. Лукашенко на сьогодні може дозволити собі робити те, що Росія дозволити не може, зокрема це стосується і мігрантської кризи. Україна могла ініціювати взаємодію Люблінського трикутника ще рік тому, коли в Білорусі відбулися протести, коли Польща і Литва виступити з достатньо жорсткими заявами. У цей час Україна виступала більш помірковано і, на жаль, не було єдиної позиції цих трьох країн. Тоді запровадження санкцій проти Білорусі відбувалося з боку Польщі і Литви. Уже тоді, рік тому, можна було вийти на формат Люблінського трикутника і створити комунікацію, яка дозволяла б дуже швидко виходити на певні рішення і скоординувати дії.
Про ймовірні результати Люблінського трикутника
На цій зустрічі Україні важливо напрацювати певні пропозиції і бути проактивною. Коли Україна виступає з пропозиціями, то їх ухвалюють з огляду на нашу позицію, а коли з пропозиціями виходять інші держави, очікувати можна всього. Литва і Польща є членами ЄС і НАТО, вони можуть бути провайдерами українських ініціатив та виходити з ними на засіданнях Євроради і НАТО.
Про корисний для Заходу досвід України
Захід не стикався із гібридною війною, а Україна має багаторічний досвід протидії гідридній агресії у всіх її проявах: від інформаційної до прямої військової. Захід дивиться на нашу протидію і теж вчиться. Така гібридна загроза, ймовірно, проектувалася Кремлем і для країн-членів НАТО. Країни Балтії відкрито розмірковують, що було б, якби Україна не витримала і всі ці гібридні прийоми застосували на Балканах, де чимала кількість російськомовного населення. Де не було б чітких ознак зовнішньої агресії, але були б внутрішні заворушення. Велике питання, як би на це реагували країни НАТО. Росія багато працює, щоб зруйнувати єдину позицію НАТО і країн Європейського Союзу.
Про протидію пропаганді
11 грудня у Луцьку координатори Люблінського трикутника, а це заступники глав МЗС України, Польщі, Литви, підписали План спільних дій боротьби із дезінформацією на 2022-2023 роки. У Європі фактично лише торік і цього року почали не просто розуміти небезпеку явища пропаганди, а й протидіяти їй. Йдеться про видалення певних ютуб-каналів, заборону роботи російських пропагандистів. У Франції ухвалили закон про протидію фейкам та інформаційній агресії.
Читайте також: "В нинішньому вигляді Східне партнерство для України себе вичерпало" – Олександр Мусієнко
У 2017 році в Україні відбувся круглий стіл за участі країн Балтії. Говорили зокрема і про історію з бронзовим радянським солдатом у Таллінні, коли 2007 року Естонія визнала монумент символом сталінської окупації і його демонтували та перенесли, що викликало масові заворушення серед місцевих росіян. Посли європейських країн тоді розповідали, що європейські закони наскільки м’які щодо поширення фейків і брехні, що вони заздрили Україні, що у нас на порядок сильніші закони. Тепер у Європі все це змінюється, у ЄС є загальне розуміння, що давати працювати пропагандистським каналам не можна.
Про заяви на Східному партнерстві
Під час саміту Східного партнерства у Брюсселі, президент Зеленський заявив, що підтримуючи українську незалежність і наш державний суверенітет у конфлікті з Росією, європейські країни одночасно боронять і власну безпеку.
Читайте також: Політичний експерт про результати саміту у Брюсселі та терміни вступу України до ЄС
"Я правильного відношення до України з початку війни не бачу. Була справді санкційна допомога спочатку, таке знаєте чесне європейське сусідство і підтримка. Ніхто з європейських держав не думав про бізнес, про свій ВВП, не думав, що відбувається з економікою її держави, своєї держави. Вони думали про безпеку в Україні. Чому? Не тому що всі держави є патріотами України, так не має бути, вони мають бути патріотами своїх держав, але вони точно знають, якщо буде порушено суверенітет нашої держави, якщо не дай Боже впаде наша армія, то впадуть і їхні кордони. Принаймні, така ймовірність є. Нас підтримали багато європейських держав, я їм вдячний, але коли я їм дякую, в принципі вони повинні знати, що вони захищали не тільки нас. Вони захищали передусім свій народ, який може бути в небезпеці. Мені здається, це дуже важливий момент", — сказав Володимир Зеленський у Брюсселі під час шостого саміту Східного партнерства.
Президент Зеленський вже не вперше досить різко висловлюється щодо недостатності підтримки, яку ми отримуємо від Європейського Союзу. Насправді меседж правильний, бо Кремль розуміє тільки силу. Якщо відсічі немає, Москва йде далі.
Україна має бути активною. Коли українські лідери говорять про необхідність допомоги, треба бути максимально конкретними, бо коли ми говоримо загальними фразами "допоможіть нам" Європа може ухилятися від певних кроків.
Про результати саміту Східного партнерства
На полях саміту "Східного партнерства" президент України Володимир Зеленський провів зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном та канцлером Німеччини Олафом Шольцом. Із Макроном сторони скоординували позиції щодо реалізації євроатлантичних прагнень України. На зустрічі з канцлером Німеччини Зеленський висловив сподівання, що новий німецький уряд підтримуватиме європейську та євроатлантичну перспективу України. Сторони погодилися з необхідністю продовжити активну роботу в Нормандському форматі. Також Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Під час зустрічі обговорили скупчення Росією військ поблизу українського кордону, перспективи членства України у Північноатлантичному альянсі та санкційну політику.
Криза на кордонах показала, що захід готовий реагувати. Якби така реакція була у 2008 році під час агресії Кремля проти Грузії, то не було би захоплення Криму. Якби така реакція була під час агресії в Криму, то не було б Донбасу. На сьогодні Захід хоча б анонсує пекельні санкції проти Росії, зокрема відключення від Swift. Але тиск Путіна викликаний певними поступками Заходу. Бо добудова "Північного потоку 2" у Росії викликала певне запаморочення від успіху. Навіть у Німеччині віце-канцлер нового уряду сказав, що "Північний потік 2" був геополітичною помилкою.
Про Нормандський формат переговорів
Нормандський формат перебуває у досить підвішеному стані, і це не вперше. Путін ухиляється від цього формату, коли це йому не вигідно. У 2016 році була ухвалена так звана Берлінська дорожня карта, за якою мають спочатку виконати всі безпекові речі і лише після цього перейти до виконання політичних рішень.
У 2019 році до Парижа Путін поїхав, бо сподівався отримати перемогу. Певним чином це відбулося, бо було підписано Паризьке комюніке, де фактично забули про так звану Берлінську дорожню карту, а були прийняті нові умови, де Україна фактично взяла на себе зобов’язання імплементувати формулу Штайнмаєра в українське законодавство. Зараз Росія звинувачує Україну і тисне на західних партнерів, бо нібито Україна не виконує свої зобов’язання. Хоча це Україна мала би говорити про порушення Кремлем усіх зобов’язань, бо Москва роздала паспорти сотням тисячам українським громадян в ОРДЛО. А це означає окупацію і визнання ефективного контролю над цими територіями з боку Росії. Ні про які заяви про те, що Росія є одним із модераторів не може бути і мови.
Щодо участі США у Нормандському форматі, то це не нова ініціатива. Був уповноважений у Держдепі США у справах Донбасу Курт Волкер, який зустрічався з представниками Росії, часто бував в Україні і це дозволяло покращити комунікації і виробити єдину позицію. Варто було б просити США повернути цей формат, щоб знову з’явився спецпредставник США у справах Донбасу.
Щодо переговорів сам на сам із Путіним, це дуже небезпечно. Важливість Нормадського формату в тому, що Україна розмовляє з Росією у присутності свідків. Це означає, що Росія не зможе інтерпретувати домовленості самостійно, як хоче. Країни, які присутні на зустрічі, будуть гарантами у разі, якщо Росія не виконує взяті на себе домовленості.
Фото: president.gov.uа
