Політичний експерт про результати саміту у Брюсселі та терміни вступу України до ЄС

Політичний експерт про результати саміту у Брюсселі та терміни вступу України до ЄС

"Східне партнерство": про що домовлялися і про що домовилися на саміті у Брюсселі, Українське радіо дізнавалося в Олександра Краєва, експерта Ради зовнішньої політики "Українська призма".

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

"Східне партнерство" з’явилося у 2009 році. Цю політику сформулював Європейський Союз, як продовження більш загальної європейської політики сусідства. Мета — подальше зміцнення відносин Євросоюзу зі східними країнами-сусідами. "Східне партнерство" зокрема передбачало: спрощення візового режиму, укладення поглиблених зон вільної торгівлі, підтримку процесу адаптації законодавства, сприяння регіональному розвитку, створення інтегрованої системи управління кордонами, співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

На установчому Празькому саміті, учасники ухвалили заяву про те що "Східне партнерство" буде доповненням двосторонніх договірних стосунків Європейського Союзу з кожною з держав, які є партнерами ініціативи. Цими партнерами стали шість пострадянських держав Східної Європи: Україна, Молдова, Білорусь, Грузія, Вірменія й Азербайджан. Однак за два роки, у 2011 році, одна з цих країн — Білорусь, відмовилася від участі у другому Варшавському саміті "Східного партнерства". Приводом стало обурення білоруської влади рішенням не запрошувати до Варшави президента Олександра Лукашенка, якого вже тоді звинувачували у політичних репресіях. Через 10 років після згаданих подій — у 2021 році МЗС Білорусі повідомило про призупинення участі у "Східному партнерстві". Тобто на сьогодні "Східне партнерство" включає 5 держав Східної Європи: Україну, Молдову, Грузію, Вірменію й Азербайджан, а також Європейський Союз, який представляє усі свої 27 країн-членів, — прим.ред.

Результати саміту у Брюсселі

"Насправді, якщо оцінювати цей саміт з точки зору "Східного партнерства", то він дійсно багато в чому став унікальним.

Насамперед вперше за весь час не була присутня Білорусь. Це, звісно, швидше є негативною унікальністю, але, зважаючи на те, як поводиться режим самопроголошеного президента Лукашенка, все стає більш ніж зрозуміло.

Дійсним проривом саміту багато в чому стала декларація, у якій значна увага звернена до України. А найбільше з загального контексту виділяється те, що ЄС у цій декларації підтримало право кожної країни з "Асоційованого тріо" (до складу входять Україна, Молдова і Грузія) на розширення і подальшу інтеграцію з ЄС, а також підтримує вступ у силу Угоди про асоціацію.

Слід згадати, що "Східне партнерство" утворювалося як формат співпраці, без обіцянок членства у ЄС, і без обіцянок повномасштабного розширення відносин. І те, що ЄС зараз каже: а давайте все-таки інтеграційні бажання "Асоційованого тріо" почуємо — це виходить за межі формату "Східного партнерства", але для України це є справжнім проривом", — розповів Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма". 

Для України така зміна формату, за словами Олександра Краєва, сприятиме швидшій економічній інтеграції, розширенню положень Угоди про асоціацію та дійсно може стати початком певного об’єднавчого формату для "Асоційованого тріо".

На зустрічі в Києві також говорили про те, що вступ України має бути синхронним зі вступом інших країн-учасниць "Асоційованого тріо" — Молдови та Грузії до ЄС.

Таке унормування дозволить організувати процес за процедурою, яка подобається Брюсселю: за певними нормами, правилами та в означеній послідовності. У чому для України є перспектива. 

"Я не буду стверджувати, що вступ України до ЄС відбудеться сьогодні-завтра чи навіть протягом року-двох-трьох, але така ситуація є значно кращою, ніж та невизначеність, у якій ми досі перебували", — заявив політичний експерт Олександр Краєв. 

Євроатлантичні прагнення "Асоційованого тріо" та рух до НАТО і взаємодія у межах "Східного партнерства" є синхронними. Чи означає це, що ЄС і НАТО стали паралельними структурами, коли одна виступає за економіку, а інша за безпеку?

"Багато в чому самі країни Європи, які перебувають і в ЄС і в НАТО, сприймають ці структури як паралельні, коли одна виступає за безпеку, а інша за економіку, і є взаємодоповнюючими. 

У випадку "Асоційованого тріо" виникає ситуація важкого політичного балансування. Тому, що нам потрібен, як вступ до НАТО, так і до ЄС. Як було сказано в заяві "Асоційованого тріо" — у нас прагнення і до ЄС, і до НАТО, щоби забезпечити й безпеку, і співпрацю.

Проте, на жаль, у нас існує фактор Кремля. Який у цьому випадку є найбільш дестабілізаційними. Я б сказав, навіть найбільш загрозливим для усіх країн. Тому що всі країни "Асоційованого тріо" досі мають прямий територіальний конфлікт із Москвою. Усі країни "Асоційованого тріо" вже отримували погрози, останньою в цьому переліку, на жаль, була Україна, про те, що будь-який рух у напрямку ЄС і НАТО, буде зустрінутий вогнем і люттю.

Тому перед нами постає питання: у якому порядку і яким чином нам синхронізувати цю інтеграцію.

Україні дійсно необхідним є це взаємодоповнення "економіка+безпека", але, будучи в такій складній ситуації, нам слід розуміти, на чому ставити перший акцент, а на чому другий. І в якому порядку ці ініціативи буде безпечніше та правильніше втілювати.

Тому після заяви "Асоційованого тріо" на нас очікує вироблення адекватної стратегії у цьому напрямку", — розповів Олександр Краєв, експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма".

Фото: Ukrinform.ua